«КЛАДОВУ МОГИЛУ» СКІФІВ РОЗКОПАЛИ ЗА ГАЙСИНОМ
Майже 2 місяці, протягом червня-липня, у Гайсині на Вінниччині тривали дослідження на території пам’ятки археології місцевого значення – кургану «Кладова могила». Його, до речі, не раз розкопували та грабували так звані «чорні археологи».
Цього літа роботи проводились під керівництвом наукового співробітника Інституту археології НАН України Богдана Сала, і експедицією було встановлено межі та розміри курганного насипу… А також проведено детальну аеро- і топографічну зйомки пам’ятки та її прилеглої території.
Як повідомляє науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, на Вінниччині влітку були виявлені не відомі до цього частини давнього могильника. А також знайдені давні прикраси та елементи одягу – бронзова підвіска, ворворка та два фрагменти кам’яних свердлених сокир пізньобронзового часу. На основі виявлених знахідок та особливостей конструкції кургану археологи встановили, що час спорудження кургану припадає на пізньоскіфський час, останню третину V – початок IV ст. до н. е.
– Одним з основних викликів було те, що була відсутня зведена та систематизована інформація про курган. Найраніші згадки про цю пам’ятку подає відомий місцевий краєзнавець Юрій Сіцінський на початку ХХ століття і вже тоді зазначає, що його розкопували. На жаль, жодних відомостей про ці роботи нема, — розповів начальник експедиції Богдан Сало. — Наступною є згадка про дослідження у 1978 р. вінницьким археологом Лобаєм. Однак повної інформації про обсяг проведених тоді робіт немає, особливо зважаючи на той факт, що курган мав бути повністю розкопаним. У документації того часу зафіксовано, що пам’ятка постійно грабувалася. На сьогодні збереглися рештки відвалів та давніх насипів кургану, що вказує про збереження частини пам’ятки. Нашим завданням було встановити межі дослідженої ділянки та завершити вивчення кургану, розкривши недосліджену частину.
Загалом було досліджено 1387 кв.м площі пам’ятки. Під час досліджень вдалося виявити рештки кількох археологічних об’єктів. З них чотири – це вогнища, які розташовувались навколо поховальної камери. Найбільше зацікавлення викликали рештки поховальної камери, яка була повторно розкрита. По периметру був зафіксований «пояс» із 56 стовпових ям, на яких трималась конструкція поховальної камери. Окрім цього, у південній частині зафіксовано ще 4 стовпових ями. Також під час досліджень археологи виявили грабіжницькі ходи: давній у центральній, а також сучасний (орієнтовно 2000-х років) у північно-східній частині.
Нагадаємо, що в сусідньому із Гайсином Немирові дотепер збереглась інша унікальна пам‘ятка доби скіфів – Великі вали, чи Немирівське городище. Їх вже назвали одним із 7 чудес Вінниччини. Вали розташовані біля села Сажки, за 4 км від міста Немирова, і датуються 700—500 роками до н. е.
Коли верстався номер газети, стала відома шокуюча інформація.
– На території Вінниччини “чорні археологи” знайшли унікальний предмет скіфської культури — срібний ритон. Знахідка продана на аукціоні «Віоліті» за 82 400 грн. приватній особі. Народ України, культура і наука втратили ще один безцінний предмет української історії та культури, — написав у своєму «Фейсбуку» Михайло Потупчик, завідувач сектору охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації.
Як так сталось, що унікальна знахідка потрапила не в державні музеї, а на приватний аукціон і в колекцію – нині з‘ясовують відповідні органи…
