“Звільніть Шевченка з кайданів”: Микола Томенко звернувся до влади Києва напередодні 22 травня

“Звільніть Шевченка з кайданів”: Микола Томенко звернувся до влади Києва напередодні 22 травня

Напередодні Дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні політик і громадський діяч Микола Томенко закликає столичну владу демонтувати огорожі навколо пам’ятника поету.

У своєму зверненні він нагадує: вшанування Шевченка — це не лише про квіти раз на рік, а про щоденну пам’ять, гідність і свободу.

Тарас Шевченко — не символ у ланцюгах

Микола Томенко публічно звернувся до керівництва Київської міської влади та Військової адміністрації з вимогою зняти “кайдани” з пам’ятника Тарасу Шевченку в столиці. Йдеться про дерев’яні щити, мішки з піском та ланцюги, якими монумент огородили нібито для безпеки.

“Напередодні 22 травня, коли вшановуємо день повернення Тараса Шевченка в Україну, він бодай трохи зміг вирватися з тих дощок і мішків влади Києва”, — зауважив Томенко, опублікувавши фото з місця.

Замість вшанування — страх і замовчування

Політик нагадав, що ще з часів Російської імперії і радянської влади дата 22 травня — день перепоховання Кобзаря на Чернечій горі — була під неофіційною забороною. Саме в цей день українські патріоти збирались біля пам’ятника у Києві, проводили акції протесту, які часто закінчувались арештами й репресіями.

“Шевченко в радянському варіанті — це про боротьбу з панами і попами. А не про те, як москалі ребра скородили списами. Тому всі твори з антимосковськими мотивами з програм вилучалися”, — пояснив Томенко.

Акції пам’яті як прояв спротиву

Микола Томенко пригадав і своє студентство в КДУ (тепер КНУ), коли ще в 1987 році студентів переслідували за покладання квітів 22 травня.

“Тоді нас обшукували, за нами стежили, але ми знали: вшанування Шевченка — це частина нашої боротьби. Не лише культурна, а національно-визвольна”, — зазначив він.

Претензії до КМДА і заклик до Ткаченка

Особливу увагу Томенко звернув на те, що нинішня міська влада більше дбає про пам’ятник Булгакову, ніж про Шевченка та Лесю Українку. Він натякнув на політичну байдужість мера Кличка, згадавши його візити до московських священників навіть у 2022 році.

“Можливо, ВЕЛИКІ УКРАЇНЦІ й УКРАЇНКИ не входять у список пріоритетів міських чиновників”, — додав Томенко.

Пряма мова Миколи Томенка

“Шевченко, як наш світоглядний Батько, мусив би надихати і підтримувати українців щоденно, а не лише на свята. Особливо — у часи війни за волю і незалежність України.”

Микола Томенко закликає звільнити не лише пам’ятник Тараса Шевченка від формального захисту, а й саму ідею українства — від байдужості, страху та безпам’ятства. 22 травня — день, коли маємо згадати не лише про поета, а й про народ, за який він боровся.

До Києва приїхав з візитом кронпринц Норвегії

Спадковий принц Норвегії Гокон приїхав до української столиці з неоголошеним візитом.

Його зазнімкували на залізничному вокзалі за межами Києва. Передбачається, що прибув принц до району Бучі–Ірпеня, оскільки, як повідомляється на сайті норвезького королівського будинку, кронпринц Гокон відвідав меморіал полеглим захисникам України в Мощуні. Спадковий принц прибув до Києва разом з міністром енергетики Норвегії Тер’є Осландом.

Пізніше в Києві Його Королівська Високість побував у військовому госпіталі.

Візит майбутнього короля Норвегії, вочевидь, демонструє жест підтримки його країни на адресу України, яка понад три роки перебуває у стані повномасштабної війни з Росією.

