Західні компанії виходять з «Північного потоку»

standard

Західні компанії виходять з «Північного потоку»

Іще кілька компаній вийшли з газогінного проєкту «Північний потік-2» російського газового монополіста «Газпром» через потенційну загрозу санкцій із боку США й інші пов’язані з проєктом втрати.

Зокрема, як звернула увагу радниця голови правління «Нафтогазу України» Лана Зеркаль, німецька нафтогазова компанія Wintershall Dea, яка є одним із п’яти західних інвесторів консорціуму для будівництва газопроводу, поруч із його власником, російським «Газпромом», заявила, що надалі завершує фінансування цього проєкту через загрозу санкцій.

Як заявила компанія в своєму річному звіті, до запровадження останнього пакета американських санкцій вона внесла в проєкт суму в 730 мільйонів євро, але після зміни законодавства США подальші внески припиняє.

У звіті також згадано про рішення антимонопольного регулятора Польщі в жовтні 2020 року накласти на один із підрозділів Wintershall Dea, як і на інші компанії, що фінансують проєкт, штрафи у зв’язку з будівництвом «Північного потоку-2» на суму в 10% від їхнього обігу за попередній рік – у випадку з підрозділом Wintershall Dea це приблизно 6,9 мільйона євро. Компанія вважає цей штраф несправедливим і оскаржує його, але очікує, що розгляд її апеляції буде тривати 3–5 років.

Лана Зеркаль нагадує, що тоді польський регулятор UOKiK наклав загальний штраф на учасників фінансування проєкту на суму в 100 млн доларів, а на російського газового монополіста «Газпром», який є 100-відсотковим власником «Північного потоку-2», – в розмірі 7,6 мільярда доларів.

«Чекаємо рішення інших учасників консорціуму. Пора виходити», – додала вона.

Попереднього дня, 23 лютого, про вихід із участі в проєкті «Північний потік-2» оголосила німецька страхова компанія Munich Re. Як мовиться в короткому, без подробиць, оголошенні компанії, про яке написало агентство Reuters, її підрозділ, Munich Re Syndicate, подав консорціумові будівництва «Північного потоку-2» повідомлення про припинення стосунків.

Таким чином, із проєкту «Північного потоку-2» внаслідок ухвалення в США кількох пакетів законодавства про санкції проти нього вийшли чи перебувають у процесі виходу з нього загалом близько двох десятків компаній, які відповідали за різні етапи будівництва, страхування, сертифікації проєкту тощо.

Джерело: “Радіо Свобода”

standard

Катастрофа літака МАУ: “Іран не спромігся провести повне та прозоре розслідування”

TEHRAN, IRAN – JANUARY 08: Search and rescue works are conducted at site after a Boeing 737 plane belonging to a Ukrainian airline crashed near Imam Khomeini Airport in Iran just after takeoff with 180 passengers on board in Tehran, Iran on January 08, 2020. All 167 passengers and nine crew members on an Ukrainian 737 plane that crashed near Iran’s capital Tehran early Wednesday have died, according to a state official.
( Fatemeh Bahrami – Anadolu Agency )

Іран скоїв численні порушення прав людини, збивши літак МАУ PS752 а також після смертоносного удару по літаку. Про це йдеться у повідомленні розміщеному на сайті Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Повідомлення представляє аргументи спеціального доповідача Агнес Калламард адресовані уряду Ірану у листі на 45-ти сторінках. Лист вказує, що, серед іншого, уряд Ірану порушив право на життя 176 пасажирів та екіпажу збитого 8-го січня 2020-го року літака.

“Невідповідності у офіційному поясненні здається мають на меті створити максимальне сум’яття та мінімум чіткості. Здається, що вони покликані заплутати та зводити на манівці”, – йдеться у листі спеціального доповідача Агнес Калламард.

“Уряд Ірану твердить, що йому немає що приховувати, але він не спромігся провести повне та прозоре розслідування у відповідності до своїх міжнародних забов’язань. У результаті, чимало питань лишаються невирішеними”.

