Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво у сфері правосуддя

standard

Україна та Японія підписали меморандум про співробітництво у сфері правосуддя

Міністри юстиції України Денис Малюська та Японії Рюджі Коїдзумі підписали меморандум про співробітництво у сфері права та правосуддя.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, підписання меморандуму відбулося в Києві.

«Ми щойно підписали меморандум про співробітництво між міністерством юстиції Японії та міністерством юстиції України, в якому передбачені напрямки нашого співробітництва. Ми щойно говорили на попередній зустрічі про наші пріоритети. Безумовним пріоритетом є ініціативи щодо підтримки боротьби з корупцією», – сказав Малюська у заяві для ЗМІ після підписання меморандуму.

Також він подякував Японії за підтримку України та зауважив, що Міністерство юстиції Японії, на відміну від Міністерства юстиції України, “ще також має справу і займається питаннями міграції, в тому числі нашими громадянами, які були вимушені залишити Україну та переїхати в Японію в результаті повномасштабного вторгнення».

«Мої відчуття, що наша спільна робота – основна і ключова – все ще попереду. Ми домовилися про ряд спільних заходів. І тому я ще раз вдячний Японії, ключовій країні та нашому партнеру, за підтримку і економічну, і дипломатичну, і фахову в сферах, які стосуються верховенства права, правосуддя», – додав міністр юстиції України.

Міністр юстиції Японії Рюдзі Коїдзумі заявив, що його країна надаватиме Україні всебічну підтримку у боротьбі з корупцією та реалізації судової реформи.

«Зараз Україна бореться не лише із зовнішнім, а й із внутрішнім ворогом, яким є корупція. Я хочу висловити свою повагу всім, хто їй протидіє. Японія надаватиме Україні всебічну підтримку в цьому», – сказав Коїдзумі.

Він поінформував, що згідно з підписаним сьогодні меморандумом, міністерства юстиції Японії та України співпрацюватимуть у сферах права та правосуддя, реалізації судової реформи, включно з питаннями пенітенціарної системи та посилення інституційної спроможності в юридичній та адміністративній сферах.

«Ми також домовилися про обмін інформацією та подальшу співпрацю в межах Антикорупційної робочої групи для України», – зазначив очільник Мін’юсту Японії.

 

standard

Понад 260 партій ще не подали звіти за другий квартал – НАЗК

Станом на кінець липня 263 політичні партії не подали звіти про фінанси за ІІ квартал 2024 року. НАЗК нагадує, що термін подання звітів завершується 10 серпня, за порушення передбачено штраф.

Станом на кінець липня лише 116 з 379 зареєстрованих політичних партій подали звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за ІІ квартал 2024 року. Ще 263 партії поки не виконали вимоги закону. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), передає УНН.

Таким чином 263 політичних партій ще не подали звіти за другий квартал

В НАЗК зазначили, що за неподання звітів передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5 100 до 6 800 гривень.

Також в Агентстві нагадують, що 10 серпня 2024 року завершується кампанія звітування для політичних партій за ІІ квартал 2024 року.

Нагадаємо

26 квітня завершилися кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських політичних партій, що не отримують державного фінансування, а 26 березня – для парламентських партій.

НАЗК виявило низку суттєвих порушень у звітах політичної партії “Голос” про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру за III – IV квартали 2020 року.

 

standard

Конвенція про заборону касетних боєприпасів перебуває під загрозою

Конвенція Осло, підписана 1 серпня 2010 року і покликана зупинити використання касетних боєприпасів, перебуває під загрозою на тлі сучасних конфліктів, зокрема війни в Україні.

Про це йдеться у заяві некомерційної організації Handicap International/Humanity & Inclusion (HI), яка є в розпорядженні Укрінформу.

«Першого серпня 2024 року виповнюється 14 років з дня набуття чинності Конвенції про заборону касетних боєприпасів. Відтоді вдалося захистити десятки тисяч життів. Але зараз збільшується розгортання та постачання касетних бомб. Організація допомоги Handicap International попереджає про гуманітарні наслідки та закликає зміцнити конвенцію», – йдеться у заяві.

У ній нагадується, що нещодавно Литва вийшла з Конвенції, ставши першою країною, яка вирішила розірвати зобов’язання через безпекову ситуацію.

Водночас «претензії» висуваються і на адресу Німеччини. Нещодавно програма телеканалу ARD «Панорама» повідомила про те, що касетні боєприпаси, які зберігалися на складі бази США в Німеччині, були доставлені в Україну. В HI наполягають, що це порушує угоду про заборону касетних боєприпасів, підписану ФРН, «якщо ці боєприпаси дійсно транспортуються через територію Німеччини». Конвенція про заборону касетних бомб забороняє зберігання, передачу та транзит такої зброї. (Ця заборона не поширюється на США, які не приєдналися до Конвенції). В організації закликають «уряд Німеччини, відповідно до Конвенції, чітко висловитися проти зберігання касетних боєприпасів США у своїй країні та транзиту цієї зброї через свою територію».

