Микола Томенко: що робити з “бессмертным полком путина в Украине”?

standard

Микола Томенко: що робити з “бессмертным полком путина в Украине”?

Як відомо, на Росії триває перекличка міст, які відмовляються проводити паради до дня “победобесия”.

На сьогодні відомо про такі рішення в більш як 60 містах РФ.

Тож нині цікаво згадати про організаторів так званого “бессмертного полка Путина” в Україні, які ще в 2020 році звітували перед Росією за організацію радянських парадів та просування брехливої історії сталінсько-путінського победобесия в нашій країні.

З Медведчуком, Кивою, Козаком і К. все зрозуміло – вони нині на батьківщині свого роботодавця продовжують відпрацьовувати раніше вкрадені мільярди, які їм виділив Путін на боротьбу з “націоналістичною Україною”.

Інша група – Рабінович і К. на своїй історичній батьківщині ностальгічно згадує, як їздила на броньовику по Хрещатику з Медведчуком і під червоним прапором.

Проте найцікавіше, що українська філія путінського “бессмертного полка” не лише залишилася в Києві, а й продовжує керувати і направляти на шлях істинний український народ.

Це і кілька десятків, не проти ночі буде сказано, народних депутатів України; і тисячі місцевих депутатів-путінців; і керівники жирних державних та комунальних установ, і ведучі “бессмертного полка” з Інтера…

Бо як кажуть очільники провладної партії, що без порад і голосів депутатів із забороненої партії зрадників, вони не можуть жить.

Я вже мовчу про стійкий світоглядний когнітивний дисонанс влади, яка вимагає від Заходу невідкладно прийняти Україну до ЄС і продовжує святкувати з Путінською Росією день “победобесия”?!

Нагадаю, що ЄС з 1964 року 9 травня святкує День Європи, а 8 травня вшановує День памʼяті і примирення.

Отак і живемо.

standard

Микола Томенко: фанатам російської літератури в Україні присвячується

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ про НЕПОТРІБНІСТЬ російської літератури для УКРАЇНИ і СВІТУ.

Раджу нинішнім захисникам Пушкіна, Булгакова і К. перечитати публіцистичні твори нашого знаменитого письменника, етнографа, фольклориста і педагога, майже 185-річного Івана НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКОГО. Найцікавіші в цьому контексті:

“Непотрібність великоруської літератури для України і для словʼянщини”, 1878 рік;

“Українство на літературних позвах з Московщиною”, 1891 рік.

Лише деякі корисні, повчальні і пророчі думки класика української літератури 19 століття:

“Сумно стає на душі, як подумаєш про будущі часи України під московськими пазурами; сумно стає не тільки в політичних відносинах, але навіть в національних та літературних…

Великоруська нація молода, з ДИКИМ консервативним характером…вона все тягне назад, а не вперед і в свойому старообрядстві, і в візантійсько-московському православії, і в централізмі, вже невідомому в Європі, і в нелюбові до Європи, і в своїй зажерливости…

Наші московські брати-словʼяни задержать духовний зріст України на цілі віки, як задержують і свій зріст. Вони ПРИНИЖУЮТЬ наше розвиття своєю літературою, з чужою нам жизню, з чужими типами; не дають нам нормально розвиватися по своїй літературі, задержують розвиток нашого народу, не дають йому шкіл або даючи їх на чужій мові або церковній, або великоруській.

Вони придержали розвиття вищої нашої верстви, бо й вона колись багато втеряла часу, поки вивчалася в середніх школах по-великоруській, втеряла часу, може, не на один десяток років. Скільки загаяли часу наші ученики, скільки списали паперу, поки видовбали собі в голову ту одну букву Ъ.

Тепер Москва придержує розвиття української літератури, самого вищого коагента цивілізації, а разом з тим придержує виріб і самого українського літературного язика, для чого треба праці і напруги талантів, силкування цілого покоління письменників, помочі школи, свободи видавати вчені журнали і наукові книжки. Нас задержують зумисне, бо дозволяють друкувати українські книжки два-три роки, а забороняють десять років: попустять віжки, зараз-таки й смикають назад…

Україну жде погана перспектива в Росії, перспектива ТЕМНА, як НІЧ, і тільки нові українські інтегігентні національні сили світять в тому темному будущому часі, як зірниця ранком.Сходь же, зоре, і поведи за собою пишне літнє гаряче сонце, щоб воно освітило всю Україну, прогнало сумну, пекельну ніч і повело за собою ясний день науки і просвіти – і волі, волі, волі…”

Із праці “Непотрібність великоруської літератури для України і для словʼянщини”,1878 рік.

П.С. Принагідно нагадаю, що 25 листопада 2023 року вшановуємо 185-річчя знаменитого українського письменника Івана Нечуй-Левицького.

Про наші ініціативи та заходи з нагоди цієї поважної дати згодом…

standard

Микола Томенко: Верховна Рада 13 відсотків досі …святкує День “побєдобєсія» Сталіна-Путіна?!

