Дві сотні протоколів та десятки заходів безпеки: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення

Дві сотні протоколів та десятки заходів безпеки: Держекоінспекція назвала найрезонансніші порушення

З 06 по 12 жовтня 2023 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 128 заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 225 протоколів про адміністративні правопорушення.

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 83 тис. гривень. До Державного бюджету стягнуто 64 тис. гривень. За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 2 млн 833 тис. гривень. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 5 млн 176 тис. гривень. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 2 млн 983 тис. гривень.

Найбільш резонансними за порушенням вимог природоохоронного законодавства стали Вінницька та Київська області.

Інспекцією у Вінницькій області проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 670 тис. 921 грн за порубку, невстановленими особами, 128 дерев у полезахисній лісовій смузі за межами с. Косанове на території Кунківської територіальної громади Гайсинського району. Матеріали направлено до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Інспекцією Столичного округу направлено позов до Господарського суду Київської області, стосовно Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова», на суму 4 млн 730 тис. 16 грн, щодо відшкодування збитків завданих державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Мікропластик виявили навіть у хмарах

Японські вчені виявили до дев’яти типів штучних полімерів у воді з туману на вершинах гір Фудзі та Ояма. Поки що немає розгорнутих відповідей, як саме мікропластик впливає на утворення хмар, але одне відомо точно — гідрофільні полімери прискорюють появу щільних хмар.

Команда піднялася на гори Фудзі та Ояма, щоб зібрати воду з туману, а потім застосувала передові методи візуалізації до зразків для визначення їх фізичних та хімічних властивостей. Усього було виявлено дев’ять різних типів пластику і один тип каучуку в вигляді розміром від 7,1 до 94,6 мікрометрів. Кожен літр хмарної води містив від 6,7 до 13,9 шматочка пластику. Більше того, було виявлено досить багато гідрофільних сполук, а це означає, що частки відіграють значну роль у швидкому формуванні хмар і, отже, у кліматичних системах.

І на довершення до цього мікропластик, що досяг верхніх шарів атмосфери, піддається впливу УФ від сонячного світла, чому розкладається і сприяє утворенню парникових газів. На думку дослідників, якщо людство не вживе масштабних заходів вже зараз, то нічого хорошого в майбутньому чекати не варто.

Джерело: Іnternetua 

Озонова діра над Антарктидою зросла до рекордних розмірів

Озонова діра над Антарктидою у 2023 році рекордно зросла, ставши однією з найбільших за весь час спостереження. Про це свідчать нові супутникові дані. Вчені пов’язують це з виверженням підводного вулкана Тонга (Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай) на початку 2022 року, йдеться у матеріалі Live Science.

Нагадаємо, озоновий шар дуже важливий для Землі. Це смуга земної атмосфери з високою концентрацією озону (молекула кисню із трьома атомами замість двох). Озоновий шар блокує шкідливі ультрафіолетові промені Сонця. Діра в озоновому шарі може призвести до підвищення рівня ультрафіолетових променів, що загрожує різними захворюваннями для людини, включаючи рак. Великі дірки в озоновому шарі вчені виявили 1985 року. Також дослідники дійшли висновку, що людина сама руйнує озоновий шар – хлорфторвуглеці, хімічна речовина, що використовується в аерозольних балончиках, пакувальних матеріалах та холодильниках виснажували його. У результаті 1989 року хлорфторвуглеці були заборонені у виробництві. Цілком проблему вирішено не було. Діри в озоновому шарі, як і раніше, з’являються над полярними регіонами в зимові місяці (холодне повітря створює полярні стратосферні хмари).

2023 року озонова діра над Антарктидою досягла максимального розміру, досягнувши 26 мільйонів квадратних кілометрів.

Вчені припускають, що це пов’язано з виверженням вулкана Тонга, який вибухнув із силою понад 100 бомб, скинутих на Хіросіму. Виверження створило найвищий шлейф. 2022 року вчені попереджали, що виверження може дестабілізувати озоновий шар після того, як у верхні шари атмосфери викине понад 50 мільйонів тонн води.

Джерело: Post.factum

Артефакти VI століття: археологи дослідили некрополь Скоробір на Полтавщині

У серпні та вересні 2023 року відбулася археологічна експедиція на території некрополя Скоробір в Україні завдяки співпраці Німецького археологічного інституту та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Цей проєкт під керівництвом Ірини Шрамко та Станіслава Заднікова мав на меті підтримати українських археологів у їхніх дослідженнях, йдеться у Facebook.

