У Києві відкрилася виставка «Скіфське золото»

standard

У Києві відкрилася виставка «Скіфське золото»

З нагоди 30-ї річниці Незалежності України в Національному музеї історії відкрили виставку “Скіфське золото”.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на ній представлені унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

“Ця виставка присвячена скіфському золоту. 2,5 тисячі років тому скіфи, які заполонили простір між Дунаєм та Доном, залишили нам у спадок надзвичайне мистецтво — витвори золота. Причому це не тільки прикраси, але й надзвичайно тонка робота на предметах зброї, посуду, всього іншого. Коли ви будете оглядати ці предмети, особливо зверніть увагу на тонкість цієї роботи, яка й досі нас вражає”, – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, коли планувалися заходи до 30-річчя, було очевидним, що відбуватимуться наймасштабніші виставки і самі події.

“Але тільки зараз, коли особисто відвідую відкриття різних виставок, розумію масштабність процесу, в який ми входимо, і ті можливості, які відкриваються перед відвідувачами і глядачами. Сьогоднішня виставка — не виняток”, – сказав міністр.

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зазначив, що золото і скіфи вже стали синонімами.

“Але я хотів би звернути увагу, що тут важливе не стільки золото як коштовний матеріал, але й глибокі історичні ідеї, які закладені в цих творах мистецтва. І цей період — скіфи і золото — це частина історії України, яка стала для нас важливою. Знайти такого рівня експонати, які ви можете бачити тут, – це справа дуже трудоємка, бо кургани — це монументальні споруди. Їх розкопувати дуже важко. Тому це хороша нагода згадати імена тих, кому ми зобов’язані цими знахідками”, – підкреслив Андрощук, назвавши імена Василя Бідзілі, Віталія Отрощенка, Юрія Росомакіна, Анатолія Кубишева, Олексія Тереножкіна, Бориса Мозолевського та інших.

Він уточнив, що регіонально ця виставка охоплює Запорізьку, Донецьку, Миколаївську, Дніпропетровську області та Крим.

За словами куратора виставки Юрія Полідовича, феномен скіфського золота полягає в тому, що це була перша епоха в історії нашого регіону, Європи, коли золото стало якщо не повсякденністю, то дуже широко розповсюдилося.

“Це був період, коли до золота ще не ставилися як до коштовності. До нього ставились як до матеріалу, який має, передусім, духовну цінність, як до матеріалу богів, як металу, що пов’язаний із сонячними богами. Бо самі скіфи уявляли, що ті дари, які приходять від богів, постають у золоті. Самі боги мають золоті обладунки, їздять на золотих колісницях, сонце теж пов’язане із золотом. І тому їхні предмети завжди художньо оформлені. Це не просто прикраси, це навіть не прикраси — це літопис скіфської історії, це закарбовані, записані в образах їхні світобачення”, – сказав Полідович.

Він додав, що в експозиції представлені предмети, які найчастіше мандрували міжнародними виставками — за часи незалежності України вони відвідали вже понад 40 виставок, знайомлячи закордонних відвідувачів з нашою країною.

Виставка “Скіфське золото” відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-ї річниці незалежності України.

Виставка триватиме до 20 вересня 2021 року.

standard

У Софії Київській відкрили виставку раритетів української козацької держави

Національний заповідник «Софія Київська» повідомив про відкриття виставкового проєкту «Раритети української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII століть до 30-річчя Незалежності України», одним із експонатів якого є й привезений зі Швеції скорочений переклад латинською мовою договірних статей так званої «Конституції Пилипа Орлика».

«Виставка покликана висвітлити окремі моменти життя нашої держави на межі XVII–XVIII століть – часів славетних українських гетьманів Івана Мазепи (1687–1709) та Пилипа Орлика (1710–1742). Поглядам відвідувачів будуть представлені вісім оригінальних пам’яток козацької доби, розміщених у стінах Софійського собору – визначної пам’ятки архітектури та монументального мистецтва Руси-України, відродженням якої опікувався гетьман Іван Мазепа. Експонатами виставки стануть раритети, які зберігаються в архівних та музейних закладах Королівства Швеції та України», – мовиться в повідомленні.

Як інформує Софія Київська, на виставці зі Швеції будуть представлені гетьманська булава з Кабінету раритетів єпархіальної бібліотеки міста Лінчопінга і «латиномовний примірник «Пактів та Конституцій Війська Запорозького…» 1710 р. з Державного архіву Швеції у Стокгольмі».

Крім того, з українських архівних і музейних зібрань на виставці представлені п’ять універсалів 1687–1702 років, виданих у Батурині гетьманом Іваном Мазепою, з Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Вернадського в Києві, а також «Клейнод гетьмана Івана Мазепи – Знак гідності голови Української держави» з ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал» у Києві.

