Музей історії Києва влаштовує показ мод

standard

Музей історії Києва влаштовує показ мод

56e194c4388f7

 

Цими вихідними киян запрошують на 10-те ювілейне свято моди та весни – Ukrainian Fashion Market.

Найкращі українські дизайнери представлять свої ексклюзивні колекції одягу. Серед них – відомий український дизайнер Олена Голець, чия серія одягу GOLETS first line представлена ​​в шоурумі в Мілані. Сюрпризи також готує Іван Фотеско і VASILYEV, чиї колекції неодноразово були презентовані на українських Тижнях Моди.

Працюватимуть lounge-, фото- та арт-зони. Також стилісти проведуть майстер-класи із нанесення макіяжу.

Коли: 12-13 березня
Де: Музей історії Києва (вул. Б. Хмельницького, 7)

standard

Невідома Польща: Люблін, нотатки щодо місцевого самоврядування

За чисельністю населення Люблін – дев’яте найбільше місто в Польщі, друге в Малопольщі та найбільше польське місто на схід від Вісли. Управління містом здійснює міська рада Любліна на чолі з головою Петером Ковальчуком.

Міська Рада — орган місцевого самоврядування законодавчої влади, який крім цього виконує контрольні функції, складається з депутатів, яки обираються. Діяльність Міської Ради проводиться згідно законів про ґмінне та повітове самоврядування.

До  складу Міської Ради Любліна входить 31 депутатів: 15 – Права і Справедливості, 13 – Громадської Платформи і 3 – Спільного Любліна.

Самоврядування в Польщі має свої певні особливості: тут краще збалансовані гілки влади, крім того, секретар ради має набагато більше функцій і повноважень ніж в Україні.
Серед цікавих та потрібних нововведень у Любліні  – електронне самоврядування в раді під час засідань. Депутати не працюють із  паперовими проектами ухвал, а тільки з електронними їхніми версіями.

Однією з основних різниць самоврядування у Польщі та в Україні  є те, що польські депутати отримують відшкодування за  свою громадську роботу. Це  законодавчо закріплено, платня не може бути вищою за 2800 злотих. Але таку компенсацію вони можуть отримати лише тоді,  коли відвідують усі засідання ради і комісій.
Особливостями  польського місцевого самоврядування можна назвати також залучення жителів Любліна до громадського життя міста. Одним з цікавих проектів цього напрямку є  «Бюджет мешканців»: мешканці мають можливість запропонувати, а пізніше, шляхом голосування відібрати міські ініціативи, які фінансуються за кошт міста. В міському бюджеті для цього резервуються кошти – 10 мільйонів злотих, які підуть на втілення проектів мешканців.
Таким чином мешканці Любліна мають реальну можливість визначати пріоритети розвитку їхніх мікрорайонів. Наприклад, зініціювати будівництво спортивного майданчика, облаштування парку, ремонт міжквартальної дороги тощо. Для цього потрібно зібрати мінімум 20 підписів для малого проекту і 40 для великого. Але фінансуються ті проекти, які назбирають найбільше голосів шляхом голосування.

image-8a7f96de9cb7c9f059f6d7218303f76923258be25c23b8185ae2dfa28411be79-V
Крім цього, у Любліні велику увагу приділяють розвитку велоінфраструктури, функціонує розгалужена мережа велопрокатів. У місті є близько 40 точок, де можна взяти велосипед в оренду, а залишити при необхідності в іншій точці міста.
Байкшерінг у Києві адміністрація міста тільки планує створити. Йдеться про те, що система повноцінно запрацює на маршруті Троєщина-Європейська площа в 2016 році, а по всьому місту – в 2017 році. Поки що у центрі велодоріжок майже немає, відсутня паркувальна система і дисципліна водіїв на низькому рівні, що істотно впливає на безпеку. На відміну від Любліна, у Києві шукають під проект інвесторів: влада міста не може взяти відповідні витрати на себе.  На відміну від Європи, де таку мережу фінансують муніципалітети, київська  адміністрація буде залучати інвесторів.

Щодо інвестицій необхідно додати ще кілька слів. Люблін має одну з кращих стратегій залучення іноземних інвесторів в Європі. Відповідно до останньої інформації, Люблін  зайняв третє місце в категорії “Стратегія залучення прямих іноземних інвестицій в малих містах від 100 до 350 тис. мешканців, в престижним Європейським Рейтингу міст і регіонів майбутнього 2016/17”, щорічно публікованим через FDI Magazine який належить групі Financial Times.