Джерело: ТСН

 

У Києві відбудеться UNIDAY — Фестиваль єдності

До художнього музею у Києві повернули картину, незаконно вивезену під час Другої світової

Цей твір, викрадений під час Другої світової війни, повернувся до музейної колекції після десятиліть втрати — завдяки спільним зусиллям команди Національного художнього музею України та Служби зовнішньої розвідки України, повідомили у МКСК.

«Жіночий портрет» Владислава Галімського (1898) став першим твором з колекції НХМУ, який вдалося повернути після його незаконного вивезення під час Другої світової війни. Пошук і верифікація картини тривали кілька років.

Роботу Галімського виявили у 2018 році на аукціоні у Штутгарті (Німеччина), з якого згодом її продали.

Музей звернувся до МКСК та Інтерполу України, ініціювавши офіційне розслідування. Завдяки наполегливості команди музею та ґрунтовно проведеній роботі зі збору доказів, твір вдалося повернути у власність закладу.

Як розповіли у Службі зовнішньої розвідки, аукціон був напівлегальним, а покупець — анонімним. Ним виявився громадянин білорусі, пов’язаний з режимом Лукашенка, який знав, що ця картина незаконно вивезена з України. Щоб повернути роботу, з чоловіком вели довгі перемовини.

Музей уже багато років послідовно займається пошуком творів, втрачених у роки Другої світової війни. Тоді з його фондів було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання — живопис, графіку, скульптуру, бібліотечні фонди, декоративно-ужиткове мистецтво та архівні матеріали. Станом на сьогодні вдалося повернути лише 262 твори.

Наразі відвідувачі можуть побачити «Жіночий портрет» у залах НХМУ. Він експонуватиметься протягом місяця як нагадування про важливість збереження культурної спадщини та ефективної співпраці між фахівцями й державними інституціями.

Окрім самого полотна, глядачам доступна також цифрова реконструкція історичної виставки «Український портрет XVII–XX століть», що відбулася у стінах музею 1925 року. Саме тоді твір Галімського вперше був представлений публіці.

Сьогодні завдяки сучасним технологіям можна знову «прогулятися» залами тієї виставки, побачити, як виглядала історична експозиція, та глибше зрозуміти значення повернутого шедевра в контексті української мистецької традиції.

Владислав Галімський народився 27 червня 1860 року в Києві у сім’ї колезького секретаря. Початкову освіту здобув в Київській гімназії та Київському реальному училищі. У 1878—1888 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

У 1888 році повертається до Києва, де засновує школу живопису та скульптури на Львівській вулиці, 14.

Художник побував у Африці, на Близькому Сході, на Кавказі, в Сибіру та Західній Європі, у США, де у 1893 році, брав участь у художній виставці в Чикаго. У грудні 1908 року був членом журі ІІ Міжнародної фотовиставки у Києві, яку організувало Київське товариство фотографів-аматорів «Дагер».

У 1921 році він переїжджає до Кременця, де у 1924—1932 рр. працював у Кременецькому ліцеї. Помер 1940 року у польському місті Бидгощ.

Джерело:«Вечірній Київ»

Після інциденту на Майдані: КМВА посилює охорону Меморіалу загиблих героїв і обмежує розваги в центрі столиці

У Києві посилять охорону в районі Народного Меморіалу Памʼяті на Майдані Незалежності. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко після чергового інциденту – бійки, внаслідок якої було пошкоджено державні прапори та фотографії загиблих захисників України.

За словами Ткаченка, наразі готується розпорядження, яке передбачає:

• посилення охорони в зоні меморіалу на Майдані;
• заборону розважальних заходів у визначених локаціях центру столиці (окрім подій вшанування памʼяті);
• перегляд і скасування дозволів на комерційну діяльність, зокрема для аніматорів, повітряних кульок, фоторамок та подібних активностей.

Очільник КМВА наголосив: простір памʼяті має бути захищеним від зневаги та спекуляцій, і міська влада зробить усе можливе, аби гарантувати його гідність.

Джерело: “Київщина 24/7”