У Японії вперше продаватимуть генномодифіковані овочі

Про це йдеться у журналі Європейської дослідницької ради (ERC).

Михайлюк у межах гранту досліджуватиме бензолові сполуки. У ERC пояснюють, що одним із найпопулярніших структурних елементів у хімії є кільце (цикл атомів і зв’язків у молекулі) бензолу. Понад 500 наявних ліків, зокрема аспірин та парацетамол, є молекулами, що містять бензол. В останні роки фармацевтичні компанії намагаються розробляти та виводити на ринок нові ліки з використанням таких «будівельних блоків» з елементами бензолу. Мета нових досліджень — надати безпатентні еквіваленти наявним лікарським засобам, що також забезпечить їм посилені властивості.

Як кажуть в ERC, вчений сподівається розв’язати це питання та сприяти розвитку медицини, використовуючи нові ізостери — молекули з подібною формою та властивостями. Заміна однієї біологічно активної ізостери дозволяє вченим посилювати біологічні та фізичні властивості сполуки, істотно не змінюючи її хімічну структуру.

Команда Павла Михайлюка має розробити інноваційні біоізостери, які будуть включені до кількох противірусних, протизапальних та гіпотензивних препаратів.

Грант у розмірі 1,9 мільйона євро надали науковцю на 60 місяців.

Про Павла Михайлюка

Він випускник хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, нині — доктор хімічних наук. Після захисту у 2008 році кандидатської дисертації залишився працювати на хімічному факультеті університету на посаді інженера, з 2011 року — молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії. Сфера наукових досліджень: фторорганічна хімія, пептидний синтез, хімія конформаційно-утруднених сполук. Автор понад 100 наукових статей.

Свої нові дослідження вчений проводитиме на науково-виробничому підприємстві Enamine в Україні. Це глобальний постачальник хімічних та біологічних послуг біотехнологічним компаніям, академічним установам та дослідницьким організаціям. Михайлюк працює там головним науковим керівником.

Джерело: Громадське

Відповідне дослідження ізраїльські вчені опублікували у журналі Nature.

Науковці розрахували масу штучного матеріалу, створеного з 1900 року і до 2020 року, та порівняли її з масою всього живого на планеті (біомасою). Їхнє дослідження показує, що через збільшення споживання та розвиток міст маса штучних предметів перевищила біомасу.

На початку ХХ століття маса антропогенних об’єктів дорівнювала приблизно 3% загальної біомаси у 1,1 тератонни (треба додати 12 нулів). У 2020 році маса штучних матеріалів досягла 1,1 тератонни та перевищила масу всього живого.

Найбільший вплив на збільшення маси штучних об’єктів мали будівельні матеріали, зокрема цегла, бетон та асфальт. Також значний вплив мають пластикові предмети. Маса предметів, виготовлених людьми, становила 5% від біомаси у роки після Другої світової війни. Потім розрив почав стрімко скорочуватися.

Упродовж останніх п’яти років людство виробляє предмети зі швидкістю 30 гігатонн (додати 9 нулів) на рік. За прогнозами науковців, якщо виробництво триватиме такими темпами до 2040 року, то маса штучних предметів зросте втричі до 3 тератонн.

А на що це впливає?

Збільшення маси антропогенних об’єктів впливає, зокрема, на рослини. Так, через вирубку лісів, забудови, посіви сільськогосподарських культур зменшується різноманітність рослин.

Джерело: Громадське