Катастрофа літака МАУ: “Іран не спромігся провести повне та прозоре розслідування”

Катастрофа літака МАУ: “Іран не спромігся провести повне та прозоре розслідування”

TEHRAN, IRAN – JANUARY 08: Search and rescue works are conducted at site after a Boeing 737 plane belonging to a Ukrainian airline crashed near Imam Khomeini Airport in Iran just after takeoff with 180 passengers on board in Tehran, Iran on January 08, 2020. All 167 passengers and nine crew members on an Ukrainian 737 plane that crashed near Iran’s capital Tehran early Wednesday have died, according to a state official.
( Fatemeh Bahrami – Anadolu Agency )

Іран скоїв численні порушення прав людини, збивши літак МАУ PS752 а також після смертоносного удару по літаку. Про це йдеться у повідомленні розміщеному на сайті Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Повідомлення представляє аргументи спеціального доповідача Агнес Калламард адресовані уряду Ірану у листі на 45-ти сторінках. Лист вказує, що, серед іншого, уряд Ірану порушив право на життя 176 пасажирів та екіпажу збитого 8-го січня 2020-го року літака.

“Невідповідності у офіційному поясненні здається мають на меті створити максимальне сум’яття та мінімум чіткості. Здається, що вони покликані заплутати та зводити на манівці”, – йдеться у листі спеціального доповідача Агнес Калламард.

“Уряд Ірану твердить, що йому немає що приховувати, але він не спромігся провести повне та прозоре розслідування у відповідності до своїх міжнародних забов’язань. У результаті, чимало питань лишаються невирішеними”.

Як заявляє лист Калламард, офіційна відповідь Ірану щодо події містить низку суперечностей. Наприклад, відсутні пояснення з приводу причин буцімто помилки радара про яку заявили в Ірані, немає пояснень з приводу недотримання іранськими військовими стандартної процедури щодо оцінки цілі, відсутнє пояснення щодо того, як іранським військовим передавалась інформація щодо цивільних літаків. Також у листі твердиться, що всупереч заявам Ірану, підрозділ, який здійснив удар по літаку мав 45, а не 10 секунд для ухвалення рішення.

“Не було надано жодної інформації щодо того, чому інші літаки, які піднімались у повітря цієї ночі не стали ціллю”, – також відзначає лист.

Повідомляється, що раніше спеціальний доповідач Джаваід Рехман озвучив занепоєння з приводу переслідування, вклчюно із погрозами життю, родинам, які домагаються справедливості для жертв збиття рейсу PS752.

Джерело: “Голос Америки”

Собака гавкає…

Продовження нібито “конфронтаційної політики української влади, що бере початок на „майдані“, здатне привести до збільшення проблем країни і ще більшого загострення обстановки в регіоні”. Про це йдеться в поширеному коментарі офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової в зв’язку з сьомою річницею Революції Гідності, пише УНН.

Захарова заявила, що сім років тому в Києві нібито стався “кривавий державний переворот, який привів до трагічних наслідків для самої України, регіональної та міжнародної стабільності”. “Примітно, що масові заворушення, які передували йому мали відкрито націоналістичний характер, проходили під гаслами європейських цінностей, свободи і демократії”, — в черговий раз повторила тези Москви офіційний представник МЗС, сказавши, що відповідні події нібито “багато в чому спровокували і підтримували західні держави, перш за все США”.

“Продовження конфронтаційної політики, що бере початок від держперевороту на київському „майдані“, загрожує посиленням нинішніх проблем України і здатне привести до ще більшого загострення обстановки всередині країни і в регіональному масштабі”, — йдеться в коментарі.

Захарова повідомила, що наслідки, як вважають в Кремлі, “держперевороту” з часом стають нібито все більш очевидними. “Він привів до виходу Криму зі складу України (так у РФ називають окупацію української території — ред.). До сих пір триває конфлікт на Донбасі… Керівництво країни все більше використовує тоталітарні методи”, — вирішила заявити вона.

Велика Британія виділяє кошти на допомогу кримчанам

Міністерство закордонних справ Великої Британії анонсує запуск проекту з покращення доступу до важливих послуг для українців, які проживають в окупованому Росією Криму.  Бюджет проекту 168 тис. фунтів стерлінгів (6,5 млн грн). 

Рада обрала суддю Конституційного Суду

18 лютого, народні депутати підтримали кандидатуру Віктора Кичуна на призначення суддею Конституційного Суду України.

Заступник голови Комітету ВР з питань правової політики Валерій Божик повідомив, що на сьогодні була вакантною одна посада судді Конституційного Суду України із трьох, передбачених квотою від Верховної Ради.

Віктор Кичун – адвокат, доцент кафедри конституційного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого (джерело – Liga.net).

Загалом депутатські фракції та групи висунули чотири кандидатури:

Віктор Кичун – фракція політичної партії “Слуга народу”;

Юрій Павленко – фракція політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”;

Ольга Боднар-Петровська – фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”;

Руслан Сидорович – фракція політичної партії “Голос”.

За результатами відкритого рейтингового голосування найбільшу кількість голосів (237) набрала кандидатура Віктора Кичуна.

На голосування було поставлено питання про призначення на посаду судді Конституційного Суду Віктора Кичуна. 241 голосом народні депутати підтримали кандидатуру.

Джерело: “Юрліга”

Україна вийшла з ще однієї угоди СНД

Кабінет міністрів погодив припинення дії Угоди про координацію міждержавних відносин у галузі поштового та електричного зв’язку СНД. Про це  повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу Мінцифри.

Цитата пресслужби Мінцифри:

“Україна виходить з Угоди про координацію міждержавного зв’язку СНД”, – йдеться у повідомленні.

Деталі

Уряд підтримав ініціативу Мінцифри та Держспецзв’язку про вихід з угоди координації поштового й електричного зв’язку.

“Проект постанови про рішення вийти з цієї Угоди ми розробили на виконання рішення Ради нацбезпеки та оборони України щодо припинення дії договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав”, – зазначив голова Служби державного зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

“За весь цей час Угода не набула практичної реалізації. Вона не потрібна, оскільки не працює і в сучасних умовах не відповідає євроінтеграційному курсу України”, – вказали у Мінцифри.

Взаємовідносини України у сфері телекомунікацій з урядами інших держав регулюються міжнародними договорами, укладених в рамках таких установ ООН, як Міжнародний союз електрозв’язку та Всесвітній поштовий союз, членом яких є наша держава.

Доповнення

Угоду про координацію міждержавних відносин у галузі поштового та електронного зв’язку уклали у 1992 році і нею визначено домовленості між урядами країн СНД про координацію надання послуг зв’язку, розвитку телекомунікаційних мереж, тарифної політики та підготовки кадрів.

Додамо, за даними МЗС, наприкінці 2018 – на початку 2019 року Кабінет міністрів України денонсував шість угод України з СНД, а після початку російської агресії, з квітня 2014 року співпраця України у рамках СНД зведена до мінімуму.