У столиці продовжують встановлювати контейнери для окремих фракцій твердих відходів

standard

У столиці продовжують встановлювати контейнери для окремих фракцій твердих відходів

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на сайт КМДА.

У поточному році комунальне підприємство “Київкомунсервіс” розмістило у дворах столиці майже 800 контейнерів.

Всього для сортування відходів в місті працює майже 4 000 одиниць різнотипних баків: дзвіночки – для скла, пластику та паперу; контейнери-сітки – для сухих відходів; а також контейнери для збору небезпечних відходів.

Рекомендації щодо сортування

СКЛО

Викидаємо: пляшки, банки, склобій (бита тара) від напоїв, лікарських та косметичних засобів тощо, бите віконне скло.

Не викидаємо: дзеркала, кришталь, армоване скло, порцеляну, також жаро- і ударостійке скло, будь-які лампочки.

ПАПІР

Викидаємо: білий папір, картон, паперове пакування, пакети з паперу, книжки, листівки, газети, журнали, зошити, альбоми.

Не викидаємо: змішану упаковка (tetra pak, pure pak), магазинні чеки, транспортні квитанції, папір ламінований чи із самоклейкою поверхнею, вироби які вже проходили переробку раніше (наприклад, лотки від яєць), господарський папір, коробки від сигарет, різна забруднена та волога паперова сировина.

ПЛАСТИК

Викидаємо: тару та упаковку – якщо бачите на упаковці цифру 1 або маркування PET, PETE; поліетилен високої та низької щільності – маркування HDPE, LDPE, або цифри 2 чи 4; поліпропілен у вигляді плівки, флаконів або контейнерів, поліетилен у вигляді плівки – маркування РР, або цифра 5;  полістирен, полістирол – маркування 6; упаковка tetra pak та pure pak.

Не викидаємо: кольорові непрозорі пляшки РЕТ чорного, білого і жовтого кольорів; полівінілхлорид – маркування ПВХ або цифра 3; інший пластик – маркування 7; а також – пластиковий лом, обгортки від цукерок, трубочки, зубні щітки, предмети які містять папір, метал, забруднені жиром предмети.

СУХА ФРАКЦІЯ

Для цього типу відходів призначений контейнер-сітка

Викидаємо: відходи пластику PET, скла, паперу – їх не варто викидати у контейнери-дзвіночки, тільки у сітку!

Метал (металеві бляшанки та кришечки з-під напоїв, консервів, косметики, інші предмети з металу, відчищені від залишків бруду та їжі).

Не викидаємо: харчові відходи, одноразовий посуд, вакуумну упаковку та упаковку типу “шуршик”, папір із залишками їжі та жиру, пінопласт, гумові вироби, одяг та текстиль.

 

standard

Чи допоможе влада “Артему”?

Віцепрем’єр-міністр – міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський пояснив, як уряд планує виправити ситуацію на київському оборонному підприємстві «Артем», яке, за заявами його керівництва, планує перевести більшу частину його працівників на одноденний робочий тиждень.

Як передає Укрінформ, про це урядовець сказав у інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Уруського, він мав зустріч із керівником підприємства.

«Ми зараз працюємо над тим, щоб розблокувати усі питання, пов’язані з міжнародним контрактом, де основним виконавцем є фактично компанія «Артем»», – розповів він.

За його словами, це дуже серйозне замовлення, яке дасть змогу працювати впродовж мінімум 2–3 років, бути компанії завантаженою.

«Окрім того, сподіваюся, на 2021 рік буде передбачено закупівлю ракетного комплексу «Нептун», який також зможе завантажувати роботою саме «Артем». Я сподіваюся, що в наступному році в «Артема» будуть справи йти все краще і краще», – додав Уруський.

Він уточнив, що державне оборонне замовлення і цього року передбачає фінансування для програми «Нептун».

«Я думаю, що і в цьому напрямку воно дозволить виправити ситуацію кардинально на «Артемі», – сказав урядовець.

Державна акціонерна холдингова компанія «Артем», що нині входить до складу державного концерну «Укроборонмпром», працює в Києві і випускає (чи здатна випускати) в першу чергу вироби оборонного призначення – головно для ракетних і артилерійських озброєнь, а також військової авіації.

Наприкінці листопада президент і голова правління компанії Володимир Зімін заявив, що з першого кварталу 2021 року підприємство переведе близько 70 відсотків своїх працівників – 1200 осіб – на одноденний робочий тиждень.