Ре́йтинг є результатом FDi Strategy Index – найширшого порівняння міст і регіонів, проведеного в Європі. Більше 10 років FDI Magazine на основі аналітичних даних порівнює потенціали міст і регіонів, створюючи карту найбільш привабливих ділових центрів, створюючи авторитетне джерело інформації для прийняття інвестиційних рішень. Цього року в рейтингу взяли участь 481 місць, оцінювали їх з точки зору економічного потенціалу, економічної ефективності та умов ведення бізнесу. Крім Любліна в рейтинг попали тільки чотири польські міста – Варшава, Катовіце, Познань і Вроцлав.

В Любліні в даний час є найбільша кількість сучасних офісних приміщень і інвестиційних нерухомості в східній частині країни, що створює восьмий ринок офісних приміщень в Польщі. Пропозиція нерухомості це 41 новостворений офісних будинків а загальна площа становить 170 тис. м2. Нові інвестиційні проекти збільшать ці ресурси до 300 тис. м2 протягом наступних кількох років. Згідно з останнім звітом Cushman & Wakefield, Люблін є лідером з прогнозованим збільшенням офісної площі в 2016 році на 23 % і одним з найнижчих рівнів вакантності офісних площ – 7,7%. Люблін також є одним з чотирьох польських міст, що пропонують офісні приміщення в Спеціальній економічній зоні.

Підготував О.Федоренко (фото автора)

standard

Невідома Польща: Люблін туристичний

image-1f8610934f79e1c33349dc6f1c25043c740b942407da63e8e2358b96c54fccb9-VСучасний Люблін – одне з найулюбленіх європейських міст серед туристів. Комфортне, привітне, з багатьма визначними пам’ятками, вартими до уваги.

Найбільше уваги пропонуємо звернути на:

Спасо-Преображенський собор – головний храм Люблінсько-Холмської єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви та резиденція Преображенської парафії Любліна. Розташований на вулиці «Російська» (пол. Ruskiej). у 1960-х храм був внесений до реєстру історичних пам’яток Польщі. Сучасна будівля церкви була побудована в 1607-1633 на місці двох попередніх церков. Освятив храм в 1633 році митрополит Київський Петро Могила. У період будівництва і протягом наступних кількох десятиліть приналежність церкви була предметом спору між православними та уніатами, в результаті в 1695 році храм виявився під контролем уніатів. Люблінський прихід повернувся до Православної Церкви в 1875 році, після ліквідації Холмської архиєпархії уніатів.
кафедральный-собор
Кафедральний собор святих Іоанна Хрестителя і Євангеліста Іоанна розташований недалеко від Старого міста – це найзначніша культова споруда Любліна. Він був зведений в 1583-1605 рр. одночасно з єзуїтською колегією. Пізніше храм перебудовувався і після пожежі 1751 р був відновлений в бароковому стилі. У 1755-57 рр. Юзеф Мауер виконав розпис собору, що викликає захоплення і зараз.

Церковно-монастирський комплекс Св. Апостолів Петра і Павла зведений в 1726-1733 роках в скромному типово «капуцинського» стилі бароко.

Костел з монастирем Сестер Кармеліток побудований в 1660 році, зараз це – державна клініка.

Поруч з новою ратушею знаходиться костел Св. Духа, побудований в 1419 році як лікарняна церква

AEnRpLk66n

Люблінський королівський замок – оборонний і палацовий архітектурний комплекс в польському місті Люблін. Велична резиденція закладена близько 1520 року королем Сигізмундом I; в 1569 році тут була підписана і ратифікована Люблінська унія. Згодом комплекс кілька разів перебудовувався, в тому числі в стилі неоготики.

Музей люблінського села – музей під відкритим небом, що знаходиться в місті Люблін. Музей розташовується за адресою Алея Варшавська, 96. Музей зберігає об’єкти дерев’яного зодчества, збирає предмети матеріальної народної культури Люблінського воєводства, поширюючи інформацію про народні звичаї і проводячи різні етнографічні заходи.

Крім безлічі сакральних споруд м Люблін містить унікальні палаци: бароковий палац Чарторийських, палац Морських, Люблінський замок – сьогодні Люблінський музей.

