Криголам отримав назву «Ноосфера»

Криголам отримав назву «Ноосфера»

Придбаний британський науково-дослідний криголам James Clark Ross (Джеймс Кларк Росс) отримав в Україні нову назву «Ноосфера». 5 жовтня 2021 року він увійшов у акваторію Одеського порту, який став для нього портом приписки.

Криголам раніше перебував у складі Британської антарктичної місії під назвою James Clark Ross. Тепер вже «Ноосфера» забезпечуватиме логістику для української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Після проходження всіх необхідних процедур та зміни назви науковий криголам «Ноосфера» вже цього року вирушить до Антарктиди в напрямку української полярної станції «Академік Вернадський».

Криголам оснащений вісьмома спеціалізованими лабораторіями та пристосуваннями для відбору будь-яких проб з глибини до 8 км. Відтепер українським дослідникам будуть доступні майже 90% дна Світового океану. Наявність такого судна, пристосованого до роботи в умовах низьких температур, дає змогу значно розширити діапазон наукових досліджень.

Науковці Південно-Африканської республіки теж виявили бажання  скористатися послугами українського наукового криголама для власного дослідження Антарктиди.

Джерело: НОВА

Біологи визначили причину нападу акул на людей

Дослідження, опубліковане 26 жовтня, є першим, яке перевіряє теорію про те, що акули нападають на людей, бо вважають людей за здобич.

Дослідники знімали тюленів та людей у воді та відредагували знятий матеріал таким чином, щоб він відповідав зору білих акул, які становлять найбільшу небезпеку для серферів-людей. Дослідники виявили, що форма та рухи людей виглядають так само, як рухи тюленів з точки зору акули.

«Білих акул часто зображують „безмозкими вбивцями“ та „люблячими людське тіло“, однак, схоже, що це не так, ми просто схожі на їхню їжу», — розповіла провідний автор дослідження Лаура Райан, нейробіолог з Університету Маккуорі в Австралії.

Великі білі акули (Carcharodon carcharias) несуть відповідальність за більшу кількість людських смертей, ніж будь-які інші види акул, і в 2020 році вбили шестеро людей, хоча відносний ризик укусу людей акулами, як і раніше, є надзвичайно низьким.

Акули цього виду починають полювати на тюленів, коли їхня довжина становить близько 2,5 м. Вони створюють пошуковий образ своєї здобичі і комбінують його з іншою сенсорною інформацією, такою як запах, щоб знати, що їм є. За словами Райан, це процес навчання, який може бути пов’язаний із помилками.

У великих білих акул немає колірного зору, і вони не можуть бачити дрібні деталі. Дослідники обробили зняті ними відеоролики, щоб відобразити, як сітківка акули визначає рух та форму тюленів, і порівняли цей рух із рухами людей, що плавають на дошках для серфінгу. Біологи дійшли висновку, що жоден із сценаріїв не вирізнявся візуально для молодої великої білої акули, яка дивиться на людину знизу.

«Я знала, що будуть деякі подібності, але, можливо, не настільки, як ми виявили», — сказала Райан. «Зокрема, я подумала, що плавці можуть бути не такі схожі на тюленів, як серфери. Однак плавців також було важко відрізнити від тюленя», — додала вона.

Нове дослідження відноситься тільки до великих білих акул, і є й інші акули, такі як акули-бики та тигрові акули, які також іноді кусають людей. Крім того, дорослі великі білі акули іноді кусають людей, і, за словами Райан, коли вони стають старшими і досвідченішими, вони можуть робити менше помилок. Іншими словами, не всі укуси обов’язково пов’язані з хибною ідентифікацією.

Джерело: НВ

У США зібралися будувати космічні кораблі з ядерними двигунами

Експерти NASA вважають, що США мають більше інвестувати у космічні кораблі з ядерними двигунами, щоби конкурувати з такими країнами, як Китай.

Під час останніх урядових слухань експерти з NASA та аерокосмічної промисловості заявили, що країна має значно збільшити інвестиції в ядерну енергетику та рухові установки, бо тільки ядерні рухові установки можуть дозволити агенції відправити людей на Марс. Як неважко помітити, Китай настає США на п’яти в галузі космічних досліджень, а тепер, особливо після повідомлень, що в Піднебесній вдало зазнали гіперзвукової зброї, експерти NASA мають намір домагатися фінансування проєктів з відправлення американців на червону планету. Що на нас чекає? Місячна гонка чи вже Марсіанська?

Джерело:  NNews

Вчені вивели морозостійкий сорт картоплі

Морозостійка картопля Wiñay була виведена у результаті спільних досліджень вчених США та Перу.

Про це повідомляють у Службі сільськогосподарських досліджень Мінсільгоспу США (ARS USDA).

