Мін’юст перевірить договір УПЦ МП на оренду майна Нижньої Лаври
Про це розповіла в коментарі кореспонденту Укрінформу заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
“У випадку з Верхньою Лаврою просто закінчився договір і його не продовжили… Щодо Нижньої Лаври – було ухвалено розпорядження Кабміну (у 2013 році – ред.), і в самому договорі оренди не вказано термін, коли він спливає. Навіть якщо оренда безстрокова – так і має бути вказано в документі, а там цього немає”, – сказала Кравчук.
Депутатка зазначила, що до перевірки долучать фахівців Міністерства юстиції, які проаналізують процесуальну частину: “Чи є певні невіповідності цього договору чинному законодавству, бо, насправді, будь-який договір має мати якісь терміни”.
Водночас Кравчук зазначила, що результати діяльності Міжвідомчої робочої групи, яка напрацьовує пропозції, пов’язані з діяльністю церков, стануть відомі наприкінці січня.
Зокрема, за її словами, уряд наразі працює над проєктом закону, що дозволить у судовому порядку забороняти діяльність релігійних організацій, підпорядкованих країні – агресору.
“Є депутатські напрацювання, але ми чекаємо реєстрації законопроєкту від Кабміну, над яким працює Мін’юст і є Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Цей текст на фінальній стадії. Він має ще пройти опрацювавання з різними відомствами. Я сподіваюся, що в січні він з’явиться”, – сказала Кравчук.
Також від ДЕСС очікуються результати перевірки УПЦ МП на відповідність церковним канонам, включно з визначенням зв’язків із москвою та рпц. Також МКІП презентує висновки щодо наявності порушень пам’якоохоронного законодавства, зокрема, “з питання реставраційних робіт – чи відбувалися вони з відповідними дозволами, з питань будівництва й знесення споруд”.
Міжвідомча робоча група з підготовки пропозицій та рекомендацій щодо організації виконання окремих завдань, пов’язаних з діяльністю релігійних організацій в Україні створена у грудні 2022 р. з метою перевірки, чи дотримуюється УПЦ МП умов користування майном на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Як повідомлялося, предстоятель ПЦУ 7 січня вперше провів богослужіння в Києво-Печерській лаврі. Воно стало можливим після того, як держава повернула у свою власність Свято-Успенський собор і Трапезну церкву.
