До кінця століття можуть зникнути 73% живих істот

До кінця століття можуть зникнути 73% живих істот

Екосистемам Землі загрожує значно більша небезпека, ніж вважалося раніше. Деякі з них загинуть у найближчі десять років.

Вчені з Великобританії, США і Південної Африки змоделювали кілька сценаріїв кліматичних змін. Вони показали, що екосистеми планети знаходяться в надзвичайній небезпеці. Про це повідомляє журнал Nature.

За нинішніх викидів в атмосферу і темпів глобального потепління, екосистеми океану почнуть вимирати в нинішньому десятилітті. До 2040 років катастрофа охопить всю сушу.

Фахівці склали кілька моделей, розбивши земну кулю на сегменти по 100 квадратних кілометрів. Вчені прив’язали до них відомі дані з 1850 року і прогнози до 2100 року.

Виявилося, що за нинішнього рівня викидів з 30 тисяч видів птахів, ссавців, рептилій і риб катастрофічні наслідки загрожують 73%.

Особливо вразливими є біосистеми тропічних зон океану. Уже в поточному десятилітті їм загрожують незворотні зміни. Загинуть коралові рифи, в яких знаходиться чверть всього морського життя.

Так, потепління на чотири градуси стане смертельним для 15% всіх тварин. Це завдасть непоправної шкоди практично всім регіональним екосистемам.

Раніше було передбачено «зникнення природи» в найближчі десятиліття. Також писалося про те, що до 2070 року можуть зникнути третина тварин і рослин.

Джерело: http://aspekty.net/2020/do-kincya-stolittya-zniknut-73-zhivih-istot-vcheni/

Через коронавірус припинили роботу понад 120 найбільших телескопів Землі

Американський журнал Astronomy раптово виявив, що за останні кілька тижнів через коронавірус припинили роботу понад 120 найбільших телескопів Землі. В обсерваторіях кажуть, пауза може тривати кілька місяців, і невідомо ще, чи можна буде потім відновити роботу в колишньому режимі.

Закриваються малі телескопи, і астрономи побоюються, що найближчі півроку можуть просто випасти з історії спостережень.

«Якщо всі у світі перестануть спостерігати, то у нас утворюється прогалина, яку неможливо буде відновити, — каже Стівен Яновецький з техаської обсерваторії Мак-Доналд. — Це буде період, про події якого у нас в астрономічному товаристві не буде ніякої інформації».

Поки працюють телескопи, призначені для виявлення в космосі потенційно небезпечних об’єктів. «

Ми критично важлива служба, створена НАСА, щоб захистити Землю від впливу астероїдів. І ми будемо продовжувати нашу роботу настільки довго, наскільки це буде можливо без ризику для людей і устаткування», — впевнений директор обсерваторії Pan-STARSS Кен Чемберс.

Чи зможуть телескопи повернутися в нормальний режим після пом’якшення карантинних заходів, поки неясно — можливо, доведеться чекати повного закінчення пандемії, оскільки багато роботи в обсерваторіях виключають соціальне дистанціювання.

Американські астрономи побоюються ще й можливих економічних наслідків — коли економіка валиться і мільйони людей втрачають роботу, людям стає не до спостережень за зірками і будівництва нових великих телескопів.

«Я підозрюю, що найбільші наслідки матиме фінансова ядерна зима, яку ми, схоже, вже переживаємо», — говорить Тоні Біслі, директор Національної радіоастрономічної обсерваторії в Вірджинії.

Джерело: https://cikavosti.com/z-za-koronavirysa-pripinili-roboty-ponad-120-naibilshih-teleskopiv-zemli/#hcq=YdsW1Wr

Учені знайшли в Антарктиді рештки тропічного лісу

За 900 км від Південного полюсу науковці дістали з глибини близько 30 м нижче дна океану шар, сформований на суші, а не в океані. 

За інформацією Science alert, учасники полярної експедиції зауважують, що ніхто до цього моменту не витягував з-під землі зразок крейдяного періоду у такій південній точці земної кулі, передає  unian.ua.Під час рентгенівської комп’ютерної томографії дослідники виявили складну мережу скам’янілих коренів рослин, а мікроскопічний аналіз підтвердив ознаки спор і пилку, що вказують на збережені рештки давнього тропічного лісу, який імовірно існував в Антарктиді понад 90 мільйонів років тому – за кілька років до того, як ландшафт перетворився у безплідну льодяну пустелю. Численні рештки рослин вказують на те, що узбережжя Західної Антарктиди мало густі ліси, схожі на ті, що ростуть у Новій Зеландії, зазначають експедитори. За оцінками команди, через зсув континентальних плит і різку зміну клімату в епоху динозаврів Антарктида була позбавлена сонячного проміння у кількості, необхідній рослинності.

