У Києві висадили Алею пам’яті дітей, життя яких забрав рак

У Києві висадили Алею пам’яті дітей, життя яких забрав рак

У Парку партизанської слави зʼявилася Алея магнолій — місце памʼяті про дітей, життя яких забрав рак. Її створили родини, які пережили найважчу втрату, аби зберегти любов і спогади у живих деревах. Ініціатива є частиною програми фонду «Таблеточки» із підтримки родин, які втратили дитину через онкологічне захворювання.

У висадці взяли участь 16 родин-підопічних фонду «Таблеточки», що допомагає дітям та їхнім сімʼям на кожному етапі: від встановлення діагнозу та лікування до підтримки у разі втрати.

«Ми ще тільки вчимося жити без Макса. Але для мене неймовірно цінно, що про мого сина пам’ятають, бо він цього гідний: у свої сім років він показав нам величезний приклад сили і мужності. Тепер ми маємо місце, куди можна прийти, просто побути поруч, не шукаючи правильних слів. Тут тебе розуміють на рівні серця», — розповідає Наталя, мама Максима, за чиє життя родина боролась до травня цього року.

Для родин, які втратили дитину, ритуали пам’яті мають особливе значення. Вони допомагають прожити біль і вкорінити пам’ять про дитину у щось живе. Так, одна з мам не має можливості відвідати могилу сина, бо він похований на тимчасово окупованій території. Тепер вона нарешті має місце, де може побути з ним подумки — серед дерев, що символізують любов і продовження життя.

«Публічний простір часто не має місця для втрат. Алея робить кожне імʼя видимим і легітимним у міському ландшафті, — пояснює Наргіс Водуд, менеджерка програми ментального здоровʼя фонду „Таблеточки“. — У час війни та постійних втрат пам’ять стає громадянською практикою: ми буквально садимо й укорінюємо її. Алея нагадує про надію: цвіт повертатиметься щороку».

«Коли навесні дерева розквітають, це нагадує, що любов не зникає — вона просто набуває іншої форми. Дерево стає точкою повернення: можна приходити, спостерігати, як воно росте та змінюється разом із сезонами. Це своєрідне місце зустрічі з дитиною, якої вже немає. Сам процес посадки також має велику терапевтичну силу. Через дотик до землі та турботу про дерево батьки можуть висловити свою любов і біль. Крім того, це спільний досвід: вони садять поруч, підтримують одне одного та разом створюють щось живе», — додає Катерина Іванова, фахівчиня програми ментального здоровʼя фонду «Таблеточки».

Аби родини не залишились наодинці зі своїм горем і болем, фонд організовує групи підтримки в горюванні. Протягом 12 зустрічей у Києві, Львові чи онлайн досвідчені психологи допомагають батькам ділитися пережитим досвідом і поступово вчитися жити далі.

Джерело: «Вечірній Київ»

У Києві відбудеться благодійний Halloween для власників собак у парку «Муромець»

У неділю, 2 листопада, у столичному парку «Муромець» пройде благодійний фестиваль Holy Doggy: Halloween Edition — подія для власників собак та всіх, хто любить тварин.

КМВА надала дозвіл Святошинському лісопарковому господарству на використання ресурсів нацпарку “Голосіївський”

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко надав комунальному підприємству «Святошинське лісопаркове господарство» дозвіл на використання природних ресурсів у межах територій національного природного парку «Голосіївський» на 2025 рік.

Про це повідомляє  КВ, посилаючись на розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимура Ткаченка № 1076 від 21 жовтня 2025 року.

“Надати комунальному підприємству «Святошинське лісопаркове господарство» (ідентифікаційний код 03359687, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 24, адреса електронної пошти: info@slpg.city) дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах національного природного парку «Голосіївський» у межах затвердженого ліміту на використання природних ресурсів у межах територій національного природного парку «Голосіївський» на 2025 р. (землекористування: КП «Святошинське лісопаркове господарство») від 10 вересня 2025 року № 5/2025”, – йдеться у тексті розпорядження.

Дозвіл діє до 31 грудня 2025 року, крім періоду з 01 квітня 2025 року до 15 червня 2025 року.  Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника голови Київської КМДА Пантелеєва П. О.

Європейський Екоконтроль: Житомирщина стала піонером нової системи захисту довкілля з мільйонними результатами

В Україні розпочалася справжня революція у сфері охорони природи: на Житомирщині, у селі Садки, урочисто відкрили перший в країні Пункт екологічного контролю (ПЕК №1) європейського зразка.

Цей інноваційний проєкт, підтриманий урядом Швеції та ПРООН, покликаний змінити “каральну” модель контролю на систему запобігання забрудненню. Хоча пункт запрацював нещодавно, він вже демонструє значні результати: за місяць роботи виявлено незаконні рубки, скиди води у річки, ліквідовано стихійні сміттєзвалища, а шкода довкіллю від військової агресії Росії на одній лише ділянці оцінена майже у 100 мільйонів гривень.

Старт інновацій на Житомирщині

Знакова подія відбулася 23 жовтня 2025 року в Березівській громаді Житомирського району. Перший ПЕК відкрито в рамках експериментального проєкту Кабінету Міністрів, мета якого — розробити нові, ефективні підходи до екологічного контролю, які б відповідали європейським стандартам.

