З ДНК розробили нанороботи, здатні створювати власні копії

З ДНК розробили нанороботи, здатні створювати власні копії

Дослідники заявили про створення крихітних роботів, які можуть відтворювати себе. Дослідження опубліковано у Science Robotics.

Інженери зі США та Китаю розробили ДНК-наноробота, який може виконувати роботу зі збирання тривимірних структур із молекул ДНК. Серед іншого робот може самостійно відтворювати свою тривимірну структуру для створення нових роботів з тими ж функціями.

Пристрої розміром близько 100 нм маніпулюють різними частинами ниток ДНК і правильно вирівнюють їх, щоб їх можна було «зварити» разом ультрафіолетом, а потім перейти до наступного кроку. Дослідники розробили новий спосіб згортання ДНК у трьох вимірах, що забезпечує безмежне самовідтворення.

Дослідники відзначають, що роботи перевершують попередні розробки, які були здатні збирати деталі лише у двовимірні форми. Нові боти використовують «точне багатоосьове складання та позиціонування», щоб «отримати доступ до третього виміру та більшої кількості ступенів свободи».

Ці нанороботи потенційно можна використовувати для виробництва ліків, ферментів та інших хімічних речовин, зокрема всередині клітин організму. Роботи не повністю автономні: їх «програмують», змушуючи діяти у відповідь на контрольовану ззовні температуру та ультрафіолетове світло.

Дослідники вважають, що одного разу такі нанороботи можна буде використовувати для пошуку та знищення ракових клітин у кровотоку людини або збирання токсичних відходів з океану.

Джерело: “Цікавості”

Держекоінспекція посилила заходи: стартувала операція “Новорічна ялинка”

У центрі уваги різдвяно-новорічних свят – операція “Новорічна ялинка”, яку проводить Державна екологічна інспекція України.

Ця природоохоронна ініціатива включає посилені заходи, спрямовані на боротьбу з незаконними рубками вічнозелених дерев та уникнення незаконної торгівлі ними.

За крадіжку новорічних ялинок передбачено адміністративну відповідальність, пристосовану до місця правопорушення – в межах населених пунктів, лісових угідь чи територій природно-заповідного фонду. Найчастіше незаконні поруби відбуваються в лісах, при цьому стягнення штрафу може становити від 510 до 1020 грн, а для посадових осіб – від 2550 до 5100 грн.

Законодавством також передбачено стягнення збитків за кожне знищене дерево в залежності від діаметру пня. Протягом грудня-січня сума збитків за поруб хвойних дерев віком до 41 року обчислюється у потрійному еквіваленті. Наприклад, вартість знищення одного хвойного деревця з діаметром стовбура до 10 см складає 759 грн, від 10,1 до 14 см – 1337 грн, від 14,1 до 18 см – 3432 грн і так далі.

Навіть для тих, хто має мало сумнівів стосовно екологічної відповідальності, купівля новорічної ялинки виявляється “вигіднішою” альтернативою порівняно зі зловживанням лісовими ресурсами. Проте, навіть на ялинкових базарах, а іноді і в стихійних точках торгівлі, можна зустріти нелегальних торговців вічнозеленими красунями. Їх можна легко розпізнати за відсутністю маркування, такого як пластмасові бирки або самоклейні етикетки. Усі ялинкові продукти повинні мати унікальний номер та штрих-код, перевірити які можна на сайті https://open.ukrforest.com/. (https://open.ukrforest.com/) Відсутність або несхожість даних може свідчити про підробку та незаконний обіг лісових насаджень.

Ст.88-1 КУпАП передбачає штраф від 510 до 1700 грн за порушення правил придбання і збуту рослинного світу, з можливістю конфіскації товару. Таке порушення може призвести до того, що як продавець, так і покупець залишаться без новорічної ялинки та понесуть однакову відповідальність.

Державна екологічна інспекція України закликає всіх дбайливо ставитися до збереження лісових ресурсів та утримуватися від будь-яких дій, що можуть завдати шкоду навколишньому середовищу.

Свято Миколая для тих, кому цього так не вистачає: інспектори Держекоінспекції подарували радість маленьким українцям

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу привітала маленьких українцев зі Святим Миколаєм. 6 грудня ми святкуємо День Святого Миколая – це свято чекають всі діти, адже Святий Миколай пригощає їх солодощами та дарує подарунки.

“Радість для дорослих – це посмішка дітей, тож напередодні свята працівники інспекції відвідали вихованців Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Южноукраїнської міської ради. Справжню казкову атмосферу створили ж самі діти разом з працівниками закладу. Завдяки театралізованій виставі та запальним танцям, дітлахам вдалося подарувати гарний настрій і позитивні емоції всім присутнім. Працівники інспекції побажали дітям великих і маленьких чудес, благословення Святого Миколая та вручили гостинці”, – йдеться у повідомленні Держекоінспекції.

Держекоінспекція оновила інфографіку шкоди російського вторгнення: екологія зазнає масштабних руйнувань

Щотижнева інфографіка, яку готують фахівці Державної екологічної інспекції України відображає руйнівні наслідки, які несе природне середовище в результаті збройної агресії російської федерації.

Оновлені дані показують величезні збитки для екосистем, водойм, повітря та рослинності, що виникають внаслідок воєнних дій.

