Мільйонні саджанці на папері: у Києві судитимуть шахраїв, які «озеленювали» столицю лише у документах

Мільйонні саджанці на папері: у Києві судитимуть шахраїв, які «озеленювали» столицю лише у документах

У столиці завершили досудове розслідування у справі про масштабне розкрадання бюджетних коштів на фіктивних поставках кущів і дерев. Про це повідомила поліція Києва.

За даними слідства, підприємець разом із агрономом одного з комунальних підприємств діяли у змові. Вони виготовляли та підписували підроблені документи — зокрема видаткові й товарно-транспортні накладні, де вказували неправдиві відомості про постачання зелених насаджень для благоустрою Києва.

На підставі цих фіктивних документів комунальне підприємство перерахувало на рахунок постачальника понад 1,2 мільйона гривень. Водночас жодного дерева чи куща до столиці так і не привезли.

Правоохоронці вже зібрали достатньо доказів, і матеріали кримінального провадження скерували до суду.

Зловмисникам інкримінують привласнення чужого майна за попередньою змовою та службове підроблення. Якщо вину буде доведено, їм загрожує до 8 років позбавлення волі.

Джерело: «Київщина 24/7»

Легендарний дворик Києва на Рейтарській під прицілом забудовників

Кам’яниця Кияки на Рейтарській, відома киянам як дворик із круками, — ще одна історична перлина, яка опинилася на межі зникнення. Будинок XIX століття, створений архітектором Олександром Шіле, перетворився на символ міста завдяки своїм мешканцям-крукам і яскравому муралу. Та сьогодні ця архітектурна пам’ятка може повторити долю десятків інших занедбаних споруд: її намагаються віддати під комерційну забудову, попри протести громади й статус охоронної території.

Спадок під загрозою

Історичне подвір’я не раз ставало об’єктом спекуляцій. У 2018 році з’явилося оголошення про продаж ділянки за мільйон доларів. Тоді містом ширилися чутки про ймовірну забудову багатоповерхівкою. Лише після суспільного резонансу влада заявила, що дозволів не видавала.

Сьогодні доля Кам’яниці Кияки знову викликає тривогу. Унікальна пам’ятка архітектури, затишний дворик і «чорнокрилі символи» Києва потребують не комерційних планів, а збереження й захисту. Бо саме такі місця формують неповторне обличчя міста, а їхня втрата означатиме втрату частини київської душі.

Громадська ініціатива «Спадщина» повідомила, що Київський окружний адміністративний суд нарешті зареєстрував позов на захист Дворика з круками. Нагадаємо, що Київська міська рада передала ділянку на Рейтарській, 9 під будівництво туристичної інфраструктури. Йдеться саме про територію, де розташоване легендарне подвір’я. Орендарем стало ТОВ «Центр регіонального розвитку», яке у ЗМІ пов’язують із колишнім консулом рф в Україні Вагіфом Алієвим. І що найприкріше — міськрада та її очільник Віталій Кличко фактично виступають на боці забудовника.

Ділянка ж розташована в самому серці Києва — в історичному ареалі, в охоронних архітектурних та археологічних зонах, у буфері об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Попри те, що петиція проти забудови зібрала понад 6 тисяч голосів і була підтримана міськрадою, одіозне рішення про передачу землі під комерційну забудову так і не скасували.

Саме тому громада подала позов із вимогою визнати його протиправним і зупинити знищення унікальної київської спадщини. Суд погодився розглядати справу, але лише у закритому режимі. Тож тепер мешканці столиці чекають на чесне рішення й закликають небайдужих підтримати боротьбу за дворик, який став символом живої історії Києва.

Історія Кам’яниці Кияки

На початку ХІХ століття садиба об’єднувала кілька ділянок — від № 9 до № 15 — і належала поміщикам Білозерським. У 1830-х роках виділилася дев’ята ділянка, яку 1862 року придбав паламар Георгіївської церкви Яків Кияка. Він володів одноповерховим дерев’яним будинком із фасадом на вулицю та двоповерховим цегляним флігелем — першою цегляною спорудою в кварталі. Сам флігель зберігся до сьогодні в північно-західному дворі.

У 1873 році Кияка розпочав добудову до флігеля двоповерхової цегляної кам’яниці за проєктом відомого київського архітектора Олександра Шіле, який також керував будівництвом. У будинку й флігелі було по чотири квартири, від двох до п’яти кімнат у кожній.

Станом на 1884 рік садиба мала сад площею 400 квадратних сажнів, а у дворі стояли дерев’яна стайня та каретня. Спочатку каретня була дерев’яною, але в 1890-х її перебудували в цегляну за проєктом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса (будівля не збереглася).

Родина Кияків володіла ділянкою до 1916 року та здавала кімнати в оренду. У 1912 році приміщення зайняла будівельна контора архітектора Йосипа Зекцера, яка одночасно розпочала забудову садиби Товариства швидкої медичної допомоги на Рейтарській, 22.