На урочистому відкритті були присутні Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, Голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко, а також представники ПРООН, які надають проєкту системну підтримку.

Начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський підкреслив значення цієї події:

«Ми пишаємось, що саме Поліський округ став майданчиком для впровадження інновацій… Перехід від каральної моделі, заснованої на штрафах, до системи запобігання забрудненню довкілля – це важливий крок до збереження природи та наближення України до європейських стандартів охорони довкілля».

Технології на захисті природи

Щоб забезпечити інспекторам можливість працювати оперативно та ефективно, міжнародні партнери надали сучасне обладнання:

• Мобільні лабораторії на базі автомобілів Renault Duster.
• Портативне лабораторне обладнання для швидкого аналізу проб.
• Супутникові системи Starlink для швидкісного доступу до інтернету.
• Сам ПЕК №1 охоплює велику територію понад 630 км², включаючи Житомирську міську, Березівську та Оліївську громади.

Перші результати: від сміття до мільйонних збитків

Хоча офіційне відкриття відбулося лише нещодавно, пункт вже продемонстрував значні результати роботи, розпочатої до урочистостей:

Патрулювання та рейди: Проведено 24 патрулювання та 4 рейди, під час яких виявлено незаконну порубку дерев (матеріали передано правоохоронцям).

Контроль за водними ресурсами: Екоінспектори оперативно відреагували на два випадки скиду води у річки Тетерів і Кам’янка, відібравши проби для аналізу.

Боротьба зі сміттям: Виявлено 13 стихійних сміттєзвалищ, щодо яких місцевому самоврядуванню направлено вимоги про негайну ліквідацію.

Розрахунок шкоди від війни: За результатами обстеження забруднених ділянок у селі Сонячне (Оліївська громада), шкода довкіллю, завдана військовою агресією Росії, була розрахована у розмірі майже 100 мільйонів гривень.

Начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко надає системну підтримку цій діяльності, сприяючи ефективній реалізації природоохоронної політики в регіоні.

Наступні кроки

Експериментальний проєкт розрахований на шість місяців. Його результати будуть використані для розробки пропозицій до проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль», що дозволить масштабувати досвід Житомирщини на всю країну.

Сльози й надія: у Києві з’явилася алея сакур на честь загиблих військових

На Алеї кохання біля пам’ятника засновникам Києва з’явилися нові дерева — 22 сакури, висаджені дружинами, матерями та близькими загиблих українських військових.
Дерева привезли з Бахмутського розплідника, і тепер вони стануть живим символом пам’яті про тих, хто віддав життя за свободу України.

Як народилася ініціатива

Це вже друга висадка сакур на Алеї кохання.
Перші 39 дерев з’явилися тут ще у травні 2025 року, започаткувавши традицію створення живого меморіалу.
Ініціаторкою акції є Олена Сокальська, засновниця спільноти дружин і матерів загиблих героїв «Жива».

«Ми хотіли втілити ідею життя та кохання — щоб це місце не нагадувало кладовище, а стало квітучим садом пам’яті»,
— пояснила Олена Сокальська.

Історії родин: пам’ять, що живе у кожному дереві

За кожною сакурою — своя історія.
Дружина загиблого військового Лілія Лук’янюк розповіла, що її чоловік загинув у червні 2022 року на Луганщині, довго вважався безвісти зниклим.

«Ми з чоловіком фотографувалися тут після весілля. Тепер я посадила дерево, яке розквітне навесні — і нагадуватиме людям про любов, що триває навіть після смерті»,
— каже Лілія.

Інша учасниця, Карина, прийшла вшанувати пам’ять свого хлопця з позивним «Демка», який пішов на фронт у 18 років і загинув у серпні 2025-го, відбиваючи атаку диверсійної групи.

«Це людина, про яку мають пам’ятати. Бо саме завдяки таким, як він, ми живемо», — сказала дівчина.

Юлія, дружина воїна з позивним «Карась», зізналася, що для неї ця акція — ще одна можливість відчути присутність коханого:

«Є тепер місце, куди можна приходити, згадувати, говорити подумки. Це допомагає триматися».

Сакура як символ життя

Сакура — одне з найпоетичніших дерев у світі. Її коротке, але яскраве цвітіння нагадує про тендітність і красу життя, яке варто цінувати щодня.
На Алеї кохання ці дерева стали символом незгасної любові, що продовжується навіть після втрати.

Коли навесні сакури розквітнуть, алея перетвориться на сад пам’яті — тихий і світлий простір, де кожен перехожий зможе зупинитися, схилити голову й подумки подякувати тим, хто боронив Україну.

Для Києва — місце сили і вдячності

Ця ініціатива — не лише про біль, а й про світло, що перемагає темряву.
Квітуча Алея кохання біля пам’ятника засновникам міста стає місцем, де Київ дихає вдячністю, де кожне дерево — як жива молитва за мир і життя.

«Коли сакури розквітнуть, ми побачимо: пам’ять може бути красивою. Вона не лише про втрату — вона про любов, яка не зникає»,
— кажуть організатори.

Сакури на Алеї кохання — це живий меморіал любові, мужності та надії.
Тут кожна гілка — як обіцянка, що герої України житимуть у серцях киян і в кожній весняній квітці, яка розкривається під небом столиці.

Джерело: life.kyiv.ua