Виставка буде відкрита для відвідування вже з 17 серпня і триватиме до 14 листопада, повідомили в Софії Київській.

Джерело: “Радіо Свобода”

standard

Під Монументом Незалежності відкрили вуличну виставку про білоруський протест

Free Belarus Center спільно з Музеєм Революції Гідності підготували експозицію «Рік спротиву: як по (в)стає Білорусь», щоб пригадати ключові віхи білоруського протесту та продемонструвати українцям та іноземцям основні його особливості.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися президентські вибори, що супроводжувалися масовими фальсифікаціями та не були визнані понад 15-ма державами світу, зокрема членами Європейського Союзу та Україною. По всій Білорусі спалахнули масові протести з вимогою провести нові, чесні та вільні вибори, а також зупинити надмірне насильство з боку силовиків. Сотні людей постраждали, мінімум восьмеро — загинули.

Білоруська влада розгорнула масові політичні переслідування, які тривають й досі: станом на 30 липня 2021 року Слідчий комітет Білорусі порушив 4691 «протестне» кримінальне провадження. Тисячі людей були вимушені покинути країну, перебуваючи під загрозою переслідувань. Велика частина з них знайшла прихисток в Україні.

«Багато українців добре знають, що таке вкрадений дім. Так само і білоруські мігранти, які вимушено втекли через політичні репресії, тимчасово були позбавлені Батьківщини, — зазначила Паліна Бродік, координаторка Free Belarus Center. — Білорусь зараз опинилася під окупацією авторитарного режиму, і корінь цієї проблеми, як і у випадку з Україною, закопаний на східному кордоні наших держав. Тому ми повинні солідаризуватися і разом працювати над тим, щоб повернути наш дім».

На плакатах, розташованих під Монументом Незалежності, розповідається про протест, тортури та насильство, національну ідентичність, міжнародну адвокацію, еміграцію тощо.

Виставка демонструється до 20 липня.

Джерело: “Вечірній Київ”

standard

У Києві на час можливого наступного локдауну заблокують проїздні картки

Міська влада Києва каже, що готується до наступного можливого локдауну в місті. Так, у разі жорсткого карантину транспортні картки киян вирішили заблокувати. Працюватимуть лише ті, власники яких матимуть дозвіл.

Про це розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Кулеба.

10 серпня у Києві почали тестувати електронну реєстрацію для доступу до громадського транспорту в разі локдауну. У КМДА зазначають, що додаткових карток купувати не треба — працюватимуть раніше придбані транспортні картки: старого (Kyiv Smart Card) та нового (Київ Цифровий) зразка або Картка Киянина. Але активними на час локдауну будуть лише ті, власникам яких нададуть дозвіл їздити у громадському транспорті.

Тобто проїзні киян, які не отримали дозвіл, будуть заблоковані.

«Під час оформлення заявки на отримання дозволів керівник подає списки працівників із вказанням номерів їхніх транспортних карток. У разі позитивного рішення керівник отримає відповідний лист, а транспортна картка працівника під час локдауну автоматично активується», — пояснює Кулеба.

Такі заявки можна подати будь-коли: як зараз, так і під час ймовірного жорсткого карантину. Як зазначали у КМДА, такими спецперепустками зможуть скористатися ті підприємства та організації, що забезпечують життєдіяльність міста. Водночас влада сама визначатиме кількість дозволів для цієї категорії.

Джерело: “Громадське”

standard

У столичної поліції – новий начальник

11 серпня, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський представив полковника поліції Івана Вигівського – нового начальника Головного Управління Національної поліції у місті Києві.

Про це інформує пресцентр МВС.

Міністр внутрішніх справ заявив, що від нового очільника поліції Києва очікує посилення уваги на забезпечення публічної безпеки, тим більше напередодні 30-ї річниці незалежності України.

Крім того, міністр внутрішніх справ наголосив, що питання боротьби із злочинами, на які найбільше скаржаться громадяни, має бути у пріоритеті у нового керівництва.

«Це питання розбоїв, крадіжок транспортних засобів. Нам у парламенті, спільно з керівництвом НПУ, вдалося прийняти ряд законодавчих актів щодо протидії викраденню транспортних засобів. Тепер хотілося б, щоб ці закони були чітко реалізовані на практиці. Щоб кожне звернення киян не лишалося без реакції столичної поліції», – підкреслив очільник правоохоронного відомства.

Денис Монастирський також сказав, щоб особливу увагу столична поліція приділяла і дрібним, побутовим злочинам.

Відомо, що Іван Вигівський з 2015 по 2016 рік працював начальником Очаківського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області. З 2016-го був заступником начальника ГУ – начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області.

З лютого 2020 року – начальник ГУ Нацполіції в Полтавській області.

Джерело: “Правий берег”