Опозиція вимагає ідентифікації кожного правоохоронця

standard

Опозиція вимагає ідентифікації кожного правоохоронця

 

Опозиційні народні депутати зареєстрували новий законопроект, яким пропонується запровадити обов’язкове носіння жетонів міліціонерами, що у свою чергу дозволить ідентифікувати їх особистості.

Авторами законопроекту єопозиційні депутати: Леся Оробець, Геннадій Москаль, Ростислав Павленко, Андрій Парубій, Віктор Чумак та Михайло Головко.

Внесений законопроект пропонує введення персональних нагрудних знаків, що повинні розміщуватися на формі кожного співробітника органів внутрішніх справ, як рядового, так і керівного складу та надавати можливість безпосередньо ідентифікувати особу.

Також пропонується встановити адміністративну відповідальність за відсутність нагрудного знака, його штучного пошкодження, приховування жетону або перешкоджання ідентифікації особи міліціянта в будь-який інший спосіб.

Окремо запропоновано встановити посилену адміністративну відповідальність за використання масок або інших предметів, що приховують обличчя при проведенні зборів, мітингів, вуличної ходи, демонстрацій та інших мирних зібрань.

Але при цьому запропонована норма не буде заважати чи перешкоджати використанню працівниками органів внутрішніх справ захисних шоломів з прозорим незатонованим забралом.

Цей законопроект підготовлений з метою припинення і використання спеціальних підрозділів міліції для обмеження або припинення мирних зібрань, чи використання з цією метою внутрішніх військ. Цей закон має припинити порушення прав та законних інтересів учасників мирних зібрань.

standard

Два роки ув’язнення Тимошенко: наслідки для режиму, опозиції і країни

Два роки ув’язнення Тимошенко: наслідки для режиму, опозиції і країни.

Вирок Європейського суду з прав людини щодо арешту Тимошенко вже набрав чинності. Щоб зараз не намагалися казати спікери регіоналів, арешт визнано незаконним. Крапка. Українська влада навіть не намагалася оскаржувати вирок ЄСПЛ. Тепер, за логікою, треба карати тих, хто вчинив незаконні дії. Але, як показав досвід Луценка, нинішня влада на це йти не хоче.

Чи можемо ми прогнозувати друге рішення ЄСПЛ по справі Тимошенко? Європейське судочинство тим і відрізняється від українського, що воно не є наперед визначеним політиками. Тим не менше, маючи попередні рішення ЄСПЛ, можна достатньо впевнено казати, що право Тимошенко на справедливий суд буде, радше за все, визнано порушеним.

Та ми добре розуміємо, що доля головного в’язня Януковича вирішується не в судах, хай навіть і ЄСПЛ. Це, на жаль, особистий вибір нашого «гаранта». Або він розвертається вбік від Європи, у зворотньому напрямку, і тоді питання в’язнів йому вирішувати не треба – але загрози для себе, коли він опиниться сам-на-сам із Путіним, Янукович вже усвідомив (докладніше про це див. тут). Або ж Янукович визначається на користь підписання угоди про асоціацію з ЄС, і тоді йому треба йти на компроміс по Тимошенко. Я не виключаю також, що Банкова може максимально, наскільки можливо, відтягувати це рішення, одночасно затягуючи вирішення й інших питань: вибори в «проблемних округах», вибори в Києві, закон про прокуратуру тощо. А потім все-таки відпускає Тимошенко – і це рішення радикально змінює атмосферу у стосунках з ЄС, переважуючи всі інші негативи. От така «візантійщина».

Чи вдалося Януковичу ув’язненням і цілеспрямованими спробами приниження Тимошенко досягти своїх цілей? Він задовольнив свої почуття реваншу, помсти і жаху 2004 р., він, безумовно, ускладнив комунікацію Тимошенко в політичному полі України і зменшив (але так і не подолав свої почуття фобії). Та не виключив Тимошенко з політичного життя. Згідно з даними Центру Разумкова (квітень 2013 р.), вважають її лідером опозиції 31,6% опитаних (на другому місці Яценюк – 22,9%, на третьому Кличко – 8,9%). Попри всі проблеми, об’єктивні і суб’єктивні, й всілякі спроби Банкової перешкодити об’єднанню «Батьківщини» і «Фронту змін», воно відбулося, Тимошенко і Яценюк зробили висновки і змогли переступити через трагічні незгоди 2010 р.