Близько 1922 року садибу націоналізувала радянська влада, а 1939-го в головному будинку добудували третій поверх. У дворі колись були голуб’ятники, які на початку 2000-х замінили гаражі.

Архітектурні особливості 

Кам’яниця — триповерхова будівля (первісно двоповерхова), цегляна, пофарбована, П-подібної форми. Покрівля вальмова, виконана на дерев’яних кроквах і вкрито бляхою; перекриття плоскі, дерев’яні, є підвал. Балкон на центральній осі та шатрова дахова вежа не збереглися.

Фасад оформлений у стилі історизму з елементами неоренесансу. Композиція симетрична: площина розділена міжповерховими гуртами, а міжвіконня прикрашені рустованими лізенами. Цегляний декор підкреслює художню виразність споруди.

Центральна частина фасаду акцентована арковим проїздом із цегляним склепінням і розпалубками. Аркове вікно другого поверху спочатку виходило на балкон і фланкувалося тричвертними колонами тосканського ордера. Інші віконні прорізи й дверні отвори двоповерхової частини прямокутні, з замковими каменями. Сходові клітки розташовані асиметрично, що додає будівлі характерної динаміки.

Цікаві факти

Подвір’я на Рейтарській, 9, відоме серед киян і туристів як дворик із круками. За спогадами старожилів, спершу птахи жили в квартирі, але одного разу вискочили з клітки й пороздирали меблі та подушки. Тоді господар, чия дружина зажадала, щоб круків більше не тримали вдома, у 1991 році облаштував у дворі вольєр і поселив туди чотирьох воронів. За іншими версіями екскурсоводів, господарем птахів був місцевий кримінальний авторитет.

У 2010 році невідомі розламали клітку і випустили птахів. Проте три з них — Крум (Корбін), Кирило і Карлуша — повернулися назад, ставши справжніми «жителями» подвір’я. Київський поет Олесь Ільченко присвятив цим чорнокрилим вірш «Ті круки, що на Рейтарській живуть», який увійшов до проєкту «Читати Київ»: на спеціальних табличках із QR-кодами містяться цитати українських авторів про місто та його найцікавіші місця.

Завдяки своїм мешканцям і атмосфері подвір’я стало однією з туристичних локацій Рейтарської. Круки здобули справжню славу: про смерть Карлуші писали ЗМІ, а Крума згадували навіть у The New York Times.

16 липня 2023 року виявили, що Крум зник, а клітка стояла відчиненою. Проте згодом ворон знову оселився у своєму домі на легендарному подвір’ї.

У 2015 році харківському художнику Олександру Брітцеву запропонували розписати тильну стіну сусіднього будинку (№ 7-б), яка виходить у подвір’я з круками. Спершу він створив ескіз олією на полотні, витративши на нього два тижні. У листопаді того ж року протягом десяти днів художник реалізував мурал «Вісник життя» площею 12×12 метрів. На ньому зображені чорні круки, серед яких вирізняється біла ворона — символ мудрості та добрих звісток, як пояснює сам автор.

Джерело: «Київщина 24/7»

У Києві серед школярів зросла захворюваність на грип та COVID-19

У Києві за тиждень зафіксовано 7905 випадків грипу та ГРВІ, зокрема на COVID-19.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, найбільше хворих серед дітей шкільного віку. Про це інформує Київська міська державна адміністрація.

Загальна захворюваність трохи знизилася порівняно з минулим тижнем. Діти складають 64,3% від усіх хворих – 5085 випадків проти 2820 серед дорослих. Серед школярів кількість випадків зросла на 9,5%, до 2842 осіб.

До лікарень потрапили 127 людей, з них 96 дітей. На COVID-19 захворіли 12 осіб, серед них троє дітей до 17 років. Госпіталізовано 15 людей, серед них двоє неповнолітніх. Летальних випадків не зафіксовано, один дорослий перебував у реанімації.

 

Скільки коштує стати Вельможним Паном Писарем чи Осавулою: у Києві спритники продають козацькі титули

У Києві продають почесні титули, що вживалися до вищих службових осіб у Козацькій державі. За трохи менше, ніж 2 тис грн., можна стати Вельможним паном Писарем, Осавулою чи навіть Паном Бунчужним – це виборна особа, що відповідала за зберігання й захист бунчуків – символів гетьманської влади. Щоправда, попри усі спроби закамуфлювати себе під “культурну дипломатію”, продавці титулів є звичайними комбінаторами, що розраховують на довірливість та марнославство – бо замість документів, бодай якось завірених сучасним козацтвом (а нині в Україні є багато відповідних організацій), продають лише клаптики картону з пафосними написами.

Рекламу “Kozaks Embassy”, або компанії, де можна швидко й “не за усі гроші світу” замовити собі козацький титул, зараз активно крутить Facebook. У компанії називають себе “унікальним брендом” та “живою платформою культурної дипломатії”, мета якої – “поширювати знання про славетну історію”, традиції, цінності тощо.

