Микола Томенко: Тарас Шевченко теж за демонтаж “Катерини другої та коханців” в Одесі

Микола Томенко: Тарас Шевченко теж за демонтаж “Катерини другої та коханців” в Одесі

Орденоносці Путіна-Мєдвєдєва та пропагандисти “російського світу” в Одесі знову викручується як вужі, щоб зберегти від демонтажу пам‘ятник, як його називають в народі, “Катерині Другій і коханцям”.

То їм мало історичних аргументів, то вони хочуть порадитися з представниками “120 національностей” Одеси.

Ницість і маразм поведінки місцевої влади в тому, що вже навіть першокласники знають що:

– Катерина Друга не має ЖОДНОГО СТОСУНКУ до заснування міста ОДЕСИ, адже в її розпорядженні (рестрикті) від 1794 року йшлося лише про ремонт двох гаваней вже ІСНУЮЧОГО міста;

– місто під назвою Кочубіїв (а згодом Хаджибей) існувало ще в 1492 році, коли його відвідував очільник Литовсько-руської держави князь ВІТОВТ;

– натомість, Катерина Друга, яка ніколи не була в цьому місті, увійшла в історію сумновідомим Маніфестом 1775 року “Об истреблении Запорожской Сечи”;

– рідна серцю слуг Путіна в Одесі імператриця також ЗАКРІПАЧИЛА українських селян і продовжуючи справу Петра Першого, вбивала ВСЕ українське: знищувала друкарні, вилучала українські букварі і книги…

Тарас Шевченко найбільш популярно і емоційно роз‘яснює ківаловим-трухановим, хто такі Петро Перший і Катерина Друга для українського народу:

“Це той первий, що розпинав

Нашу Україну,

А Вторая доконала

Вдову сиротину.

Кати! кати! людоїди!

Наїлись обоє,

Накралися ; а що взяли

На той світ з собою?

Тяжко, тяжко мені стало,

Так, мов я читаю

Історію України…”

Тарас Шевченка, як відомо, також опікувався історико-культурною спадщиною України і коли дізнався про закриття, а потім підпал знаменитого Межигірського монастиря звинуватив у цьому саме царицю:

“Як цариця по Києву

З Нечосом ходила

І Межигорського Спаса

Вночі запалила.

І по Дніпру у золотій

Галері гуляла,

На пожар той поглядала,

Нишком усміхалась”.

І нагадаю найголовніший заповіт-докір нашого СВІТОГЛЯДНОГО БАТЬКА у справі дерусифікації та подоланні наслідків імперської спадщини, особливо в умовах війни України з російською ордою вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна:

“Чи буде суд! чи буде кара?

Царям, царятам на землі?

Чи буде правда меж людьми?

Повинна буть, бо сонце стане

І осквернену землю спалить”.

БУДЕ! ОБОВ‘ЯЗКОВО БУДЕ!

Микола Томенко: за Європу без туристів із Росії!

Асоціація туроператорів Росії підтвердила добру новину для українців та всіх європейців:

ЛАТВІЯ, ЛИТВА, ЕСТОНІЯ, ПОЛЬЩА, ЧЕХІЯ, СЛОВАЧЧИНА, ДАНІЯ, БЕЛЬГІЯ, НІДЕРДАНДИ вже НЕ ВИДАЮТЬ туристичні візи росіянам.

Сподіваємося, що ЄС здолає спротив УГОРЩИНИ і низки інших країн, та остаточно ЗВІЛЬНИТЬ територію ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ від громадян з Путінської Росії.

Представникам російської орди вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна не місце в колі цивілізованого світу.

Чекаємо на підтримку дружніх країн й на інших континентах.

Микола Томенко: чи проковтне путін хамство Кадирова?

На тлі ганебного і планового «великого отступления» російських військ з Харківщини, якось загубилося чергове зухвале звернення Кадирова до Путіна та й усіх росіян.

Він не просто, як завжди останнім часом, розкритикував так звану «стратегію» Міноборони Росії, а заявив, що «выйдет на руководство страны, чтобы разъяснить им ситуацию».

Окрім того, Кадиров береться навчити росіян справжньому ПАТРІОТИЗМУ і звісно ВІН САМ готовий повернути всі звільнені українські міста ЗНОВУ під контроль російських військ. Мовляв підготовлені ще 10 тисяч бійців, які на чолі з ВЕЛИКИМ Кадировим здатні найближчим часом дійти аж до Одеси?!

В Україні вже звикли до неадекватних заяв Тік-ток-генералісимуса, який у свій час «і Київ брав», тому з іронією поставилися до його чергової заяви. Але дивно, що мовчить Путін і всі його пропагандисти. Адже тональність заяви і зверхність поведінки Дон-дона реально принижує не лише президента РФ, а й в цілому росіян як «націю військових нездар і телепнів».

