Осінь у Києві почалась з рекорду

standard

Осінь у Києві почалась з рекорду

Вересень 2020 у Києві розпочався із температурного рекорду.

Так, за даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ніч на 1 вересня у Києві виявилась найтеплішою за 140 років, передає сайт Хрещатик.News. Як повідомили в обсерваторії, температура не опустилась нижче +21,9°С. Попереднє рекордне значення 2004 року +18,9°С перевищено аж на 3,0°С.

Джерело: https://khreschatyk.news/osin-rozpochalas-z-rekordu-nich-na-1-veresnya-najteplisha-za-140-rokiv/

standard

Маріїнський палац чекає екскурсантів

Церемоніальна резиденція президента України, яка розміщується в Маріїнському палаці, стане доступною для екскурсій з 4 вересня 2020 року. Відвідати палац можна буде у п’ятницю, суботу та неділю, з 10:00 до 17:00.

Як повідомляється на сайті президента, для цього необхідно попередньо забронювати дату та час свого візиту на сайті, а безпосередньо перед початком екскурсії – купити квиток. Екскурсія триватиме 45 хвилин.

Вартість квитка становить 150 грн. Для пільгових категорій громадян – 75 грн. Безкоштовними екскурсії будуть для дітей до 7 років.

Щочетверга доступ до палацу матимуть лише організовані групи школярів. Для них буде передбачатися особлива програма екскурсії з урахуванням їхнього віку, класу та специфіки історичного періоду, який вони вивчають.

Під час екскурсії палацом можна буде ознайомитися з експозицією картин та подарунків президентів України, церемоніальною залою, залою для переговорів.

Палац є визначною пам’яткою палацової архітектури стилю бароко та внесений до реєстру пам’яток національного культурного надбання.

Джерело: https://bigkyiv.com.ua/rezydentsiya-prezydenta-u-mariyinskomu-palatsi-vidkryvayetsya-dlya-ekskursij-foto/

standard

Вашу вулицю перейменовано. Що робити з документами?

Останніми роками ведеться досить активна робота щодо перейменування вулиць. Так, впродовж 2014-2019 років у столиці перейменовано понад 200 вулиць, провулків, бульварів та площ. Виникає питання: що в цьому випадку робити громадянам?

У разі перейменування вулиці  змінювати адресу реєстрації у паспорті громадянина України необов’язково. У Києві це можна зробити безкоштовно, за бажанням, звернувшись до ЦНАП за місцем реєстрації. Проставлення до паспорта громадянина України штампу із зазначенням нової назви вулиці може відбуватися під час заміни паспорта, оновлення фотокарток, зміни прізвища, під час реєстрації нового місця проживання, або зняття з реєстрації місця проживання, коли в особи виникає безпосередня потреба.

При цьому внесення відповідних коректив до паспортів громадян України є необмежним у часі.

Внесення змін до документів про право власності на нерухоме майно у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, законодавством України не передбачено. Такі документи є дійсними і не вимагають заміни. Внести зміни до правовстановлюючих документів можна під час чергового візиту до нотаріусу (наприклад, у разі продажу майна).

Якщо ж вам необхідна довідка про зміну назви вулиці, її можна отримати у Департаменті містобудування та архітектури КМДА.

При зміні відомостей про місцезнаходження юридичні особи та ФОП мають керуватися нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, перейменування вулиці жодним чином не впливає на реалізацію виборчого права.

Джерело: “Рідний Київ”

 

standard

Кінофестиваль «Молодість» у Києві оголосив переможців

В суботу на літньому кіномайданчику під Аркою Дружби народів урочисто нагородили лауреатів 49-й Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

