Три історичні споруди Київщини отримали охоронний статус

Три історичні споруди Київщини отримали охоронний статус

Ці будівлі давно чекали на визнання, і тепер офіційно стали частиною охоронюваної культурної спадщини Київщини.

Про це повідомив на своїй сторінці в мережі Фейсбук директор ГО “Український центр збереження пам’яток культурної спадщини” Іван Биков

За наказом Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2025 року, охоронний статус отримали три історичні об’єкти:

1. Будинок Чоколова в Ірпені (1905 р.) – найстаріша збережена будівля міста Ірпеня, знакова для його архітектурної історії.

Дача Чоколова — історична будівля біля річки, збудована на початку ХХ століття в стилі неомодернізму, знаходиться на вулиці Михайла Стельмаха, в будинку № 20.

Будинок належав київському підприємцю Івану Чоколову — старшому братові Миколи Чоколова.

За переказами, одружений Іван вже в старшому віці закохався в молоду балерину та аби приховати зв’язок від дружини, купив землю на березі річки Ірпінь, де на пагорбі збудував будинок. Дізнавшись про наявність родини в купця, балерина покінчила з життям, а її привид вже понад сто років відвідує будівлю. Івана ж вразила смерть коханої, від чого він запив та помер в 1914 році.

В 1936 році рішенням Раднаркому УСРР будинок разом з прилеглою територією передали у власність Спілки письменників України та з ініціативи поета І. Гончаренка став іменуватися Будинком творчості письменників «Ірпінь». Під цією назвою він існує й зараз.

Тут працювали і відпочивали Олександр Довженко, Павло Тичина, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар, Максим Рильський та ін.

Зараз будинок перебуває в занедбаному стані.

2.Будинок лісництва Браницьких у Ніжиловичах (середина XIX ст.) – нині громадський музей поета Олександра Підсухи.

3. Будинок дворянина С.П. фон-Дервіза в Немішаєвому (1889-1890 рр.) – також знаний як палац Остен-Сакенів, одна з найяскравіших садибних споруд регіону.

Облікову документацію для перших двох об’єктів підготувала ГО «Український центр збереження пам’яток культурної спадщини», а третій – досліджено реставратором та пам’яткоохоронцем Алісою Святиною.

Флорівський цвинтар на Замковій горі планують визнати пам’яткою культурної спадщини

Департамент охорони культурної спадщини КМДА розпочав роботу над наданням Флорівському цвинтарю на Замковій горі статусу пам’ятки культурної спадщини.

Про це повідомили на Facebook-сторінці департаменту.

«Ми працюємо над тим, щоб уперше в історії офіційно зафіксувати понад пів сотні старовинних надгробків на Замковій горі як пам’ятку культурної спадщини», – зазначив заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток з питань ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков.

Наразі цвинтар не має офіційного статусу.

Наступним кроком стане розгляд питання на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини Департаменту.

Джерело: “Великий Київ”

Пристрасті навколо “Гулліверу”

У Києві загострилися пристрасті навколо торговельно-офісного комплексу Gulliver. “Ощадбанк” заявив, що напередодні передачі майна консорціуму банків невідомі пошкодили критично важливе обладнання та системи життєзабезпечення комплексу. За словами банку, виявлено штучне блокування систем енергопостачання, пошкоджено резервне обладнання, що призвело до аварійної зупинки систем безпеки, а також відсутні ключові вузли IT- та інженерної інфраструктури.

Банк повідомляє, що через ці проблеми припинилася робота систем водопостачання та каналізації, пошкоджено кабельні мережі та системи оповіщення, а також відсутня технічна документація. Наразі підрядники тестують обладнання, а готовність комплексу має підтвердити ДСНС. В “Ощадбанку” наголошують, що всіх винних буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

У свою чергу, ТОВ “Три О”, яке раніше управляло Gulliver, заперечує будь-які звинувачення. У компанії стверджують, що всі зупинки роботи систем були ініційовані банком після незаконного обмеження доступу до комплексу для представників “Три О” та орендарів. За словами попереднього управителя, аварій чи техногенних загроз під їхнім керівництвом не було, а будь-які заяви банку про навмисне пошкодження є неправдивими та незаконними.

Конфлікт має історичне підґрунтя: ТОВ “Три О” пов’язують із колишнім власником ТРЦ/БЦ Віктором Поліщуком, який не повернув банкам кредити на будівництво комплексу та не сплатив податки на суму 146 млн грн.

Джерело: Nenka.info

Київські гірники? «Шахтар» розглядає можливість будівництва клубного стадіону у Києві

Керівництво клубу коливається між варіантами повернення на НСК «Олімпійський» та початку будівництва стадіону у Києві, повідомляє footballuablog.

Звістку про можливість будівництва нового стадіону для улюбленої команди активно обговорюють фанати. Кажуть, що буде дуже добре, якщо в Києві з’явиться ще одна велика спортивна арена:

Зʼявиться ще один крутий стадіон від цього класичне стане тільки принциповішим

Є й такі фанати, які вмовляють керівництво клубу побудуватися в одному з обласних центрів, за межами Києва. Як от в Хмельницькому, Дніпрі, Харкові, Львові чи Вінниці.

Краще б не в Києві. Не тому що якось погано ставлюсь до них. Але Київ скоро трісне. Розвивайте інші міста

Це логічно. З одного боку «Шахтар» розуміє що повернення в Донецьк примарне, можливо це не один десяток років, – каже вболівальник Олег Прядка. – «Шахтарю» треба міняти прописку. Але не Київ. І не тому що я фанат ДК, а Київ завжди славився Динамо Київ.

А «Шахтарю» треба те місто, де велика їх фан база і немає великої команди. От там і треба будуватися

Джерело: “Великий Київ”

Приватна компанія привласнила десятки мільйонів гривень «Київпастрансу»

Столичні правоохоронці повідомили про підозру в заволодінні 47 млн грн директору товариства, яке постачало електроенергію КП «Київпастранс» за завищеними цінами.

Про це повідомляє прокуратура Києва.

«За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва генеральному директору товариства, що постачало електроенергію КП «Київпастранс», повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними грошима», — йдеться у повідомленні.

Слідством встановлено, що згідно з умовами угоди, укладеної наприкінці 2022 року, постачальник мав щомісячно інформувати комунальне підприємство про зміни ціни на ринку електроенергії та відповідно корегувати її вартість для КП «Київпастранс». Однак, попри зниження цін, постачальник не зменшив її вартість. Таким чином упродовж 2023-2024 років комунальне підприємство переплатило за електроенергію понад 47 млн гривень.

Варто зазначити, що раніше правоохоронці вже вручили підозру в службовій недбалості колишній начальниці управління «Київпастрансу», до службових обов’язків якої входило проведення моніторингу цін за поставлену комунальному підприємству електричну енергію та вжиття відповідних заходів реагування.

Джерело: Каштан NEWS