Держекоінспекція повідомляє

standard

Держекоінспекція повідомляє

Оновлена щотижнева інфографіка про завдані збитки довкіллю внаслідок збройної агресії рф

standard

“Омега” б’є без промаху: легендарний спецпідрозділ святкує 22-гу річницю

Це не просто дата — це історія героїв, які щодня ризикують життям заради України.

Підрозділи спецпризначення «Омега» святкують 22 роки з моменту свого створення. За ці роки вони стали символом безстрашності, високого професіоналізму та нової епохи ведення війни.

Більше, ніж спецпризначенці

Підрозділ «Омега» — це еліта серед воїнів Нацгвардії. Їх називають безкомпромісними, рішучими та бойовими братами, які не здаються ні за яких обставин. Історія «Омеги» — це хроніка фронтового героїзму, відданості присязі й щоденної важкої роботи у найгарячіших точках війни.

«Це бойове братерство, витримане у найважчих боях. Воїни, які без страху зустрічають ворога й дають нищівну відповідь», — йдеться у зверненні до бійців.

Нові часи — нові технології

Сьогодні «Омега» не просто штурмує ворожі позиції, а й веде високоточну війну з неба. Завдяки загону ударних дронів «Крила Омеги» українське небо стало смертельною пасткою для окупантів.

Уже знищено десятки одиниць ворожої техніки, артилерії, бронемашин і гармат. Все це — без втрат з нашого боку, з точністю до метра. «Це нова ера ведення війни, де дрон — така ж грізна зброя, як і танк», — наголошується в повідомленні.

На передовій з 2014 року

Від початку війни у 2014-му і до повномасштабного вторгнення у 2022-му «Омега» завжди на передовій. Там, де найважче, де кожен метр — ціна в життя. На прикордонні, в окопах, у штурмах — ці хлопці першими йдуть у бій.

Їхня робота непомітна, але результат — очевидний. Знищені колони техніки, зачистка важливих об’єктів, збережені життя побратимів.

Шана героям і пам’ять про полеглих

У день 22-ї річниці «Омеги» бійцям подякували за мужність, витримку та самовідданість. Особливо тепло згадали тих, хто віддав життя за Україну.

«Їхній подвиг — неоціненний. Їхня жертовність — наш моральний компас, який веде до перемоги», — зазначили у зверненні.

standard

Держекоінспекція повідомляє

2 квітня 2025 року Державна екологічна інспекція України у партнерстві з Базельським інститутом управління провела важливий воркшоп, присвячений дослідженню корупційних ризиків у ключових сферах діяльності Інспекції. Цей захід став результатом співпраці між двома інституціями та був організований на прохання Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Воркшоп проводився з метою дослідити контекст здійснення Державною екологічною інспекцією функцій державного нагляду та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, ідентифікувати корупційні ризики, притаманні цим функціям, та визначити потенціал для розробки ефективних заходів для їх мінімізації з урахуванням очікуваних реформ.

Учасниками воркшопу стали працівники центрального апарату Державної екологічної інспекції, державні інспектори та уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів, Дмитро Хівренко, старший юрист (Legal Expert) проєкту Програми розвитку ООН «Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні через створення Координаційного центру з оцінки екологічної шкоди».

Учасники воркшопу набули практичних навичок у застосовуванні одного із методів оцінювання корупційних ризиків – групового експертного обговорення – для дослідження бізнес-процесів у ключових функціях інституції та ідентифікації корупційних ризиків. За допомогою інтерактивного підходу, який передбачав активну залученість та дискусію учасників під час розв’язання практичних задач, в ході воркшопу учасники крок за кроком ідентифікували корупційні ризики та визначили, які практичні заходи можуть сприяти їх мінімізації.

Під час воркшопу були досліджені такі 4 функцій Державної екологічної інспекції:

  • здійснення заходів державного нагляду (контролю) – планових та позапланових перевірок – в порядку, передбаченому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
  • здійснення державного контролю в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення;
  • здійснення фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783;
  • здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Результати цього воркшопу стануть основою для розробки нової антикорупційної програми Держекоінспекції та послужать орієнтиром для Базельського інституту управління у подальшій підтримці реформ у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні.

Держекоінспекція висловлює вдячність Базельському інституту управління за співпрацю та експертну підтримку.

 

standard

Як змінилась робота екоінспектора під час війни?

Розширене інтерв’ю відомій журналістці науково-популярного журналу «Wired», що видається в Сан-Франциско та Лондоні, письменниці та екопросвітниці Сабріні Вейс, за координації з комунікаційним менеджером Команди підтримки реформ Міндовкілля Олегом Киричуком, сьогодні надала начальник Відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Столичного округу Олена Сидоренко.