Історія дає багато прикладів, коли політв’язні виходили на волю сильнішими, мудрішими, роблячи акцент на моральну перевагу, ненасильницький спротив – і це приносило перемогу. У той же час ми бачимо, що нинішні лідери опозиції поки не домовились про висунення єдиного кандидату у першому турі, говорячи про своєрідний «праймеріз» у першому турі. Про це говорить і Тимошенко. Така стратегія має свої плюси і мінуси. Ми маємо усвідомити, що Банкова зробить все для того, щоб зіграти на амбіціях лідерів, пересварити їхніх прихильників. Тому, у будь-якому випадку, всім силам опозиції треба зробити висновки з недавніх виборів мера у Василькові, де опозиція була просто зобов’язана не тільки перемогти, а й захистити перемогу:

– Опозиції потрібні історії успіху, вона має довести змогу перемагати (персональне голосування – приклад такого успіху, Васильків – приклад невдачі);

– Подолання апатії виборців і їхня максимальна мобілізація;

– А для цього – потрібно показати, що опозиція принципова інша від чинної влади, моральна й відповідальна;

– І нарешті, здатність забезпечити спільний захист результатів. 2004 рік довів, що це можливо. З нинішнім режимом це буде складніше. Але можливо, якщо вдасться створити широкий громадський рух спротиву режиму, у якому знайдеться місце не тільки політикам, а й представникам громадянського суспільства. Тимошенко і Луценко говорили про це напередодні виборів 2012 р. Повністю використати цей шанс тоді не вдалося. Але це конче потрібно.

Олексій Гарань. Історик-міжнародник, політолог, політконсультант, учасник багатьох «авантюрних» проектів, що стали успішними.

standard

Нелегітимна Київрада знову хоче працювати

 

Сесію Київради планують зібрати 7 або 8 серпня.

«Швидше за все, це буде 8-го, і засідання відбудеться в будівлі Київради. Ми нікого не боїмося і готуємося дати серйозну відсіч народним депутатам, які спробують нам заважати», – наголошують представники влади.

Нагадаємо, що 11 липня опозиція не дала незаконній Київраді засідати – вони заблокували трибуну.

Зараз же ведеться активна робота з підготовки проведення позачергового засідання.«На порядку денному буде тільки три соціальні питання – надбавки та будівництва, потім розійдемося» – говорять у владних коридорах.

Офіційно дату проведення сесії Київради поки не оголошено. Секретар Галина Герега знаходиться у відпустці, але повернеться на роботу в понеділок. Зараз у влади є дві схеми, за якими вони можуть скликати нелегітимну Київраду. Перший – третина депутатів поставлять підписи під заявою про скликання сесії. Другий – секретар має право не пізніше ніж за добу видати розпорядження про скликання позачергового засідання.

Нагадаємо, що цей склад Київради є нелегітимним, оскільки термін їх повноважень скінчився ще 2 липня 2013 року.

standard

Рішення Євросуду по справі Тимошенко стало остаточним

 

30 липня набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини, що встановив мотивацію арешту Юлії Тимошенко по «газовій справі» як політичну і визнав порушення її прав у зв’язку з арештом. Тепер рішення Європейського суду з прав людини має бути обов’язково виконано владою України.

Разом із тим, відповідно до регламенту Європейського суду, рішення могло бути оскаржено українською владою впродовж трьох місяців у Великій палаті цієї міжнародної судової установи. Але Україна не скористалась цим правом, тобто визнала рішення законним.

standard

Суд відкриває дорогу до скасування президентських виборів

 

Вищий Адміністративний Суд України не вбачає не призначення виборів у столиці проявом владних повноважень Верховної Ради України.

На цьому наголошують у партії «Батьківщина», коментуючи відмову ВАСУ розглянути позов депутатів Юрія Одарченка та Олександра Чорноволенка до Верховної Ради, оскільки вона не призначає вибори Київської міської ради та київського міського голови.

«Зазначена в ухвалі мотивація – призначення виборів не є проявом владних повноважень Верховної Ради, а тому оскарження їх в адміністративному порядку є неможливим. Крім того, у відмові також зазначено, що будь-які дії Верховної Ради щодо прийняття законів, постанов або інших актів не є проявом владних повноважень, а тому не можуть бути оскарженими», – цитує рішення суду партія.

Як вважає Одарченко, така ухвала суду може мати серйозні політичні наслідки: «Судом, по суті, надано повний імунітет Верховній Раді, оскільки всі її дії так чи інакше пов’язані з прийняттям певних актів».

«Дивує той факт, що раніше цей же суд успішно розглядав позовні заяви щодо незаконності призначення позачергових місцевих виборів, вказуючи при цьому, що такі справи йому підсудні», – зазначив він.

«Як відомо, чергові та позачергові вибори президента призначаються саме Верховною Радою. Враховуючи ухвалу ВАСУ у випадку, якщо Верховна Рада відмовиться призначати вибори, не існуватиме жодної юридичної можливості примусити її до цього» – припускає депутат.