Тому науковці реконструювали те, яким міг бути давній клімат колись заселеної лісом Антарктиди, на основі біологічних і геохімічних даних, що містяться у зразку ґрунту. Згідно з результатами моделювання, рівень вуглекислого газу в атмосфері крейдяного періоду був значно вищим, аніж припускали вчені. У цьому теплому середовищі з 12+ градусів за Цельсієм густа рослинність покрила весь антарктичний континент і льодові щити. «До нашого дослідження загальне припущення полягало в тому, що глобальна концентрація вуглекислого газу тоді складала близько 1000 част/млн.

Але наразі ми знаємо, що для середньої температури в Антарктиді знадобилась від 1120 до 1680 част/млн», – пояснили вчені. Таким чином, дослідження вказує на глибокий зв’язок між концентрацією вуглекислого газу і полярним кліматом у доісторичні часи.

Джерело: http://newformat.info/socium/ucheni-znajshli-v-antarktidi-reshtki-tropichnogo-lisu/

ВЧЕНІ ПРОГНОЗУЮТЬ МАСШТАБНІ ПОЖЕЖІ ПО ВСІЙ ЗЕМЛІ

Викликане людиною глобальне потепління збільшує ймовірність несприятливих метеорологічних умов, які сприяють сильним лісовим пожежам – вчені

У NASA представили амбітний план освоєння Місяця

Співробітники НАСА розповіли, чим конкретно будуть займатися астронавти після висадки на Місяць в 2024 році.

2 квітня Національній космічній раді НАСА був представлений детальний план діяльності астронавтів під час довгострокового перебування на першій постійній місячній базі Артеміда.

“Після 20 років безперервного життя на навколоземній орбіті ми готові до наступної великої задачі освоєння космосу — створення стійкої присутності на Місяці і навколо неї”, — заявив адміністратор НАСА Джим Бріденстайн (Jim Bridenstine).

Передбачається, що табір астронавтів буде побудований в кратері Шеклтона на південному полюсі Місяця. За проектом, база зможе приймати до 4-х космонавтів, яких керівництво НАСА вибере з 12 тисяч американців, які подали заявку. Під час перебування на поверхні самотнього супутника Землі дослідники будуть вивчати особливості місячного грунту і перевіряти, чи придатні умови космосу для життя людей.

Освоєння Місяця

Артеміда стане найбільшою позаземною лабораторією, в якій з доступних місцевих матеріалів люди навчаться виробляти паливо, будматеріали і воду. У планах НАСА-знайти способи боротьби з неприємним місячним пилом, а також придумати, як адаптуватися до холодних місячних ночей і безжальної космічної радіації. Здійснити намічене допоможуть робототехніка і нові технології, в тому числі, мобільні системи.

Для місячної місії розробляються два пересувних апарати: легкий транспортний місяцехід для короткочасних переміщень і населена мобільна платформа — засіб для далеких експедицій тривалістю до 45 днів.

У довгостроковій перспективі місячну базу необхідно оснастити посадковим майданчиком, а також інфраструктурою для автономного електропостачання, зв’язку з Землею і видалення відходів.

Репетиція польоту до інших планет

Найамбітніша і захоплююча дух частина проекту Артеміда – це станція “Gateway” на орбіті супутника Землі. Місячні “ворота” послужать стартовим майданчиком для польотів, що імітують далекі міжпланетні місії. Першою модельованою експедицією стане пілотований “політ” на Марс.

Команда з чотирьох астронавтів проведе на станції кілька місяців, збираючи дані про те, як відкритий космос впливає на обладнання та людський організм. Коли пройде стільки ж часу, скільки займає шлях до Червоної планети, космонавти відрепетирують висадку на поверхню «Марса». Двоє членів екіпажу спустяться на місячну поверхню, а потім повернуться на ракету і знову відправляться в «дорогу». Ще кілька місяців астронавти будуть жити на орбіті Місяця.

“Ці місії будуть найдовшими за всю історію перебування людини за межами земної орбіти — йдеться в звіті НАСА — – ми вперше зможемо перевірити, наскільки наші довготривалі системи готові до далеких польотів і операцій з поділу екіпажу. Результати, які ми отримаємо, мають вирішальне значення для першого пілотованого польоту на Марс”.

Джерело: https://bizua.org/5198/u-nasa-predstavyly-ambitnyj-plan-osvoyennya-misyatsya