  • Гран-прі фестивалю між собою розділили два фільми. “Особливі прикмети” (Фернанда Валадес, Мексика, Іспанія) досліджує жахіття та суперечності сучасної Мексики. Магдалена вирушає на пошуки сина, який зник на шляху до кордону зі США. По дорозі вона зустрічає Мігеля, молодого чоловіка, якого депортували зі США та який прямує додому.  “Твій хід” (Міріам Верро, Канада) розповідає про двох подруг-дівчат народу інну, які обіцяли одна одній триматися разом. Однак одна з них закохується у білого хлопця та прагне поїхати з резервації, яка стала замалою для її мрій.
  • Приз глядацьких симпатій отримала картина “Двоє” (Філіппо Менеґетті, Франція, Люксембург, Бельгія). Пенсіонерки Ніна і Мадлен десятилітями приховували глибоке і пристрасне кохання. Їхні стосунки опинилися під загрозою, коли вони раптово втрачають здатність вільно ходити одна до одної додому.
  • В національному конкурсі перемогла стрічка “Схрон” Оксани Войтенко. Україна, 1946 рік. Командир повстанського загону Орест разом з вагітною дружиною Євою та кількома бійцями переховується в схроні. Повстанців оточує загін НКВД. Капітан загону ставить Ореста перед вибоом: видати йому Єву чи прийняти нерівний бій.
    Спеціальний диплом журі  отримав “Бульмастиф” Анастасії Буковської, “Прощавай, Свєто” про трансгендера з Омську Насті Канарьової та “Врятуйте мене, лікарю!”Дмитра Грешка про роботу київської бригади швидкої в новорічні свята.
  • В повнометражному конкурсі перемогу здобула картина “Мій ранковий сміх” (Марко Джорджевіч, Сербія). Це фільм про дорослішання, однак його головний герой – не підліток, а 30-річний незайманий Дежан, який живе разом з батьком-п’яничккою та задто турболивою матусею.  Спеціальні дипломи журі отримали “Цілковито нормальна родина” (Малу Рейманн, Данія) та “Біг дітей” (Барбара Отт, Німеччина) – історія мужнього молодого батька, чия любов до власний дітей спонукає його невтомно боротися проти несправедливої бідності.
  • В короткометражному конкурсі найкращим фільмом визнаний “Бульмастиф” (Анастасія Буковська, Україна). Головний герой – ветеран війни Мітя, який намагається повернутися до номального життя. Випадково зустрічає загубленого бульмастифа Роя, який допомагає йому впоратися з важким минулим. Спеціальнйи диплом журі дали стрічкам  “Серед мигдалевих дерев” про непрості сімейні стосунки (Марі Лєфлок, Бельгія) та “Святковий день” (Софія Бост, Португалія), як день народження доньки для її мами раптово псує дзвінок бабусі.
  • В студентському конкурсі найкращим фільмом назвали “Добраніч” (Ентоні Нті, Бельгія, Ґана). Іноземець у Гані отримує завдання від своєї банди: знайти дітлахів для ризикованої оборудки, яка відбудеться ввечері. Поводячи день з енергійними дітьми, він починає сумніватися у своєму рішенні.
    Спеціальний диплом журі отримали “Еллі” про техно-діджейку, яка розривається між бажанням бути з донькою та самореалізацією (Вів’єн Гартманн, Німеччина) та “Душенька” (Барбара Рупік, Польща) – коротка анімація про відправлення душі в потайбічний світ.
  • У програмі кіно для підлітків Molodist Teen Screen перемогла картина”Щ – це щастя” (Джон Шиді,Австралія). Життєрадісна 12-річна дівчина з особливим баченням світу знайомиться з дивним хлопцем, новеньким у школі. Він надихає її помирити батьків.
    Спеціальний диплом журі за найкращу роль дали “Оскар і Ліллі: Там, де нас ніхто не знає” про двох чеченських дітей=біженців з Австрії (Араш Т. Ріагі, Австрія), а спеціальний диплом журі за сценарій – “Клуб потворних дітей” (Йонатан Елберс, Нідерланди).
  • Переможцем програми «Сонячний зайчик»  став “Суховій” (Даніел Ноласку, Бразилія). Герой фільму Сандро живе звичним життям, допоки не зустрічає Майкона. Спеціальний диплом журі отримав “Без образ” про сина вигнанців з Ірану (Фараз Шаріат, Німеччина) та “Лінґва франка” про нелегальну мігантку з Філіппін (Ізабель Сандовал, США, Філіппіни).

Екуменічне журі відзначило студентський фільм Еллі  (Вів’єн Гартманн,Німеччина), короткометражний фільм Бульмастиф (Анастасія Буковська, Україна), повнометражний фільм Пісня без назви (Меліна Леон,Перу, Іспанія, США).
Журі FIPRESCI дало нагороду картині Двоє (Філіппо Менеґетті,Франція, Люксембург, Бельгія).

Джерело: https://vechirniy.kyiv.ua/news/kinofestyval-molodist-u-kyyevi-oholosyv-peremozhtsiv-de-podyvytysya

standard

У центрі столиці через незаконно встановлене кафе руйнується пам’ятка архітектури

У центрі Києва по вулиці Шота Руставелі почав руйнуватися фасад і фундамент пам’ятника архітектури.

Як повідомив депутат Київради Віктор Яцик, однією з причин руйнування могло стати кафе, яке встановили в арці будинку без жодних дозвільних документів.

За його словами, у листопаді 2019 року було зафіксовано раптове підтоплення зовнішньої стіни підвалу, яке поширилося на дві стіни, що призвело до появи цвілі та відшарування штукатурки. Крім цього, в результаті комісійного обстеження будинку в січні 2020 року було виявлено порушення зовнішньої герметизації фундаменту.

Депутат вважає, що однією з можливих причин виникнення такої проблеми є незаконно встановлене в арці пам’ятника архітектури кафе.

Він розповів, що кафе “Бістро пані Олеся” (власниця кафе Товтрівська Олеся Олександрівна) стихійно виникло у дворі житлового будинку, забудувавши арку пам’ятника архітектури. “Забудова незаконна і на плані будинку не значиться, вона перекрила собою водостік, в результаті чого вся вода під час дощів і танення снігу збирається під житловим будинком і підтоплює фундамент”, – підкреслив Яцик.

У зв’язку з цим депутат звернувся до голови Печерської райадміністрації з проханням обстежити проблемний будинок і не допустити його руйнування.

Як повідомляли НЕРУХОМІ, одеському пам’ятнику архітектури по вулиці Маяковського, 1 загрожує руйнування через незаконне будівництво мансарди. Спробу незаконного реконструкції горищного приміщення зробив власник однієї з квартир. Найняті ним будівельники демонтували фасадну частину покрівлі та замінили несучі конструкції.

Джерело: https://nerukhomi.ua/ukr/news/u-kievi-rujnuetsya-pamyatnik-arhitekturi-odna-z-prichin-nezakonno-vstanovlene-kafe.htm