«Невідома Польща» – Люблін

1387390533_lublin«Вісник Києва» розпочинає цикл репортажів «Невідома Польща» . Наші кореспонденти працюватимуть в різних містах Польщі, аналізуючи польський досвід реформ. Головним акцентом репортажів   є  показове для України впровадження місцевого самоврядування.

Першим містом репортажів став Люблін.

Люблін  ще називають столицею східної Польщі. Люблін – це місто із 700-літньою історією, багатою на події, що змінили Польщу і Європу. Історична спадщина Любліна, насичена ягеллонською традицією, переплетення народів, культур і релігій створили чарівну атмосферу, яку можна відчути й пережити.

Його історичні мультикультурність та мультирелігійність знайшли своє відображення в різноманітності архітектури, топографії, а також вплинули на його подальший суспільно-культурний розвиток. Всі ці фактори створюють унікальний місцевий колорит Любліна, що робить його надзвичайно привабливим не тільки для туристів, а й для кінематографів, які постійно знаходять у ньому наснаги для створення своїх проектів. Адже не дарма Люблін вже багато століть виконує роль культурного центру на кордонах Західної і Східної Європи. І в наш час місто є місцем зустрічей вчених, діячів мистецтв, студентів і підприємців.

Перші поселення на цій території з’явилися в VI столітті, проте в статусі міста Люблін став відомий з XI століття. Завдяки своєму розташуванню на периферії тодішньої польської держави і орієнтованої на схід політики пястівськими князів, вже на рубежі XII-XIII століть поселення почало відігравати серйозну роль. Це проклало дорогу взаємного проникнення культурних впливів, торгових контактів, які пізніше вплинули на його становлення.

Статус міста Люблін отримав в 1317 році, коли  зміцнив своє становище серед інших міст Польщі та Європи. У ті часи Люблін славився своїми ярмарками, на які з’їжджалися купці з сусідніх держав Литви і Росії, кавказьких та чорноморських держав.

Одним з найбільших досягнень в історії Любліна стало підписання 1 липня 1569 року Польсько-Литовської унії. Це була найважливіша подія на міжнародній арені, яка визначила політичну форму держави аж до епохи поділів Польщі. Підписання та складання присяги мало місце в Люблінському замку. Унія з’єднувала Польське Королівство і Велике Князівство Литовське. З тих пір загальною була зовнішня політика і монета, а окремими – скарбниця, адміністрація, правосуддя і військо.

Наступним,  одним з найважчих для Любліна, став період іноземного панування. Початок австрійського правління приніс місту значне збіднення його жителів. У 1809 році місто було включене до Варшавського Князівства, а в 1815 році Люблін став частиною королівства під російським правлінням. Після листопадового повстання на місто впали репресії, промисловість і торгівля пішли в збиток, а цензура дієво пригальмовувала розвиток культурного життя міста. Пожвавлення відбулося в 60-і роки, після чого відбулося помітне зростання населення з 28,9 тис. до 50,2 в період з 1873 по 1897 роки.

У 1918 році, після більш ніж 130 років неволі, в Любліні було створено Тимчасовий Уряд Польської Республіки, а також заснований знаменитий Люблінський Католицький Університет.

Під час другої світової війни Люблін був важливим центром для створення структур опору. Дух непокори проявився пізніше і за часів комуністичного правління. У липні 1980 року в місті відбулися перші робочі страйки, що мали відношення до створення громадського руху «Солідарність».

Населення сучасного Любліна складає за останнім переписом 2010 р. 348 450 жителів. Зараз Люблін це розвинене Європейське місто з величезними перспективами в якості моста” між сходом і заходом.

Але перш за все це розвинений туристичний центр. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів і студентів. Сучасний Люблін великий промисловий і культурний центр, в архітектурному вигляді якого тісно переплелися минуле і сьогодення. Люблін називають «Козячим градом» через зображеного на його гербі білого козла, що збирається поласувати виноградною лозою.

Підготував О.Старовойт

 

Trackbacks and pingbacks

Leave a Reply