ЦВК: місцеві вибори у прифронтових місцевостях неможливі

standard

ЦВК: місцеві вибори у прифронтових місцевостях неможливі

Центральна виборча комісія визнала неможливим проведення місцевих виборів 28 березня 2021 року у деяких прифронтових місцевостях Донецької і Луганської областей. Про це йдеться у заяві ЦВК.

Мова йде про 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 – Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області.

У Комісії зазначили, що не мають повноважень визначати, чи безпечно проводити голосування на тих чи інших територіях Донбасу. Тому в січні ЦВК звернулася за роз’ясненнями до Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА.

Тепер ЦВК отримала відповідь на своє звернення. За інформацією уповноважених органів, на Донбасі досі фіксують обстріли підконтрольної українській владі територій з боку російських військ. Крім того, на цих територія зберігається підвищена терористична загроза.

«Враховуючи висновки Командування ООС, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за результатами робочої наради з питання проведення місцевих виборів на територіях Донецької та Луганської областей, у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на окремих територіях Донецької та Луганської областей неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року», – йдеться у повідомленні.

В разі змінення безпекової ситуації ЦВК повернеться до питання проведення місцевих виборів на цих територіях, йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що ще у серпні 2020 року на підставі відповідних висновків Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА ЦВК визнала неможливим проведення місцевих виборів у деяких прифронтових місцевостях Донецької і Луганської областей. Відтак місцеві вибори там не відбулися. При цьому у рішенні ЦВК тоді зазначалось, що в разі появи можливості проведення виборів на цих територіях Комісія має призначити там місцеві вибори на останню неділю березня 2021 року, тобто – 28 березня.

Джерело: Zaxid.net 

standard

ЄСПЛ розгляне 11 скарг України проти Російської Федерації

Європейський суд з прав людини визнав достатніми підстави для прийняття до розгляду скарг України проти РФ за одинадцятьма пунктами у міждержавній справі щодо порушення прав людини у Криму.

Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ від 14 січня, повідомляє Укрінформ.

«Суд вважає, що загалом були надані достатньо серйозні (sufficient prima facie) свідчення стосовно як «повторюваності дій», так і «офіційного схвального ставлення» до таких складових адміністративної практики (з боку РФ щодо порушення прав людини у Криму – ред.)», – заявили у ЄСПЛ.

Зокрема, згідно з рішенням, Суд розгляне такі 11 скарг, порушених Україною проти РФ за цією справою.

Так, ідеться про зникнення людей та недостатність ефективності розслідувань, як цього вимагає ст.2 Європейської конвенції з прав людини.

Погане поводження та протиправне затримання, що підпадає під дію статей 3 і 5.

Поширення застосування російського законодавства на Крим. Відтак, кримські суди після 27 лютого 2014 року вже не були законними установами у розумінні ст. 6.

Автоматичне надання російського громадянства та посягання на приватні помешкання, що є порушенням ст. 8.

Переслідування та залякування релігійних лідерів, які не визнають РПЦ, напади на релігійні установи та конфіскація релігійної власності – ст. 9.

Заборона неросійських ЗМІ – ст. 10.

Заборона публічних зібрань та демонстрацій, а також залякування та свавільне затримання організаторів таких акцій – ст. 11.

Експропріація без компенсації власності громадян, а також приватних підприємств – згідно з протоколом 1 ст. 1.

Придушення української мови у школах та переслідування україномовних дітей, що підпадає під розгляд за протоколом 1 ст. 2.

Обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною, що де-факто призвело до перетворення Росією адміністративного розмежування на кордон – протокол 4 ст. 2.

ЄСПЛ окремо розгляне подану Україною скаргу відносно переслідування кримських татар, що може вважатися порушенням протоколу 4 ст. 2 Європейської конвенції з прав людини.

Джерело: “День”

standard

Датська компанія вирішила не бруднитися в російському проєкті

Датська інжинірингова компанія Ramboll, що задіяна в будівництві газопроводу «Північний потік-2», відмовилася від участі в проєкті через побоювання санкцій з боку США.

Про це повідомляє видання Politiken.

При цьому у пресслужбі компанії не коментують інформацію щодо припинення участі у будівництві «Північного потоку-2».

Раніше стало відомо, що США готують новий пакет санкцій проти російського газопроводу «Північний потік-2» та мають намір опублікувати список європейських підприємств-союзників проєкту газопроводу 14-15 січня. Всім їм загрожують санкції.

Однією з перших, як стверджують ЗМІ, під удар потрапить швейцарська страхова компанія Zurich Insurance Group, якій пророкують роль основного страховика «Північного потоку-2».

Будівництво газопроводу з Росії до Німеччини повинні були завершити в кінці 2019 року, однак цьому завадили санкції США.

Американські санкції, які вступили в силу 1 січня з прийняттям у Конгресі США оборонного бюджету, фактично забороняють іноземним компаніям надавати послуги з тестування, інспектування та сертифікації трубопроводу. Їм дано 30 днів на те, щоб покинути проект, в іншому випадку їм загрожують санкції. 2 січня сертифікаційна компанія Норвегії припинила співпрацю з «Північним потоком-2».

Джерело: “Громадське радіо”

standard

Місцеві вибори завершаться у березні

Проміжні та повторні вибори до місцевих органів влади різних рівнів ще мають поетапно відбутися на 174 виборчих дільницях у 24 областях України, а завершити голосування планується до кінця березня.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Центральна виборча комісія у Фейсбуці.

«Ви жартували у коментарях, що ці вибори будуть вічні. Так от. Завершуємо у березні (ми дуже сподіваємось). Ну а поки: попереду 174 вибори; у 24 областях; 7 днів голосування (17.01, 24.01, 31.01, 07.02, 14.02, 21.02, 28.03.)», – йдеться у повідомленні.

У ЦВК пояснили, що повторні вибори призначають тоді, коли вибори були визнані такими, що не відбулись (наприклад, якщо обрана людина відмовляється від мандата чи посади або якщо виборчий процес був зупинений через введення воєнного або надзвичайного стану).

Проміжні вибори призначають, якщо депутат достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня 2020 року.

 

standard

Журналістське розслідування: майже 70 нардепів працюють на Коломойського, ще 100 на Ахметова

Як повідомляється на сайті  Bihus.Info у Верховній Раді низка нардепів працює на олігархів Ігоря Коломойського та Рината Ахметова. Журналісти також розповіли, в чому полягає ця робота.

Дослівно: “Ми проаналізували дії нардепів і готові з висновками – близько 70 народних депутатів допомагають Коломойському і майже 100 – голосують в інтересах Ахметова”.

Журналісти також зазначили, що допомога народних обранців олігархам полягає у таких діях:

  • Написання вигідних олігархам законопроєктів;
  • Голосування за вигідні законопроєкти;
  • Провалювання невигідних голосувань;
  • Подача правок у закони;
  • Внесення подань до Конституційного суду, позови у суди;
  • Заяви у правоохоронні органи;
  • Участь у парламентських слідчих комісіях
  • Інформаційні атаки та кампанії.

Журналісти розслідували такі голосування як непризначення колишнього виконавчого директора НАК “Нафтогаз” Юрія Вітренка на посаду міністра енергетики, законопроєкт про інвестнянь, інформаційну кампанію проти експрем’єра Олексія Гончарука, подання до КСУ та інші.