Першочерговою метою цієї роботи було вивчення компонентів могильника біля поховального комплексу, відкритого у 2019 році. Не менш важливим стало завдання визначити культурно-хронологічну позицію поховань та особливості поховальних практик.

Зібрані матеріали мали вирішальне значення для розуміння формування цього великого курганного могильника, розташованого на захід від Більського городища.

Курган №1 об’єднував два окремі невеликі насипи, розташовані на невеликій відстані один від одного. Поховання №1 здебільшого пограбували, могила (розміром 2,5 × 3,5 метри) була перекрита дерев’яними колодами.

З поховального інвентарю збереглися лише фрагменти гончарної посудини, також, на дерев’яному перекритті знайдено ще одну посудину та ополоник. Поховання №2 і №3, розташовані під іншим курганом, являли собою прості, заповнені землею ями без дерев’яного перекриття. У похованні №3, поряд з кістками небіжчика, виявлено фрагменти глиняної посудини та кілька бронзових наконечників стріл.

Виходячи з форм і типів артефактів, всі поховання в кургані №1 попередньо датуються кінцем 6 століття до нашої ери.

Курган №2 знаходився трохи південніше від кургану №1. Діаметр давнього кургану становив приблизно 12 метрів. Поховальна споруда була відносно простою і складалася з прямокутної ями (розміром 2,8 × 3,5 метра), виритої в чорноземі і вкритої дерев’яними дошками. У давнину цей курган також був пограбований.

Від похованого тут залишився лише череп і кілька кісток верхньої частини тіла. У поховальному заповненні виявлено багатий набір артефактів, серед яких десятки бронзових наконечників стріл та елементи кінської вуздечки, такі як залізні вудила, псалії, декоративна бронзова фурнітура та пряжки.

Попередньо ці поховання датуються другою чвертю 5 століття до нашої ери.

Матеріали, отримані під час дослідження, доповнюють наші уявлення про південну частину великого курганного некрополя Скоробір. Можна припустити, що найдавніші поховання на досліджуваній ділянці датуються першою половиною 6 століття до нашої ери. З часом, поряд з цими ранніми похованнями, були споруджені кургани для осіб з інших верств суспільства.

Ці пізніші поховання характеризуються простішою конструкцією, меншими розмірами камер і менш розвиненим поховальним інвентарем. Найпізніші кургани з цієї групи можна датувати другою чвертю 5 століття до нашої ери. Дослідження південної частини кургану планується продовжити.

Представники заповідника висловили подяку Збройним Силам України за підтримку у вивченні та представленні світу унікальності нашої культурної спадщини, яка в котрий раз демонструє нашу довгу та насичену історію.

Джерело: “Фокус”

Археологи розкрили секрети невідомого українського хутора

Українські археологи розкрили таємницю місця на вулиці Міхновського в Чернігові. Там влітку цього року проводили роботи з прокладання електрокабелю. Про це повідомив археолог Ігор Ігнатенко на своїй сторінці у Facebook.

Історики знайшли невеликий черепок горщика з козацької епохи, який свідчить про те, що там колись, можливо, існувало поселення або об’єкт з історичним значенням.

Крім того, на мапі 1802 року вонархеологи виявили зазначене місце, де знайдені артефакти, і на ній відмічений хутір під назвою Іванівка.

“Чому саме там? Звірився зі старовинними картами, й о диво! на плані 1802 року, точно в тому місці де були виявлені уламки, посеред полів, значився хутір під назвою Іванівка”, – сказав Ігнатенко.

Поруч археологи також розкопали людський череп та кілька фрагментів горщика, які датуються 10 століттям. Вони походять із кургану, розкопаного у 19 або 20 столітті.

“Ця знахідка не випадкова, навіть у 1950-х роках в цій місцевості, відомій як “Старе кладовище в Берізках” існували залишки язичницьких курганів, дванадцять з яких були розкопані археологом Давидом Бліфельдом у 1952 р. У одному, пограбованому, перед камерою до якої поклали, мабуть боярина, були знайдені два кістяки коней на одному з яких знаходився скелет “вершника””, – сказав науковець.

Дослідження відкриває перед нами нову сторінку історії Чернігова та його околиць. Адже виявлені артефакти та історичні дані розширюють наше розуміння життя та подій, які відбувалися в цьому регіоні.

Джерело:  Новини Ю