Дослідники ARS та їх партнери з Перу та Департаменту сільського господарства Університету Вісконсін-Медісон (США) провели кілька років, оцінюючи види картоплі з американського картопляного генобанку (USPG) на ступінь морозостійкості, в кінцевому підсумку вибравши Solanum acaule та Solanum commersonii, обидві дикі види картоплі з Південної Америки. Ці види виявили найбільшу здатність переносити морози. Команда об’єднала ці два види та оцінила гібриди, відібравши батьків, які витримували різкі заморозки та розвивали толерантність до значно нижчих температур.

За словами Джона Бамберга, керівника проекту USPG і генетика відділу дослідження овочевих культур ARS в Медісоні, штат Вісконсін, перед остаточним відбором сорти пройшли ретельне тестування, щоб визначити їх стійкість до холоду. Команда використовувала комбінацію природного морозу, модифіковану побутову морозильну камеру, яка імітувала природний мороз протягом ночі, і точний лабораторний тест, щоб точно визначити, наскільки пошкоджені клітинні мембрани.

«Як і у всіх видах картоплі, потрібні були роки випробувань і відбору серед тисяч екземплярів, щоб вибрати один, гідний бути новим сортом», – сказав Бамберг.

Цей сорт назвали Wiñay.

Тоді перуанські дослідники-партнери перевірили Wiñay у своїй країні. Вони вирощували картоплю в кількох регіонах за кілька сезонів і оцінювали реакцію виробників і споживачів. Wiñay показав хороші врожаї, морозостійкість, сприйняття фермерами та споживачами.

Джерело: Аgroreview 

Лісові пожежі непомітно вбивають десятки тисяч людей на рік

Міжнародна група дослідників вивчила смертність у 749 містах планети, розташованих у 43 різних країнах, за 2000-2016 роки. З’ясувалося, що мікрометрові частинки, що утворюються при горінні деревини в лісових пожежах, викликали майже півмільйона смертей за цей період. Відповідна стаття опублікована в The Lancet Planetary Health.

Дослідники зіставили 65,6 мільйона летальних випадків (з яких 15,1 мільйона походять від серцево-судинних захворювань і 6,8 мільйона — від захворювань дихальних шляхів) з періодами реєстрації високого рівня задимлення від лісових пожеж. У вигляді ознаки задимлення відібрали тільки мікрочастинки діаметром 2,5 мікрометра — більші в роботі не враховували, хоча лісові пожежі дають і їх. Причини відсіву великих мікрочастинок автори статті не пояснили: ймовірно, річ у тому, що частинки розміром 2,5-10,0 мікрометра все ж менш небезпечні для здоров’я, ніж більш дрібні.

З’ясувалося, що вже через дві доби після серйозного зростання вмісту в повітрі мікрометрових частинок від лісових пожеж смертність від усіх причин серйозно збільшується. Згідно з висновками роботи, надбавка кожних 10 мікрограмів на кубометр підіймає середню смертність на 1,9%.

За словами авторів нового дослідження, зростання смертності від серцево-судинних захворювань склало всього 1,7% на кожні десять мікрограмів зростання концентрації мікрометрових частинок. Для летальних випадків від захворювань органів дихання зростання було 1,9% – як для загальної смертності. Однак така смертність становить лише малу частину загальної. Значить, дим від лісових пожеж системно впливає на смертність, а його вплив не обмежується загибеллю людей від хвороб дихальних органів.

За підрахунками, середня річна загальна смертність від мікрочастинок лісових пожеж-33 510 померлих. З них приблизно сім тисяч — від серцево-судинних захворювань, близько 3,5 тисячі — від захворювань органів дихання. Основна маса летальних випадків, таким чином, припала на інші причини: тобто мікрочастинки підіймають смертність самих різних типів.

Важливо пам’ятати, що в дослідженні брали участь лише кілька сотень міст. При цьому там не було Росії або Африки (крім ПАР), а так само Індії з Пакистаном. Число китайських населених пунктів було невеликим. Відтак, загальна смертність від диму лісових пожеж не 33,5 тисячі осіб на рік, а куди вища. Наскільки саме — поки зрозуміти складно, оскільки російські, Індійські та африканські вчені не провели відповідні роботи світового рівня у своїх країнах.

Ще один момент, який варто враховувати при оцінці цих цифр: через потепління клімату та антропогенних викидів CO2 біомаса рослин на планеті зазнала — і продовжує відчувати — рекордне зростання, неперевершений як мінімум за останні 50 тисяч років. Значною мірою він відбувається саме шляхом розширення лісів і зростання їх біомаси на одиницю площі.

Джерело: “Цікавості”