«Німеччина є однією з найважливіших країн-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси і зробила внесок в успіхи конвенції, які також включають знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, підтримку постраждалих країн. Саме тому надійна та прозора позиція уряду Німеччини так важлива для інших країн-учасниць і партнерів громадянського суспільства – особливо в часи, коли норми міжнародного права ігноруються та підриваються багатьма сторонами», – сказала керівник політичного відділу Handicap International Єва Марія Фішер.

На сьогодні 124 держави взяли на себе зобов’язання суворих і всеосяжних стандартів Конвенції Осло про касетні боєприпаси, це охоплює понад 60% населення світу. Договір забороняє використання, зберігання, виробництво та передачу касетних бомб. Після того як вона набула чинності 1 серпня 2010 року з армійських запасів було знищено 1,5 мільйона касетних боєприпасів і 180 мільйонів суббоєприпасів, а значні території забрудненої землі були очищені від залишків касетних боєприпасів.

США, Росія та Україна не є договірними державами. З липня 2023 року уряд США кілька разів доставляв Україні касетні боєприпаси. Російські війська з 2014 року широко використовували касетні боєприпаси в Україні, вбивши та поранивши сотні мирних жителів і завдавши шкоди життєво важливим об’єктам цивільної інфраструктури.

standard

Україна не буде скасовувати санкції проти “Лукойла”

Позиція України щодо санкцій проти російської компанії “Лукойл” залишається незмінною, незважаючи на припинення транзиту нафти до Словаччини та Угорщини.

Київ послідовно закликає партнерів максимально відмовлятися від російської нафти, водночас підтверджуючи свою надійність як транзитера для країн, що поділяють цінності свободи та верховенства права.

Запроваджені обмеження проти “Лукойла” не загрожують енергетичній безпеці Словаччини чи Європи в цілому. Тому питання їх скасування не розглядається. У цьому Україна має підтримку Брюсселя. Справжньою загрозою для Словаччини визнається саме росія.

Українська сторона також застерігає Словаччину від спроб шантажу чи погроз у адресу України. Такий підхід підкреслює принципову позицію Києва у питаннях енергетичної безпеки та міжнародної співпраці в умовах російської агресії.

“Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки — це сумнівний шлях”, — додав український премʼєр.

Джерело: “Ми-Україна” 

standard

Юлія Тимошенко: Парламент має негайно ліквідувати колізію в законі про мобілізацію

Юлія Тимошенко вимагає негайно ухвалити законопроєкт 11379, яким вносяться зміни до Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» щодо розширення кола військовозобов’язаних до 25-річного віку для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Лідерка «Батьківщини» обурена тим, що  попри чіткі вікові параметри мобілізації, юнаків віком від 18 до 25 років незаконно «тягають» по ТЦК та чинять перепони перед вступом до магістратури.

Перед голосуванням постанови щодо продовження мобілізації через воєнний стан, Юлія Тимошенко нагадала, що головним питанням має бути те, чи є мобілізаційні процеси справедливими та законними.

Лідерка «Батьківщини» вкотре назвала  стратегічною помилкою парламенту та президента ухвалення репресивного, а не мотиваційного закону про мобілізацію.

«Сьогодні дванадцятий раз голосуємо постанову про продовження мобілізації. Дванадцять разів партія «Батьківщина» за це голосувала, але саме головне питання, яке стоїть перед нами,  – це яка мобілізація проводиться в Україні, як вона проходить, наскільки справедливо, наскільки законно і наскільки до української нації, до її самого існування правильно. І тут я хотіла б вам сказати, що, на жаль, закон про мобілізацію, який був ухваленій на репресивній, а не мотиваційній основі – це є велика стратегічна помилка нашого парламенту і президента», – зазначила Юлія Тимошенко.

Вона пояснила, що  через певні параметри цього репресивного  закону порушуються права юнаків від 18 до 25 років, які через колізії в законі та  після першої ВЛК, втрачають статус призовника, стають військовозобов’язаними, а в деяких випадках мобілізовуються, попри не мобілізаційний вік.

«В законі ми чітко визначили певні параметри, які мусять бути виконані. Є певні категорії людей, які не мобілізуються по закону, і цього треба дотримуватися.  Але саме головне, на чому би я хотіла сьогодні наголосити, – це наша молодь, наші діти від 18 до 25 років. Хто дав право? Коли парламент визначився чітко в законі, що мобілізація лише з 25 років, хто дав право забирати дітей з 18 до 25? Знайшли колізію в законі, знайшли якусь підставу і сьогодні дітей тягають практично протизаконно і проти рішення парламенту,  в тому числі не допускаючи їх до магістратури», – обурено наголосила  Юлія Тимошенко і закликала негайно ухвалити  відповідний законопроєкт, припинивши порушувати права юнаків цієї категорії.

Окрім цього, за пропозицією депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка,  парламент  339 голосами доручив Комітету з питань національної безпеки невідкладно розглянути  законопроєкт 11379 на засіданні комітету, щоб негайно розглянути його на засіданні парламенту та прибрати дискримінаційні норми, які стосуються незаконної мобілізації юнаків до 25 років.