ОПОРА назвала депутатів-прогульників Ради за жовтень

standard

ОПОРА назвала депутатів-прогульників Ради за жовтень

У жовтні шість народних депутатів від фракції “Опозиційна платформа — За життя” та один позафракційний депутат пропустили всі голосування у Верховній Раді.

Про це повідомляє Громадянська мережа “ОПОРА” у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“У жовтні 7 народних депутатів пропустили усі 556 голосувань, шестеро з яких представники “Опозиційної платформи — За життя” (Вадим Рабінович, Вадим Столар, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Григорій Суркіс та Юлія Льовочкіна) та один позафракційний депутат — Олесь Довгий”, – розповіли в ОПОРІ.

Крім того зазначається, що депутати з фракції “Слуга народу” Єлизавета Ясько була присутня на 8 засіданнях Ради (99% пропущених засідань) й Любов Шпак — на 15 засіданнях (97% пропущених засідань), а позафракційний Олександр Дубінський — на 9 засіданнях (98% пропущених засідань).

В ОПОРІ нагадали, що відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється їхньою участю в голосуваннях, тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях.

За законодавством, народним обранцям, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

standard

Звітувати не треба?

Звільнених 3 листопада міністрів просили не приходити до Верховної Ради зі звітом, щоб вони не відволікали народних депутатів від порядку денного.

Про це в кулуарах парламенту заявив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.

Він, зокрема, зізнався, що особисто звертався до колишніх членів уряду з відповідним проханням.

Ми попросили їх не приходити зі звітом. Я особисто просив, тому що не встигаю провести всі законопроєкти, які наразі є на порядку денному. Якщо буде додатково на кожного (міністра) година, то ми вже посипалися б по строках“, – сказав Арахамія.

За його словами, політичну відповідальність за діяльність міністрів несе партія.

З п’ятьох міністрів, яких звільнили з посад, у парламенті був присутній колишній віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков. Лише він відповів на кілька питань нардепів.

Кадрові перестановки в Кабміні

У середу, 3 листопада, Верховна Рада відправила у відставку одразу п’ятьох міністрів: міністра екології Романа Абрамовського, економіки Олексія Любченка, реінтеграції і тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, оборони Андрія Тарана і стратегічної промисловості Олега Уруського.
Президент Володимир Зеленський подав кандидатуру Резнікова на пост міністра оборони.

Кабмін вчора також займався кадровими питаннями. Зокрема, тимчасове виконання обов’язків міністра захисту довкілля та природних ресурсів було покладено на Руслана Стрільця.

Джерело: “Великий Київ”

standard

У Криму з початку року істотно зросла кількість обшуків, затримань і допитів

В окупованому Криму за 9 місяців 2021 року зареєстровано значне зростання політично мотивованих обшуків, затримань і допитів.

Про це за результатами моніторингу повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр, передає Укрінформ.

«За звітний період російські силовики провели 46 обшуків, 238 затримань або утримань і 238 допитів, опитувань і «бесід»», – йдеться в повідомленні.

Число обшуків у Криму у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (40) зросло на 6. Цієї форми переслідування зазнали послідовники «Свідків Єгови», кримські мусульмани, так звані «диверсанти» і активісти. З 46 зафіксованих з початку року обшуків – 26 були проведені в будинках кримських татар.

Під час незаконних проникнень в оселі порушувалися права потерпілих, зокрема, були випадки пошкодження майна, обшуки проводилися за відсутності господаря будинку, власникам підкидалася «заборонена література».

Крім того, в травні поточного року під час обшуку за нібито опір силовикам було скоєно вбивство громадянина Узбекистану Аюба Рахімова.

Значно збільшилася за звітний період кількість затримань. За 9 місяців 2020 року їх було 68, з початку поточного року – 238, з яких 202 – стосовно кримських татар.

Як зазначили в КРЦ, зростання цього показника порушення прав людини в Криму пов’язане з масовим затриманням активістів, які виїхали до Ростова-на-Дону на оголошення вироку у білогірській «справі Хізб ут-Тахрір». Тоді були затримані 126 кримських татар.

