Вчені пояснили, навіщо стародавні люди будували піраміди

Вчені пояснили, навіщо стародавні люди будували піраміди

Експерти з Національного інституту антропології та історії Мексики пояснили, навіщо давні жителі Мезоамерики зводили піраміди. Вони переконані – це священні копії гір.

Мовляв, таким чином давні народи відтворювали природу та її пірамідальні форми. Ба більше, доіспанські суспільства Мезоамерики (територія сучасної Центральної Америки) хотіли закласти в них певний сакральний сенс. Тому й не дивно, що саме піраміди завжди були центрами стародавніх поселень.

Та окрім всього вищеперерахованого, подібна форма полегшувала зведення високих будівель. А це, погодьтеся, важливо. До слова, одна з найвідоміших пам’яток в регіоні – піраміда Ель-Кастільо (Кукулькан). Вона розташована в давньому місті майя Чичен-Іца і визнана одним із семи чудес світу.

Джерело: https://lux.fm/vcheni-poyasnili-navishcho-starodavni-lyudi-buduvali-piramidi_n95496

 

Новий пластик на основі рослин у декілька разів кращий за звичайний ПЕТ

Голландська компанія знайшла спосіб виробляти з рослинних цукрів новий пластиковий матеріал, який можна використовувати для упаковки таких напоїв, як газована вода і пиво. Пластик на основі рослин має низку переваг перед звичайним пластиком, наприклад, може розкластися за рік у компостері або за 3 роки у природному середовищі.

Avantium — це компанія в Нідерландах, яка займається розробкою біохімічних технологій і виробляє продукцію, яка не потребує нафти. Її фахівці шукають інноваційні, поновлювані джерела ресурсів, які альтернативні корисним копалинам і можуть бути більш стійкими.

Тепер вони представили новий полімер на рослинній основі — поліетиленфураноат (ПЕФ), придатний для повторної переробки. У нього є декілька переваг перед поліетилентерефталатом (ПЕТ):

1) вища механічна міцність (це означає, що з ПЕФ-матеріалу можна виготовити тоншу плівку і затратити менше ресурсів);

2) вищі бар’єрні властивості, що означає збільшення терміну придатності продуктів: ступінь стійкості до води — у 2 рази вища, ніж у ПЕТ;

3) ступінь стійкості до кисню — у 10 разів вища, ніж у ПЕТ;

4) ступінь стійкості до вуглекислого газу — у 6–10 разів вища, ніж у ПЕТ;

5) здатність до порівняно швидкого розкладання: може розкластися за 1 рік у компостері та за декілька (3 й більше) років у природному середовищі.

У ПЕФ на рослинній основі широкий спектр застосування, до якого входять упаковки, плівки, текстиль та багато іншого.

За словами винахідників, сьогодні для створення ПЕФ використовується в основному буряк, кукурудза і пшениця, але в подальшому це можуть бути й інші рослини, і навіть біологічні відходи.

Розробники пояснюють, що цукор у рослинах (фруктоза) — це вуглеводи, які складаються з тих же атомів кисню, вуглецю і водню, що й нафта (тільки складені в іншому порядку). Тому, застосувавши новітню технологію YXY, із них також можна отримати пластик.

Спільно з розробником паперової упаковки BillerudKorsnäs і виробником пляшок ALPLA, компанія Avantium працює над проектом The Paper Bottle, щоб створювати пляшки і плівки з ПЕФ.

На новий матеріал вже звернули увагу деякі великі компанії, такі як Danone, Coca-Cola і Carlsberg. Як передбачається, пляшки з розкладаного пластику на основі рослин можуть з’явитися на прилавках до 2023 року.

Джерело: https://www.epochtimes.com.ua/novyny-nauky/vynahidnyky-obnadiyuyut-novyy-plastyk-na-osnovi-roslyn-u-dekilka-raziv-krashchyy-za-zvychaynyy-pet-132627

Астрономи повідомили, що у найближчої до нас зірки є своя “Земля”

Цегла – з пластикових відходів?

Вчені створили цеглини з пластикових відходів, відходів рослинного волокна та піску. Отримані в результаті вироби не поступаються за механічними властивостями глиняним цеглинам, йдеться в роботі вчених з Університету Фліндерс. Дослідження описано в журналі Chemistry — A European Journal.

На будівельну галузь припадає близько 18% світових викидів вуглекислого газу. Велика частина цих викидів припадає на деякі будівельні матеріали, такі як цемент.

У своїй роботі дослідники переробили ПВХ-відходи, а також рослинну сировину, створивши з неї порошкоподібний каучук, з якого можна робити як цеглини, так і цемент для будівництва. Речовина може піддаватися нагріву, стисканню і розтягуванню — це дозволить використовувати його в різних областях, від будівництва до ремонту автомобілів. Здатність матеріалу змішуватися з різними видами наповнювачів дозволить створити на його основі абсолютно нові види композитних матеріалів, відзначають автори дослідження.

«Новий метод перероблення і нові композитні матеріали є важливим кроком вперед у створенні екологічно чистих будівельних матеріалів. Наш полімерний каучук можна багаторазово подрібнювати і переробляти», — твердить Нік Лундквіст, провідний автор дослідження.

 

Джерело: https://cikavosti.com/vcheni-stvorili-ceglini-z-plastikovih-vidhodiv/#hcq=AI40k0s

NASA показало фізичну карту Меркурія

Американський космічний зонд Messenger, який провів чотири роки на орбіті навколо Меркурія і понад десятиліття в космосі, 30 квітня 2015 року наділав на Землю останній кадр поверхні першої від Сонця планети і врізався в її кам’янистий ґрунт.

Космічний апарат масою 513 кілограм, який мав у діаметрі всього 3 метри, врізався в поверхню планети зі швидкістю 14 000 кілометрів на годину, в результаті чого на Меркурії утворився новий овальний кратер розміром з тенісний корт.
У результаті зіткнення з поверхнею планети Messenger був повністю зруйновний.

Саме завдяки Messenger астрономи дізналися, що в кратерах на полюсах Меркурія є лід, а також про те, що магнітне поле цієї планети орієнтоване не на центр планети, а відхиляється на 10% від осі її обертання.

Протягом чотирьох років Messenger облетів Меркурій 4104 рази по еліптичній орбіті, наближаючись до планети на відстань до 96 кілометрів.

Через рік NASA представило детальну карту планети, складену із знімків у високій роздільній здатності. Для того, щоб створити фізичну карту поверхні Меркурія, об’єднали понад 100 тисяч знімків. Найвища точка Меркурія — гора висотою 4,48 км, а найглибше місце — 5,38 км від поверхні.

Джерело: «Урядовий кур’єр»