Звісно публічні розбірки в Росії – це для нас добра новина, але залишається відкритим питання:

буде ВІДПОВІДЬ Путіна – як Верховного головнокомандувача «другої в світі» чи мовчання, як «кульгавої качки» в політологічному значенні цього терміна?!

В Кабміні готують закон про деокуповані території

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило про підготовку законопроєкту про деокуповані території.

Про це йдеться у повідомлені в telegram-каналі відомства, передають Українські Новини.

“Координаційний штаб з питань деокупованих територій розробляє проєкт спеціального закону”, – написано в ньому.

Згідно з повідомленням, проєкт закону про деокуповані території визначить законодавчу рамку для першочергових дій з відновлення життєдіяльності.

Зокрема, мова йде про особливості роботи військових адміністрацій, і питання відновлення обігу гривні та казначейського обслуговування, початок роботи закладів та установ.

Як повідомляли Українські Новини, Збройні Сили взяли під контроль прикордонний з Росією населений пунки Гоптівка Харківської області.

Джерело: “Українські новини”

Микола Томенко: код Путіна: війна за “традиційні духовно-моральні цінності “русского міра”

5 вересня 2022 року Указом Президента РФ Володимира Путіна затверджено “Концепцію гуманітарної політики Російської Федерації за кордоном”.

Серед 4 національних інтересів РФ у гуманітарній сфері за кордоном найголовнішим визначено :

захист традиційних російських духовно-моральних цінностей.

А серед завдань цієї політики одними із визначальних є:

захист, збереження і просування традицій та ідеалів притаманних Російському світу та посилення ролі і значення російської мови у світі.

Носіями російського світу та символами Росії та російської нації у світі Концепція називає:

Л.Толстого, Ф. Достоєвського, П.Чайковського, Д.Шостаковича, Д. Менделєєва, І. Курчатова.

(А наша НАЦІОНАЛЬНА музична академія досі боїться зняти зі своєї назви ім‘я Чайковського).

Загалом на 30 аркушах цього Документу найчастіше згадується завдання щодо просування РОСІЙСЬКОЇ МОВИ як частини так званої просвітницької місії Росії та найважливішого інструменту політико-економічної, культурно-гуманітарної та науково-освітньої діяльності РФ за кордоном.

(А наші очільники та орденоносці досі вважають, що МОВУ на ХЛІБ не НАМАЖЕШ?!)

Путінський документ розписує як правильно використовувати у своїх цілях захисників “великой российской культуры” в Україні та інших країнах світу. Бо саме просування “российской культуры” названо ІНСТРУМЕНТОМ “МЯГКОЙ СИЛЫ” для нейтралізації антиросійських настроїв політико-ідеологічного походження та зміцненню міжнародного авторитету Росії.

(А у нас значна частина інтелігенції, яка виховувалася на “радянсько-російській літературі” не уявляє свого щасливого життя в Україні без сотень вулиць Пушкіна, Тургєнєва, Гагаріна… і музею Булгакова)?!

Корисно буде прочитати цей документ й очільникам ООН, МОК, ЮНЕСКО, МАГАТЕ…, в якому розписано, як треба використовувати ці міжнародні інституції для просування ідей російського світу.

Варто згадати й наших толерантних міністрів-оптимістів, які ВИЛУЧИЛИ із навчальних програм вузів “ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ, бо одним із інструментів просування наративів про велику Росію є державне завдання просування історії Росії (включно з періодами Російської імперії та СРСР) і так зване протистояння спробам фальсифікації правильної історії про Росію.

Документ Путіна визначає пріоритетним завданням співпрацю у гуманітарній сфері із такими “потужними наддержавами” як Республіка Абхазія, Південна Осетія і “Донецька та Луганська Народні Республіки”.

А завдання про “збереження прав російськомовного населення” в Молдавії та Грузії повинні насторожити владу цих держав.

Загалом ВСЕ, що нинішня Путінська Росія прагне нав‘язати Україні і світу обізвали “единым культурным (цивилизационным) кодом” заснованим на російській мові та культурі, російських традиційних морально-духовних цінностей і “общинном характере развития”.

Тож у відповідності із цим КОДОМ Путіна російська орда вбивць, ґвалтівників і мародерів нині вбиває українців та знищує наші музеї, бібліотеки, школи, театри, церкви…

А Ви ще досі вболіваєте за долю “великой русской культуры и русского языка как основе традиционных российских духовно-нравственных ценностей” у нашій воюючій Україні?