Ця інфографіка спрямована на поширення усвідомлення про негативний вплив війни на довкілля та необхідність його захисту.

У Європарламенті зібралася робоча група щодо агресії рф в Україні: обговорили наслідки та стратегію «зеленого» відновлення

Шкода довкіллю від війни – є зовсім не другорядним наслідком дій окупантів.

Це обговорили під час громадських слухань у Європейському парламенті представники робочої групи високого рівня з питань екологічних наслідків війни. Учасники погоджуються, що росія свідомо веде військові дії, які мають прямий вплив на навколишнє середовище, руйнуючи та знищуючи його.

Робоча група високого рівня з питань екологічних наслідків війни, співголовами якої є екс-міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, об’єднує провідних українських та міжнародних експертів та діячів.

Робота групи стосується трьох напрямків: оцінка екологічної шкоди, завданої війною; відповідальність за злочини проти довкілля; допомога Україні у зеленому відновленні.

Мета слухань – обговорити наслідки війни для навколишнього середовища, відповідальність за злочини проти довкілля, стратегію «зеленого» відновлення України.

Громадські слухання зібрали широке коло учасників. Серед них: представники українського Уряду, провідні міжнародні експерти, представники громадянського суспільства та європейські політики.

Під час заходу із доповідями виступили Перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко; Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець; Генеральний прокурор Андрій Костін; колишня міністерка закордонних справ Швеції та співголова Робочої групи високого рівня Маргот Вальстрем; Європейський комісар з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс та ін.

Усі учасники погодилися, що Україна переживає переломний момент в історії. Вибір, який робить держава сьогодні, матиме глобальні, незворотні наслідки, в т. ч. у сфері довкілля, для наступних поколінь.

«Те, що відбувається в Україні, має значення для решти світу. Можливо, це очевидно, тому що нам потрібні продукти харчування і все, що Україна експортує в інші країни. Але йдеться також про те, що природа і мир, і, я б сказала, розвиток, взаємопов’язані. Якщо ви завдаєте шкоди одному, ви завдаєте шкоди іншому. Захищаючи одне, ви зміцнюєте інше. Ми повинні віднайти спільну відповідь на екологічні загрози війни», – заявила Маргот Вальстрем, співголова Робочої групи високого рівня.

Учасники обговорили питання фактичної відсутності міжнародних стандартів вимірювання шкоди довкіллю від війн. Україна реалізує унікальну можливість – пропонує світу механізми визначення шкоди довкіллю від війн.

«Боротьба з наслідками російських злочинів і захист довкілля входять до десятки пріоритетів Формули миру президента Володимира Зеленського. Ми регулярно проводимо зустрічі з міжнародними партнерами, членами робочої групи з восьмого пункту формули миру під головуванням Андрія Єрмака. Я вдячна всім, хто бере участь у цьому процесі та допомагає нам подолати цю складну проблему. Наша мета – разом з нашими партнерами оцінити екологічну шкоду, завдану російською агресією, отримати компенсацію та притягнути агресора до відповідальності за екологічні злочини», – підкреслила Перша віце-прем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

«Ми перші у світі, хто розробив унікальні методики підрахунку збитків, завданих довкіллю. Для нас це необхідність, і ми працюємо над удосконаленням цих методик», – Руслан Стрілець, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України.

Для України залишається пріоритетним питання не лише обрахунків збитків, а й притягнення до відповідальності винних за злочини проти довкілля.

«Ми повинні підтримувати всі зусилля, спрямовані на притягнення до відповідальності за ці злочини. Як ви знаєте, термін «екоцид» все частіше використовується в усьому світі, і підтримка включення цього терміну до Римського статуту посилюється. Це те, що ми активно обговорюємо в нашій групі», – підкреслила Маргот Вальстрем.

«Історія показує, що коли міжнародні злочини безкарні, особливо це стосується агресії, вони повторюються. Єдиний вибір для досягнення справедливості та довгострокового миру – це підзвітність», – додав Карл Брух, міжнародний юрист з питань навколишнього середовища.

Робоча група високо оцінює зусилля України, направлені на розслідування фактів нанесення шкоди довкіллю, збирання доказів та впровадження механізмів та стандартів, необхідних для притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні цих злочинів, як на національному, так і на міжнародному рівні.

«За відсутності державної практики та прецедентного права навіть на міжнародному рівні, вперше у світовій історії держава намагається розслідувати посягання на довкілля як міжнародний злочин», – Андрій Костін, Генеральний прокурор України.

Віргініюс Сінкявічюс, Європейський комісар з питань довкілля, океанів та рибальства, наголосив на важливості точної оцінки шкоди, завданої довкіллю: «Чітка фіксація збитків створює умови для притягнення до юридичної відповідальності».

Функціонування Робочої групи вкрай важливе не лише для збереження уваги до проблеми, а й пошуку рішень для її вирішення. Україні потрібна підтримка, адже попри те, що війна триває, держава вже готується та розробляє плани відновлення. «Подолання екологічних наслідків війни – це питання того, як ми враховуємо їх у процесі відбудови всієї країни», – підсумував Міхаель Галер, депутат Європейського парламенту.

Результати громадських слухань стали важливим внеском у підготовку рекомендацій для міжнародної спільноти та Уряду України. Рекомендації планують оприлюднити на початку 2024 року.