“Екоінспектори систематично здійснюють виїзди на місця наслідків російської агресії по території Київської області та м.Києва. Найрезонанснішими є руйнація ряду автозаправних комплексів та нафтобаз, де реалізовувалися та зберігалися суттєві об’єми різних видів пального. Фіксуються витоки нафтопродуктів на рельєф місцевості та погіршення якості українських земель, вплив на поверхневі й підземні води.

Нафта є сумішшю органічних сполук таких як, алкани, циклоалкани, ароматичні вуглеводні різної молекулярної маси, а також кисневих, сірчистих та азотистих сполук. Розливи нафти негативно впливають на ґрунтовий покрив, а саме: порушують кореневе живлення рослин, фільтраційний режим, шкодять рослинний покрив, призводять до втрати родючості земель, міграції токсичних речовин у середині ґрунтового шару, зниження кількості мікроорганізмів і утворення СО2.

Через займання нафтобаз і АЗС, в атмосферу надходять несанкціоновані викиди, а повітря забруднюється продуктами горіння.

Зазвичай, головним етапом кожного виїзду – є відбір проб ґрунтів для визначення рівня забруднення, також здійснюється огляд та фіксація фізичних масштабів впливу на довкілля на певній території, даються запити на отримання даних дистанційного зондування землі.

Проби ґрунту ми відбираємо з таким розрахунком, щоб кожна частина представляла собою зразок ґрунту, типового для даного прошарку землі. Реквізуємо точкові проби на одному пробовідбірному майданчику та складаємо з них об’єднану.

Вже в офісі, у камеральних умовах, інспектори здійснюють аналіз події на базі різносторонніх додаткових джерел інформації, проводять розрахунок збитків, згідно нових, адаптованих до військового стану, Методик визначення розмірів шкоди. Так створюється документальне підґрунтя для позовів українських міжнародних юристів в світовому трибуналі по стягненню збитків з країни-агресора”.

Руслан Стрілець

Олена Крамаренко

Ігор Зубович

Олена Криворучкіна

standard

Українські науковці досліджують наявність мікропластику в Антарктиці

Українські вчені розпочали дослідження про наявність мікропластику в прісних водах Антарктики.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Серед багажу, з яким наші полярники повертаються з Антарктики в Україну, є порожні сітки. Це унікальний матеріал для аналізу наявності мікропластику в прісних водах крижаного континенту», – йдеться у повідомленні.

У НАНЦ зазначили, що мікропластик – дуже дрібний пластик, менше ніж 5 мм. Він надзвичайно шкідливий для живих істот. Потрапляючи в організм з їжею, може забити травну систему.

За даними Програми моніторингу та оцінки Арктики (AMAP), мікропластик уже був знайдений в арктичному снігу, морському льоду, морській воді, у донних відкладах, відібраних з океану, і на пляжах.

Латвійський інститут гідроекології Latvijas Hidroekoloģijas institūts в межах ініціативи IceMicroplastic проводить дослідження наявності мікропластику у прісних водах паралельно в Арктиці та Антарктиці.

В Антарктиці ця робота триває спільно з НАНЦ.

Українська полярниця Марта Дзинда відібрала зразки на материку поблизу станції «Академік Вернадський» для подальшого вивчення в Латвії.

Вона «ловила» мікропластик спеціальною пасткою у вигляді сітки, яку встановлювала на льодовиковому струмку. Самі сітки були розроблені в межах кампанії Європейського Союзу «Пластикові пірати».

Пастку ставили на 6-24 години. Протягом цього часу через неї проходив потік прісної води. Потім її знімали й пакували.

Загалом було заплановано встановити 9 таких сіток. Але одну з них забрав з собою прилив на початку досліджень, тож всі наступні встановлювали з урахуванням цього фактору.

За словами полярниці, «робота займала багато часу. Ми інколи проводили по 7–8 годин у човні, бо нашим пріоритетом є материкові струмки. А тут треба враховувати погоду й льодову. Материк важкодоступний».

Зрештою, вісім пасток вдалося успішно поставити, зняти та запакувати.

Нині полярники везуть їх в Україну. Далі сітки надішлють в Латвію, де за участі українських науковців їхній вміст проаналізують в спеціалізованій лабораторії.

«Якщо вчені отримають негативний результат (відсутність частинок мікропластику), це буде гарна новина. Якщо ж мікропластик знайдуть, то далі важливо буде зрозуміти, як його частинки потрапили в льодовикову воду», – зауважили в НАНЦ і пообіцяли поінформувати про результати досліджень.