Останнє опитування КМІС від 14-22 січня 2023 року ще раз підтвердило разючу відмінність у світоглядних позиціях суспільства і влади.

Так нині лише 13 відсотків опитаних громадян України вважають для себе важливим свято – День Перемоги.

Ще менше – 5 відсотків хочуть святкувати так званий «ПЕРВОМАЙ»?!

Нагадаю, що в Україні досі державними святами є:

1 травня – День праці;

9 травня – День Перемоги.

В квітні 2022 року спроба частини депутатів відмовитися від сталінського-путінського свята «побєдобєсія» та привести у відповідність український календар з європейським не була підтримана керівництвом ВР.

Тож нині абсолютна більшість українського суспільства ще раз вимагає від Верховної Ради рішень, які відповідають ще вимогам українських письменників 1925-28 рр..:

ЗА світоглядну ЄВРОПУ!

ГЕТЬ ВІД МОСКВИ!

Для інформації.

Країни ЄС 8 травня вшановують як День памʼяті та примирення, а 9 травня (починаючи з 1964 року) – як День Європи.

standard

ПАРЄ визнала Лукашенка причетним до депортації українських дітей

ПАРЄ визнала Лукашенка причетним до депортації українських дітей – про це повідомив депутат Ради Олексій Гончаренко.

У резолюції ПАРЄ депортація владою РФ українських дітей та їхня насильницька «русифікація» названі елементами злочину геноциду. Діти мають бути негайно повернуті їх рідним, а відповідальні за злочини – притягнуті до відповідальності, зазначено у документі.

Гончаренко запропонував делегатам ПАРЄ додати до тексту документа, що відповідальність за злочини в Україні поряд із Путіним та владою РФ несе і Лукашенко. Поправку було прийнято.

Джерело: NewFormat

standard

Микола Томенко: “патріоти” і “волонтери” на правах реклами?!

Тут розгорнулося справжнє капіталістичне змагання між депутатами від різних партій на тему:

– хто більше шанує наших військових і

– де взяти кошти на їх гідне фінансування?

Серед всіх депутатських пропозицій, які розміщені у ЗМІ на правах реклами, ЖОДНОГО РАЗУ не зустрів БАЖАННЯ відмовитися від БЮДЖЕТНОГО фінансування ПАРТІЙ на користь ЗСУ. Більш за те, як зʼясувалося, майже МІЛЬЯРД гривень від народу на утримання бідних парламентських партій у воєнному 2023 році Уряд змусили виділити самі депутати. В Урядовому проекті бюджету-2023 передбачалося 366 мільйонів на фінансування партій, проте на пропозицію Олени Шуляк («Слуга народу»), Івана Крулька («Батьківщина») та Максима Саврасова (Європейська солідарність) цю суму збільшили до 885 МІЛЬЙОНІВ гривень?! І таку ж суму Держава виділила парламенським партіям у воєнному 2022 році, із якої, щоправда, партія «Слуга народу» перерахувала значну частину на підтримку ЗСУ.

Далі більше.

Окрім вже звичного піару в соціальних мережах, де кожна поїздка партійних вождів до військових чи волонтерська допомога супроводжується групою журналістів та відповідними статтями на правах рекалами, нині відродилася й партійна реклама на білбордах.

Кажу партійна, бо на коли на численних білбордах в Києві написано Фонд Порошенка, то це одночасно реклама лідера партії і його партії.

У піар-гонитві реклами власного патріотизму і волонтерства не поступаються і олігархи та навіть генерали. Так, на телебаченні масово рекламується інший волонтер номер один – Ренат Ахметов, а у фейсбуці НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ змушені читати про те, як Командувач Сил тероборони генерал-майор Ігор Танцюра відвідав військових у Бахмуті…

Вожді місцевого рівня теж не поступаються у боротьбі за звання справжніх «патріотів і волонтерів за наші гроші». Майже 200 мільйонів бюджетних коштів киян на чиновницькі ЗМІ допомагають розповідати про подвиги команди Кличка, яка «врятувала Київ» та про героїв-очільників ОТГ, які закривають школи, бібліотеки, заклади культури й спорту, але збільшують бюджетні видатки на свій ПІАР. От і вчора мої земляки поінформували про те, як на тлі тотальної оптимізації закладів освіти і культури у Золотоніській ОТГ, що на Черкащині, МІЛЬЙОНИ бюджетних коштів ідуть на газетний піар колишнього очільника ОТГ, а нині депутата ВР Войцехівського…

І так по всій країні – МІЛЬЯРДИ бюджетних гривень прославляють політиків і чиновників, які при цьому отримують чималі зарплати і премії та фінансування на своє щоденне утримання.

Лише чого варто Верховна Рада, яка збирається двічі на місяць, і коштує нам майже 3 МІЛЬЯРДИ гривень на рік!

То чи не варто нам на час ВІЙНИ ЗАБОРОНИТИ бюджетне фінансування ВСІХ статтей, які передбачають кошти на партійний та чиновницький ПІАР?!