“Особливий спосіб долучитися до нашої місії та поширити козацьку спадщину серед українців – це почесне набуття козацького аристократичного титулу. Це не лише символічне єднання зі славетним минулим, а й ваш вагомий внесок у добрі справи та зміцнення культурних мостів між українцями всього світу”, – припрошують автори сайту.

Власне, на самому сайті одразу вигулькує й головна мета його існування – продаж “почесних титулів”, що вживалися до вищих службових осіб у Козацькій державі. На усі – одна ціна, 1950 грн. І кожен зможе обрати собі “свій”, під власні марнославні уявлення про свою персону: є й Вельможний Пан Бунчужний (захищав і зберігав бунчуки – символи влади гетьмана), і Вельможний пан Гармаш (середньовічний артилерист), і Курінний Отаман, і Осавул, і Писар, і навіть Суддя.

Причому, немає жодної статевої дискримінації – купити титул можна й для Вельножної Пані Курінної Отаманки, і для Пані Писарки (щоправда, без фемінітивів – у часи середньовіччя сучасні витребеньки були б витрактувані, як “від лукавого”). Жартуємо, але фемінітивів дійсно немає.

Цікаво, хто ж є продавцем: у “підвалі” сайту маленькими літерами вказано, що усю діяльність з продажу “бундючних” державних титулів веде ФОП з містечка Кам’янки Черкаської області Сергій Макогоненко. Підписуючи контракт із ним, користувачі сайту водночас надають згоду й на обробку персональних даних, втім, це є звичною практикою у таких випадках.

Що ж купує майбутній Вельможний Пан Писар чи Бунчужний, підписуючи договір? Власне, з самого сайту випливає, що на додачу до +100 до “відчуття самоповаги” він отримає ще листок картону із печаткою, де буде зазначено, що ім’ярек є “саме тим, за кого себе видає”, і де буде зазначено, як правильно звертатися до Його Світлості. А відтак, жодних “благословень” від сучасних козацьких організацій, що вважають себе спадкоємцями давніх традицій, не буде. А роздрукувати аналогічний диплом собі чи знайомим можна й удома, на принтері.

А от цільовою аудиторією є якраз ті, хто підшуковує подарунки для друзів чи знайомих. У розділі “блог” можна знайти чимало рекламних статей про те, який подарунок зробити куму, хрещеному чи дідусеві із зазначенням порад і рекомендацій щодо титулів. Втім, відповідь на питання про те, чи будуть такі “дипломи” справжніми, зрозуміла: ні, у жодному разі.

Джерело: “Інформатор Київ”

У Києві відбулося закриття Європейського тижня спорту-2025

27 вересня на Контрактовій площі в Києві відбулося урочисте закриття Європейського тижня спорту. Протягом семи днів українці з різних регіонів долучалися до спортивних заходів, майстер-класів, ігор та змагань, які стали частиною загальноєвропейського руху #BeActive. Про це повідомляє НОК України.

Участь у закритті ЄТС взяли президент Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон Вадим Гутцайт, Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний, директор Агенції масового спорту України Андрій Ребрина, які також долучилися до спортивних локацій і майстер-класів.

«За ці дні діти й підлітки просто тут, на Контрактовій площі, змогли спробувати свої сили в різних видах спорту. Упевнений: для багатьох це був перший досвід. Також важливо, що юні учасники відчували підтримку – поруч були відомі спортсмени, які особистим прикладом демонстрували, що мрії досяжні завдяки праці, наполегливості та волі», – наголосив президент НОК України Вадим Гутцайт.

Особливу атмосферу свята створила присутність титулованих українських спортсменів. Серед гостей були Олег Верняєв – олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики; Олена Підгрушна – олімпійська чемпіонка з біатлону; Роман Гонтюк – дворазовий призер Олімпійських ігор з дзюдо; Олена Пахольчик – дворазова призерка Олімпійських ігор з парусного спорту; Марта Фєдіна – дворазова бронзова призерка Олімпійських ігор з синхронного плавання; Михайло Кохан – бронзовий призер Олімпійських ігор з легкої атлетики; Ірина Геращенко – бронзова призерка Олімпійських ігор з легкої атлетики; Лариса Заспа – бронзова призерка Олімпійських ігор з гандболу; Тетяна Устюжаніна – бронзова призерка Олімпійських ігор з академічного веслування; Георгій Зантарая – чемпіон світу з дзюдо, голова комісії атлетів НОК України; Ганна Касьянова – чемпіонка світу з легкоатлетичного семиборства; Олексій Середа – пʼятиразовий призер чемпіонатів світу зі стрибків у воду; Олексій Касьянов – бронзовий призер чемпіонату світу з легкоатлетичного десятиборства; Артур Фельфнер – учасник Олімпійських ігор з легкої атлетики (метання спису).

Програма на Контрактовій площі включала показові виступи з єдиноборств, адаптивний спорт, фітнес день, спортивні ігри для школярів, танцювальні батли та презентаційні зони від федерацій з видів спорту.

Джерело: SportBusiness.Media