Підготував О.Федоренко (фото автора)

метро, метрополітен, затори
standard

Станція метро “Петрівка” може стати “Бандерівкою”

Вчора на сайті Київради з’явилась  петиція за перейменування  станцію метро «Петрівка». Автор петиції Гусаківський Андрій Сергійович, пояснює:

Назва “Петрівка” не є історично-сформованим топонімом міста, як більшість інших назв місцин, а штучно-привнесеним більшовиками у 1930-х. Власне ця назва увіковічнює одного з більшовицьких катів України – Петрівського. В столиці незалежної України неприпустиме увіковічення імені одного з її суворих супротивників. Саме тому, перейменування є вкрай необхідним. Також зважаючи на те, що Московський проспект, що проходить повз цю станцію метро на поверхні, планується перейменувати у проспект Степана Бандери, висувається пропозиція щодо аналогічного перейменування станції метро “Петрівка” на “Бандерівка”.

Петиція вже набрала 120 підписів.

standard

«Невідома Польща» – Люблін

1387390533_lublin«Вісник Києва» розпочинає цикл репортажів «Невідома Польща» . Наші кореспонденти працюватимуть в різних містах Польщі, аналізуючи польський досвід реформ. Головним акцентом репортажів   є  показове для України впровадження місцевого самоврядування.

Першим містом репортажів став Люблін.

Люблін  ще називають столицею східної Польщі. Люблін – це місто із 700-літньою історією, багатою на події, що змінили Польщу і Європу. Історична спадщина Любліна, насичена ягеллонською традицією, переплетення народів, культур і релігій створили чарівну атмосферу, яку можна відчути й пережити.

Його історичні мультикультурність та мультирелігійність знайшли своє відображення в різноманітності архітектури, топографії, а також вплинули на його подальший суспільно-культурний розвиток. Всі ці фактори створюють унікальний місцевий колорит Любліна, що робить його надзвичайно привабливим не тільки для туристів, а й для кінематографів, які постійно знаходять у ньому наснаги для створення своїх проектів. Адже не дарма Люблін вже багато століть виконує роль культурного центру на кордонах Західної і Східної Європи. І в наш час місто є місцем зустрічей вчених, діячів мистецтв, студентів і підприємців.

Перші поселення на цій території з’явилися в VI столітті, проте в статусі міста Люблін став відомий з XI століття. Завдяки своєму розташуванню на периферії тодішньої польської держави і орієнтованої на схід політики пястівськими князів, вже на рубежі XII-XIII століть поселення почало відігравати серйозну роль. Це проклало дорогу взаємного проникнення культурних впливів, торгових контактів, які пізніше вплинули на його становлення.

Статус міста Люблін отримав в 1317 році, коли  зміцнив своє становище серед інших міст Польщі та Європи. У ті часи Люблін славився своїми ярмарками, на які з’їжджалися купці з сусідніх держав Литви і Росії, кавказьких та чорноморських держав.

Одним з найбільших досягнень в історії Любліна стало підписання 1 липня 1569 року Польсько-Литовської унії. Це була найважливіша подія на міжнародній арені, яка визначила політичну форму держави аж до епохи поділів Польщі. Підписання та складання присяги мало місце в Люблінському замку. Унія з’єднувала Польське Королівство і Велике Князівство Литовське. З тих пір загальною була зовнішня політика і монета, а окремими – скарбниця, адміністрація, правосуддя і військо.

Наступним,  одним з найважчих для Любліна, став період іноземного панування. Початок австрійського правління приніс місту значне збіднення його жителів. У 1809 році місто було включене до Варшавського Князівства, а в 1815 році Люблін став частиною королівства під російським правлінням. Після листопадового повстання на місто впали репресії, промисловість і торгівля пішли в збиток, а цензура дієво пригальмовувала розвиток культурного життя міста. Пожвавлення відбулося в 60-і роки, після чого відбулося помітне зростання населення з 28,9 тис. до 50,2 в період з 1873 по 1897 роки.

У 1918 році, після більш ніж 130 років неволі, в Любліні було створено Тимчасовий Уряд Польської Республіки, а також заснований знаменитий Люблінський Католицький Університет.

Під час другої світової війни Люблін був важливим центром для створення структур опору. Дух непокори проявився пізніше і за часів комуністичного правління. У липні 1980 року в місті відбулися перші робочі страйки, що мали відношення до створення громадського руху «Солідарність».

Населення сучасного Любліна складає за останнім переписом 2010 р. 348 450 жителів. Зараз Люблін це розвинене Європейське місто з величезними перспективами в якості моста” між сходом і заходом.

Але перш за все це розвинений туристичний центр. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів і студентів. Сучасний Люблін великий промисловий і культурний центр, в архітектурному вигляді якого тісно переплелися минуле і сьогодення. Люблін називають «Козячим градом» через зображеного на його гербі білого козла, що збирається поласувати виноградною лозою.

Підготував О.Старовойт