Як заявляє лист Калламард, офіційна відповідь Ірану щодо події містить низку суперечностей. Наприклад, відсутні пояснення з приводу причин буцімто помилки радара про яку заявили в Ірані, немає пояснень з приводу недотримання іранськими військовими стандартної процедури щодо оцінки цілі, відсутнє пояснення щодо того, як іранським військовим передавалась інформація щодо цивільних літаків. Також у листі твердиться, що всупереч заявам Ірану, підрозділ, який здійснив удар по літаку мав 45, а не 10 секунд для ухвалення рішення.

“Не було надано жодної інформації щодо того, чому інші літаки, які піднімались у повітря цієї ночі не стали ціллю”, – також відзначає лист.

Повідомляється, що раніше спеціальний доповідач Джаваід Рехман озвучив занепоєння з приводу переслідування, вклчюно із погрозами життю, родинам, які домагаються справедливості для жертв збиття рейсу PS752.

Джерело: “Голос Америки”

standard

Собака гавкає…

Продовження нібито “конфронтаційної політики української влади, що бере початок на „майдані“, здатне привести до збільшення проблем країни і ще більшого загострення обстановки в регіоні”. Про це йдеться в поширеному коментарі офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової в зв’язку з сьомою річницею Революції Гідності, пише УНН.

Захарова заявила, що сім років тому в Києві нібито стався “кривавий державний переворот, який привів до трагічних наслідків для самої України, регіональної та міжнародної стабільності”. “Примітно, що масові заворушення, які передували йому мали відкрито націоналістичний характер, проходили під гаслами європейських цінностей, свободи і демократії”, — в черговий раз повторила тези Москви офіційний представник МЗС, сказавши, що відповідні події нібито “багато в чому спровокували і підтримували західні держави, перш за все США”.

“Продовження конфронтаційної політики, що бере початок від держперевороту на київському „майдані“, загрожує посиленням нинішніх проблем України і здатне привести до ще більшого загострення обстановки всередині країни і в регіональному масштабі”, — йдеться в коментарі.

Захарова повідомила, що наслідки, як вважають в Кремлі, “держперевороту” з часом стають нібито все більш очевидними. “Він привів до виходу Криму зі складу України (так у РФ називають окупацію української території — ред.). До сих пір триває конфлікт на Донбасі… Керівництво країни все більше використовує тоталітарні методи”, — вирішила заявити вона.

 

 

standard

Велика Британія виділяє кошти на допомогу кримчанам

Міністерство закордонних справ Великої Британії анонсує запуск проекту з покращення доступу до важливих послуг для українців, які проживають в окупованому Росією Криму.  Бюджет проекту 168 тис. фунтів стерлінгів (6,5 млн грн). 

Про це заявив міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.

“Велика Британія стоїть пліч-о-пліч з Україною у протидії незаконній окупації Криму, і ми продовжуватимемо підтримувати тих, на чиє життя вплинула необґрунтована агресія Росії. Росія намагається приховати порушення прав людини, перешкоджаючи доступу міжнародних спостерігачів у Криму”, — наголосив глава британського Форін Офісу.

За словами очильника МЗС, проект будет реалізовано в Херсонській області, розташованій поряд з тимчасово окупованим Кримом.

Основна мета британського проекту – допомогти тим, кому важко дістатися до лікарень чи подати документи для отримання українських паспортів.

Джерело: Рodpricelom 

standard

Рада обрала суддю Конституційного Суду

18 лютого, народні депутати підтримали кандидатуру Віктора Кичуна на призначення суддею Конституційного Суду України.

Заступник голови Комітету ВР з питань правової політики Валерій Божик повідомив, що на сьогодні була вакантною одна посада судді Конституційного Суду України із трьох, передбачених квотою від Верховної Ради.

Віктор Кичун – адвокат, доцент кафедри конституційного права Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого (джерело – Liga.net).

Загалом депутатські фракції та групи висунули чотири кандидатури:

Віктор Кичун – фракція політичної партії “Слуга народу”;

Юрій Павленко – фракція політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”;

Ольга Боднар-Петровська – фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”;

Руслан Сидорович – фракція політичної партії “Голос”.

За результатами відкритого рейтингового голосування найбільшу кількість голосів (237) набрала кандидатура Віктора Кичуна.

На голосування було поставлено питання про призначення на посаду судді Конституційного Суду Віктора Кичуна. 241 голосом народні депутати підтримали кандидатуру.

Джерело: “Юрліга”