Посадовця КМДА підозрюють в службовій недбалості, що призвела до зупинки частини синьої гілки метро

Посадовця КМДА підозрюють в службовій недбалості, що призвела до зупинки частини синьої гілки метро

Прокурорами Київської міської прокуратури за матеріалами УСР в м. Києві повідомлено про підозру у службовій недбалості заступнику директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, повідомляє Пресслужба Київської міської прокуратури.

Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України.

На початку грудня 2023 року у зв’язку із затопленням тунелю між станціями «Деміївська» – «Либідська» та потенційною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, рух поїздів на ділянці між станціями «Либідська» – «Теремки» зупинили. В той час КМДА ухвалила рішення організувати перевезення пасажирів автобусами, які дублюватимуть маршрут зачинених станцій метрополітену.

Закриття станцій метрополітену, внаслідок чого було недоотримано прибутки від перевезення пасажирів та організація дублюючих маршрутів наземного транспорту, коштували бюджету столиці 164 млн гривень. Саме на таку суму спричинено збитки столичній громаді.

Встановлено, що підозрюваний не контролював роботу комунального підприємства «Київський метрополітен» з питань, що віднесені до компетенції управління, а також не брав участі в організації робіт з усунення наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах транспортної інфраструктури, що згодом і призвело до тимчасового закриття станцій метрополітену.

Нагадаємо, раніше підозри у службовій недбалості, що призвела до тимчасової зупинки роботи кількох станцій метрополітену, отримали четверо посадовців метрополітену:

• колишній керівник КП «Київський метрополітен»;
• директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА;
• начальник служби колії, тунельних споруд і будівель;
• головний інженер метрополітену.

Джерело: “Україна кримінальна”

Льодовиковий щит Гренландії стрімко тане та наближається до колапсу

Льодовиковий щит Гренландії стрімко тане, що може призвести до глобальної катастрофи вже на початку наступного століття.

Вчені застерігають, що при підвищенні температури на 2°C відбудеться незворотна втрата льодовикового покриву, що спричинить підвищення рівня моря на 7 метрів. Це сприятиме масштабним екологічним змінам і поставить під загрозу прибережні території по всьому світу. Дослідження, опубліковане в журналі The Cryosphere, підтверджує, що льодовик втрачає 33 мільйони тонн льоду щогодини.

Гренландський льодовиковий щит є другим за величиною на планеті, поступаючись лише Антарктиді, і містить значні запаси прісної води. Відповідно до даних Національного центру даних про сніг і лід (NSIDC), його площа становить 1,7 мільйона км2 – це майже втричі більше за територію Техасу. Науковці наголошують, що танення Гренландії та Антарктиди призводить до втрати понад 70% світових запасів прісної води.

Кліматичне моделювання показує, що переломний момент настане, коли щорічна втрата льоду досягне 230 гігатонн. Це на 60% більше, ніж у доіндустріальну епоху. Наразі глобальна температура вже підвищилася на 1,47°C порівняно з кінцем XIX століття. Прогнози свідчать, що до 2100 року потепління може досягти 3,4°C, що зробить колапс льодовика неминучим.

Якщо Гренландський щит повністю розтане, рівень океану підніметься настільки, що затопить прибережні міста та спричинить масові міграції. Крім того, цей процес порушить Атлантичну меридіональну циркуляцію, що критично важливо для клімату планети.

Глобальні льодовики за останні 20 років втратили в середньому 294 мільярди тонн льоду щороку. Це становить 21% зростання рівня Світового океану, зафіксованого з 2000 по 2019 рік. Дослідження 2021 року вказує, що Земля щорічно втрачає стільки льоду, що ним можна покрити територію, рівну площі озера Верхнє.

Скорочення викидів парникових газів залишається єдиним способом запобігти катастрофічному розвитку подій. Вчені наголошують на необхідності негайних заходів, оскільки зволікання лише прискорить незворотні зміни у кліматичній системі.

Джерело: “Цікавості”

Найстаріший монарх Європи заявляє, що залишиться на престолі до кінця свого життя

Гаральд V, 86-річний король Норвегії, заявив, що він не буде наслідувати приклад Маргрет, королеви Данії, і не зречеться трону протягом свого життя.

Під час відвідування пресклубу в Осло його запитали про дії королеви Маргрет, яка неочікувано оголосила про зречення від престолу у новорічній промові.

Він підтвердив, що рішення королеви сусідньої країни не мали впливу на його власне рішення.

“Я залишаюсь вірним своїм словам: я склав присягу перед парламентом Стортінгом, і ця обітниця буде зі мною до моєї смерті”, – зазначив король Норвегії.

Гаральд V, король Норвегії, не має наміру йти у відставку, особливо зважаючи на приклад свого діда і батька, які також виконували свої обов’язки до самого кінця. Незважаючи на свій вік та проблеми зі здоров’ям, він продовжує виконувати церемоніальні обов’язки глави держави Норвегії. Варто відзначити, що влада короля Гаральда є обмеженою і він не має політичного впливу.

Спадкоємцем норвезького королівського престолу є його син, кронпринц Гокон, 50 років.

Нещодавно подібна ситуація сталася в Данії, коли королева Маргрете II зреклась трону після 52 років правління, і на трон сів король Фредерік Х. Це було перше таке звернення в країні за останні 900 років.

Джерело: 360ua.news