 

standard

Київська поліція доповіла про кількість оштрафованих за ігнорування масок

Столична поліція відзвітувала про те, як контролює носіння захисних масок пасажирами київського метро. Когось штрафують на 170-255 гривень, а хто категорично не погоджується з протиепідемічними заходами, може втратити й 17 тисяч.

Про це повідомляє пресслужба поліції.

Там наголошують, що правоохоронці приділяють увагу як наявності масок у людей, так і правильному їх носінню.

«З початку карантину столичні правоохоронці склали 148 адміністративних матеріалів, з яких 63 направлено на розгляд в районні суди міста Києва за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення», — ідеться в повідомленні.

З тих 63 поки трьох людей притягнули до відповідальності через суд та оштрафували на 17 тисяч гривень.

Чим ці штрафи відрізняються?

Із загальної кількості випадків 85 штрафів поліція виписала на місці. Це нові штрафи за відсутність масок у громадських місцях, ухвалені Радою на початку листопада. Ці правила передбачають невеликі штрафи, але правоохоронці та низка інших представників влади можуть виписати їх на місці без необхідності передавати справу до суду.

Розмір такого штрафу — 170-255 гривень. На сьогодні за цим законом пасажирів столичного метро оштрафували вже на 14 450 гривень (якщо поділити на 85, то виходить, що всіх поки штрафують на мінімальну суму 170 грн).

Водночас адміністративні справи за статтею 44-3 загалом пов’язані з порушенням карантину, вони передбачають штраф у 17-34 тисячі гривень. Однак такі справи вже розглядає суд.

Складають протоколи за цією статтею на порушників, «котрі категорично не погоджуються з законними вимогами поліції», пояснив начальник превентивної діяльності управління поліції в метрополітені Олександр Киричук.

Також у поліції розповіли, що за необхідності самі роздають пасажирам маски, але все ж таки закликають їх самостійно дотримуватися карантинних заходів.

Джерело: Громадське

standard

В столиці ще один захід відмінили через пандемію

Цьогорічний Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця скасовано через карантинні обмеження. Про це повідомляє офіційна Facebook-сторінка Департаменту культури КМДА.

Наступний конкурс планують провести вже в наступному році, з 17 до 26 жовтня; у ньому візьмуть участь музиканти лише двох вікових категорій.

«Ми робили все можливе, аби цьогорічний конкурс відбувся. Проте, у зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації, було прийнято рішення про скасування заходу. Враховуючи сучасні реалії, ми плануємо провести XIII Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця вже у 2021 році восени»,  – каже директорка Департаменту культури Діана Попова.

Реєстрацію та жеребкування учасників конкурсу  планують почати 17 жовтня наступного року у приміщенні Київської муніципальної академії музики (вул. Льва Толстого, 31).

Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця започаткований у 1995 році, за роки його існування у конкурсних змаганнях взяли участь понад 1300 молодих музикантів із 35 країн світу («Горовиць-Дебют», молодша, середня та старша групи).

Джерело: Київмедіа

standard

Оприлюднено список вулиць Києва з найбільшим трафіком

З кожним днем у столиці зростає кількість автомобілів, які ускладнюють трафік. Вулиці, якими можна було спокійно проїхати ще 10 років назад, сьогодні стоять у великих заторах. Причин цьому явищу багато: розміщення нових житлових та громадських будинків, стрімка забудова приміської зони, недостатній розвиток громадського транспорту, збільшення кількості автомобілів, які приїжджають до Києва з інших міст тощо.

Комунальна організація “Інститут Генерального плану міста Києва” опублікувала топ-10 найбільш завантажених вулиць (тис. приведених одиниць за добу в обох напрямках):

1. Кільцева дорога – 177,6;
2. Проспект Перемоги – 153,5;
3. Проспект Миколи Бажана – 152,5;
4. Набережне шосе – 143,9;
5. Проспект Романа Шухевича – 140,0;
6. Проспект Степана Бандери – 136,7;
7. Броварський проспект – 128,4;
8. Проспект Академіка Палладіна 122,1;
9. Бульвар Дружби Народів – 127,9;
10.Вулиця Олени Теліги – 112,0.

Мостові переходи відіграють провідну роль у транспортному сполучені у місті. Тож, топ-3 найбільш перевантажених мостових переходів (тис. приведених одиниць за добу в обох напрямках):

1. Північний міст – 173,5;
2. Південний міст – 167,0;
3. Патона – 149,2 (до закриття крайній правих смуг руху).

На майбутнє в Генеральному плані передбачається низка заходів, яка покращить розвиток громадського транспорту, відбудує нові вулиці чи реконструює їх. А от чи будуть ці заходи реалізовані – покаже час.

Джерело: Вечірній Київ