Крім того, у вересні біля будівлі ФСБ в Сімферополі були затримані 58 осіб, які вимагали інформацію про викрадених співробітниками спецслужб Нарімана Джелялова і братів Ахтемових.

Зафіксовано також значне збільшення числа допитів: за 9 місяців минулого року їх було 70, з початку 2021 року – 238. З них 202 – стосовно кримських татар.

Допитували затриманих після обшуків послідовників «Свідків Єгови», мусульман, яких звинувачували в причетності до організації Хізб ут-Тахрір, а також підозрюваних у «виправданні тероризму в соцмережах», у «державній зраді», у «здійсненні тероризму» і «скоєнні диверсії». Незаконним допитам були піддані й родичі політв’язнів за проведення одиночних пікетів у Криму.

standard

Байден назвав подорожчання газу й нафти «закликом» до переходу на чисту енергію

Різке підвищення цін на газ, нафту та інші похідні енергоносії є підтвердженням для світу, що виникла нагальна потреба якомога скоріше диверсифікувати енергопостачання та переходити на поновлювані джерела.

Про це заявив у понеділок президент США Джо Байден під час виступу на саміті COP26 у Глазго, повідомляє Укрінформ.

«Високі ціни на енергію лише посилюють нагальну потребу диверсифікувати джерела, подвоїти розвиток чистої енергії та впровадити нові перспективні технології чистої енергії, щоб ми не залишалися надмірно залежними від одного джерела енергії для живлення нашої економіки та наших громад», – наголосив Байден.

Він підкреслив, що подорожчання вуглеводних енергоносіїв «слід розглядати як заклик до дії». При цьому він висловив упевненість, що такий підхід відповідає інтересам усіх країн.

standard

У Глазго розпочалась кліматична конференція ООН

1Міжнародна конференція під егідою ООН (COP26) з питань зміни клімату офіційно стартувала у неділю, 31 жовтня, у шотландському Глазго, йдеться у повідомленні COP26 у Twitter.

Очікується, що в міжнародній конференції візьмуть участь представники близько 200 країн, включно з лідерами держав. Загалом десятки тисяч делегатів були акредитовані на COP26. Зокрема, на захід вже прибула шведська екоактивістка Грета Тунберг.

Відкриття COP26 у неділю є формальним, оскільки основна робота конференції почнеться у понеділок, 1 листопада, коли світові лідери прибудуть на дводенний саміт. Загалом COP26 триватиме до 12 листопада.

Цілі конференції ООН з клімату

На порядку денному конференції ООН – вироблення спільної політики для стримання глобального потепління. Зокрема, йдеться про мету Паризької угоди 2015 року – не допустити в 21-му столітті підвищення середньої температури на планеті вище двох, а краще – півтора градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним періодом.

Цей показник є порогом, за яким зміни клімату можуть мати незворотні наслідки на всі екосистеми. Втім, на думку вчених, із кожним роком ця мета все більш недосяжна. Температура планети вже зросла на 1,1 градуса й, за поточними прогнозами до 2100 року може загалом збільшитись на 2,7 градуса. Це призведе до танення льодовиків, підвищення рівня світового океану та збільшення ймовірності виникнення природних катаклізмів.

Країни, що уклали Паризьку угоду, кожні п’ять років зобов’язані оновлювати план дій щодо досягнення скорочення викидів парникових газів. Втім, за декілька тижнів до початку саміту виявилось, що Китай, Індія та Саудівська Аравія ще цього не зробили.

У зв’язку з пандемією коронавірусу не всі делегати матимуть можливість зустрітися особисто, адже кількість місць у приміщеннях обмежена задля дотримання соціальної дистанції.

Нагадаємо, що на минулій конференції з клімату, яка відбулася у 2019 році у Мадриді, делегати країн так і не змогли досягти компромісу та підписати угоду про ринок квот на емісію СО2.

Джерело: Deutsche Welle