Держекоінспекція України приєдналася до міжнародної мережі з екологічного права

Держекоінспекція України приєдналася до міжнародної мережі з екологічного права

Про це інформує пресслужба Державної екологічної інспекції України.

На сайті Мережі Європейського Союзу щодо впровадження та застосування екологічного законодавства з’явився офіційний пост про вступ Державної екологічної інспекції до IMPEL.

Це було погоджено одноголосно під час письмової процедури Генеральної асамблеї.

Нагадаємо, що приєднання Держекоінспекції до IMPEL дозволить Україні забезпечити ефективний контроль за дотриманням екологічного законодавства на національному рівні та взаємодіяти з іншими країнами-членами мережі для обміну досвідом та розробки спільних стратегій в галузі екології.

Також Держекоінспекція буде мати можливість брати участь у міжнародних проєктах та програмах з питань охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та зменшення впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Це відкриє нові можливості для покращення якості довкілля та підвищення ступеня його захисту в Україні.

ЄС вперше за 12 років запустив ракету на Юпітер: на її корпусі – малюнок української дівчинки

Європейське космічне агентство (ESA) запустило свою першу за 12 років місію до Юпітеру. Цей космічний корабель має подолати 600 мільйонів кілометрів.

Про це повідомили на офіційній сторінці ESA у  Twitter. Космічна місія JUICE планує вивчити три з чотирьох найбільших супутників Юпітера – Європу, Каллісто та Ганімеда.

Місія JUICE була запущена 14 квітня з європейського космодрому в Куру, Французька Гвіана, і буде тривати майже 8 років до досягнення місця призначення – супутника Ганімеда.Цей космічний корабель стане першим, який приземлиться на орбіту цього супутника.

Головна мета місії, згідно з офіційними джерелами ESA, полягає в встановленні наявності умов, необхідних для підтримання життя на Ганімеді.

Науковці зазначили, що метою місії JUICE не є виявлення життя як такого, але скоріше виявлення прихованих під поверхнею океану умов, необхідних для зародження та підтримки найпростіших форм життя.

Зазначимо, що на корпус ракети, яка виводить у космос Juice, нанесли малюнок українки Ярини Закалюжної. Її кандидатуру обрали за результатом конкурсу.

Джерело: “Український дощ”

Китай планує почати будівництво бази на Місяці з використанням місячного ґрунту

Китай планує розпочати будівництво бази на Місяці з використанням місячного ґрунту через п’ять років, зокрема реалізація цього плану розпочнеться вже в цьому десятилітті.

Про це інформує Reuters.

За даними місцевих ЗМІ, понад 100 китайських учених, дослідників і космічних підрядників нещодавно зустрілися на конференції в місті Ухань, щоб обговорити шляхи побудови інфраструктури на Місяці.

Зокрема, експерт з Китайської інженерної академії Дін Ліеюнь сказав, що команда розробляє робота під назвою “Китайські супермасони”, який буде виготовляти цеглини з місячного ґрунту.

“Створення середовища для проживання на Місяці необхідне для довгострокових досліджень Місяця, і це, безумовно, буде реалізовано в майбутньому”, – сказав Дін, визнаючи складність досягнення цього в короткостроковій перспективі, згідно зі звітом.

За словами Діна, робота, якому доручено виготовити “цеглину з місячного ґрунту”, буде запущено під час місії Китаю Chang’e-8 приблизно у 2028 році. Також він додав, що країна прагне отримати перший у світі зразок ґрунту зі зворотного боку Місяця під час місії 2025 року.

Зазначається, що Китай раніше вилучив зразки ґрунту з ближнього боку Місяця під час своєї місії Chang’e-5 у 2020 році. Зокрема, Китай заявив, що хоче, щоб китайські астронавти залишалися на Місяці тривалий час після створення місячної дослідницької станції.

Джерело: “Букви”

У Києві презентували книжку про Медвинське повстання

У просторі Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася презентація книжки “Медвинське повстання у фактах, постатях, спогадах”, впорядкованої та виданої Мариною Гогулею і Петром Гогулею.

Книжка містить раніше не публіковані матеріали про Медвинське антибільшовицьке повстання (1919–1922), що відбувалося на Київщині, відкриває читачам нові постаті українського визвольного руху, проводить тими місцями в Медвині та за його межами, де понад століття тому точилися бої з російськими окупантами, й розповідає про боротьбу з більшовиками через маловідомі спогади очевидців. Ці матеріали освітня ініціатива “Медвин. Повстання”, до якої належать упорядники книжки, збирала впродовж трьох років.

Під час заходу, який модерувала Катерина Сіроштан, провідний науковий співробітник Музею історії Києва, виступили упорядники книжки.

Значну роль у створенні книжки відіграв Український інститут національної пам’яті, який підготував її до друку та організував виготовлення оригінал-макета.

Видання книжки присвячено 104-й річниці з початку Медвинського антибільшовицького повстання та 120-річчю його літописця Івана Дубинця.
Захід організували освітня ініціатива “Медвин. Повстання” та Національний музей Революції Гідності.

Джерело: “Київський регіон”

Багато суші буде затоплено: крижані щити Антарктиди та Гренландії можуть зникнути у 20 разів швидше

Команда вчених із різних країн прогнозують, що крижані щити можуть зникати зі швидкістю до 600 метрів на день у періоди глобального потепління. Відповідно до дослідження, вони відступатимуть  у 20 разів швидше, ніж вважалося раніше. Це відбуватиметься унаслідок глобального потепління. Рівень моря зросте на десятки сантиметрів і вода затопить багато регіонів суші.

Для того, щоб з’ясувати, якою може бути швидкість відступу крижаних щитів внаслідок глобального підвищення температури, вчені вирішили дослідити ці процеси, що відбувалися у минулому. Фахівці з’ясували,  швидкість танення крижаних щитів може становити до 600 метрів на день, а це  у 20 разів швидше, ніж припускали раніше.

Одна з авторів дослідження Крістін Батчелор із Ньюкаслського університету розповіла, що вчені вивчили морське дно біля Норвегії за допомогою супутникових знімків.

Десятки тисяч років тому крижані щити покривали не лише Антарктиду, а й північну частину Європи та Північної Америки, а згодом вони відступили. Це сталося внаслідок зміни клімату приблизно 20 тисяч років тому

Дослідники вивчили понад 7000 дрібних форм донного морського рельєфу, висотою до 2,5 метрів. Вони розташовуються на відстані від 25 до 300 метрів один від одного.

Вчені припускають,  що ці хребти сформувалися під час відступу крижаного щита у цьому регіоні Європи разом із припливами. Рух щита виштовхував донні відкладення вгору. У день відбувалося два припливи та формувалися два донні хребти. Таким чином, вчені змогли дізнатися, з якою швидкістю зникав крижаний щит. Уявіть,  тисячі років тому крижаний щит зникав зі швидкістю від 50 до 600 м на день. Це показник набагато вищий, ніж який є зараз в Антарктиді.

За словами вченої, попередні оцінки зникнення крижаних щитів варто переглянути, і льодовики можуть танути набагато швидше. Це призведе до різкого підвищення рівня глобального океану на десятки сантиметрів.

Вже скоро такий швидкий відступ крижаного щита очікується в деяких частинах Антарктиди. Особливо це стосується знаменитого льодовика Твейтса, розташованого в Західній Антарктиді. Цей льодовик дуже нестабільний і поступово відступає

Джерело: МЕТА