«Невідома Польща» – Люблін

«Вісник Києва» розпочинає цикл репортажів «Невідома Польща» . Наші кореспонденти працюватимуть в різних містах Польщі, аналізуючи польський досвід реформ. Головним акцентом репортажів   є  показове для України впровадження місцевого самоврядування.

Першим містом репортажів став Люблін.

Люблін  ще називають столицею східної Польщі. Люблін – це місто із 700-літньою історією, багатою на події, що змінили Польщу і Європу. Історична спадщина Любліна, насичена ягеллонською традицією, переплетення народів, культур і релігій створили чарівну атмосферу, яку можна відчути й пережити.

Його історичні мультикультурність та мультирелігійність знайшли своє відображення в різноманітності архітектури, топографії, а також вплинули на його подальший суспільно-культурний розвиток. Всі ці фактори створюють унікальний місцевий колорит Любліна, що робить його надзвичайно привабливим не тільки для туристів, а й для кінематографів, які постійно знаходять у ньому наснаги для створення своїх проектів. Адже не дарма Люблін вже багато століть виконує роль культурного центру на кордонах Західної і Східної Європи. І в наш час місто є місцем зустрічей вчених, діячів мистецтв, студентів і підприємців.

Перші поселення на цій території з’явилися в VI столітті, проте в статусі міста Люблін став відомий з XI століття. Завдяки своєму розташуванню на периферії тодішньої польської держави і орієнтованої на схід політики пястівськими князів, вже на рубежі XII-XIII століть поселення почало відігравати серйозну роль. Це проклало дорогу взаємного проникнення культурних впливів, торгових контактів, які пізніше вплинули на його становлення.

Статус міста Люблін отримав в 1317 році, коли  зміцнив своє становище серед інших міст Польщі та Європи. У ті часи Люблін славився своїми ярмарками, на які з’їжджалися купці з сусідніх держав Литви і Росії, кавказьких та чорноморських держав.

Одним з найбільших досягнень в історії Любліна стало підписання 1 липня 1569 року Польсько-Литовської унії. Це була найважливіша подія на міжнародній арені, яка визначила політичну форму держави аж до епохи поділів Польщі. Підписання та складання присяги мало місце в Люблінському замку. Унія з’єднувала Польське Королівство і Велике Князівство Литовське. З тих пір загальною була зовнішня політика і монета, а окремими – скарбниця, адміністрація, правосуддя і військо.

Наступним,  одним з найважчих для Любліна, став період іноземного панування. Початок австрійського правління приніс місту значне збіднення його жителів. У 1809 році місто було включене до Варшавського Князівства, а в 1815 році Люблін став частиною королівства під російським правлінням. Після листопадового повстання на місто впали репресії, промисловість і торгівля пішли в збиток, а цензура дієво пригальмовувала розвиток культурного життя міста. Пожвавлення відбулося в 60-і роки, після чого відбулося помітне зростання населення з 28,9 тис. до 50,2 в період з 1873 по 1897 роки.

У 1918 році, після більш ніж 130 років неволі, в Любліні було створено Тимчасовий Уряд Польської Республіки, а також заснований знаменитий Люблінський Католицький Університет.

Під час другої світової війни Люблін був важливим центром для створення структур опору. Дух непокори проявився пізніше і за часів комуністичного правління. У липні 1980 року в місті відбулися перші робочі страйки, що мали відношення до створення громадського руху «Солідарність».

Населення сучасного Любліна складає за останнім переписом 2010 р. 348 450 жителів. Зараз Люблін – це розвинене Європейське місто з величезними перспективами в якості “моста” між сходом і заходом.

Але перш за все це розвинений туристичний центр. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів і студентів. Сучасний Люблін – великий промисловий і культурний центр, в архітектурному вигляді якого тісно переплелися минуле і сьогодення. Люблін називають «Козячим градом» через зображеного на його гербі білого козла, що збирається поласувати виноградною лозою.

Підготував О.Старовойт