Понад 260 партій ще не подали звіти за другий квартал – НАЗК

standard

Понад 260 партій ще не подали звіти за другий квартал – НАЗК

Станом на кінець липня 263 політичні партії не подали звіти про фінанси за ІІ квартал 2024 року. НАЗК нагадує, що термін подання звітів завершується 10 серпня, за порушення передбачено штраф.

Станом на кінець липня лише 116 з 379 зареєстрованих політичних партій подали звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за ІІ квартал 2024 року. Ще 263 партії поки не виконали вимоги закону. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), передає УНН.

Таким чином 263 політичних партій ще не подали звіти за другий квартал

В НАЗК зазначили, що за неподання звітів передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 5 100 до 6 800 гривень.

Також в Агентстві нагадують, що 10 серпня 2024 року завершується кампанія звітування для політичних партій за ІІ квартал 2024 року.

Нагадаємо

26 квітня завершилися кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських політичних партій, що не отримують державного фінансування, а 26 березня – для парламентських партій.

НАЗК виявило низку суттєвих порушень у звітах політичної партії “Голос” про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру за III – IV квартали 2020 року.

 

standard

Конвенція про заборону касетних боєприпасів перебуває під загрозою

Конвенція Осло, підписана 1 серпня 2010 року і покликана зупинити використання касетних боєприпасів, перебуває під загрозою на тлі сучасних конфліктів, зокрема війни в Україні.

Про це йдеться у заяві некомерційної організації Handicap International/Humanity & Inclusion (HI), яка є в розпорядженні Укрінформу.

«Першого серпня 2024 року виповнюється 14 років з дня набуття чинності Конвенції про заборону касетних боєприпасів. Відтоді вдалося захистити десятки тисяч життів. Але зараз збільшується розгортання та постачання касетних бомб. Організація допомоги Handicap International попереджає про гуманітарні наслідки та закликає зміцнити конвенцію», – йдеться у заяві.

У ній нагадується, що нещодавно Литва вийшла з Конвенції, ставши першою країною, яка вирішила розірвати зобов’язання через безпекову ситуацію.

Водночас «претензії» висуваються і на адресу Німеччини. Нещодавно програма телеканалу ARD «Панорама» повідомила про те, що касетні боєприпаси, які зберігалися на складі бази США в Німеччині, були доставлені в Україну. В HI наполягають, що це порушує угоду про заборону касетних боєприпасів, підписану ФРН, «якщо ці боєприпаси дійсно транспортуються через територію Німеччини». Конвенція про заборону касетних бомб забороняє зберігання, передачу та транзит такої зброї. (Ця заборона не поширюється на США, які не приєдналися до Конвенції). В організації закликають «уряд Німеччини, відповідно до Конвенції, чітко висловитися проти зберігання касетних боєприпасів США у своїй країні та транзиту цієї зброї через свою територію».

«Німеччина є однією з найважливіших країн-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси і зробила внесок в успіхи конвенції, які також включають знешкодження боєприпасів, що не вибухнули, підтримку постраждалих країн. Саме тому надійна та прозора позиція уряду Німеччини так важлива для інших країн-учасниць і партнерів громадянського суспільства – особливо в часи, коли норми міжнародного права ігноруються та підриваються багатьма сторонами», – сказала керівник політичного відділу Handicap International Єва Марія Фішер.

На сьогодні 124 держави взяли на себе зобов’язання суворих і всеосяжних стандартів Конвенції Осло про касетні боєприпаси, це охоплює понад 60% населення світу. Договір забороняє використання, зберігання, виробництво та передачу касетних бомб. Після того як вона набула чинності 1 серпня 2010 року з армійських запасів було знищено 1,5 мільйона касетних боєприпасів і 180 мільйонів суббоєприпасів, а значні території забрудненої землі були очищені від залишків касетних боєприпасів.

США, Росія та Україна не є договірними державами. З липня 2023 року уряд США кілька разів доставляв Україні касетні боєприпаси. Російські війська з 2014 року широко використовували касетні боєприпаси в Україні, вбивши та поранивши сотні мирних жителів і завдавши шкоди життєво важливим об’єктам цивільної інфраструктури.

standard

Україна не буде скасовувати санкції проти “Лукойла”

Позиція України щодо санкцій проти російської компанії “Лукойл” залишається незмінною, незважаючи на припинення транзиту нафти до Словаччини та Угорщини.

Київ послідовно закликає партнерів максимально відмовлятися від російської нафти, водночас підтверджуючи свою надійність як транзитера для країн, що поділяють цінності свободи та верховенства права.

Запроваджені обмеження проти “Лукойла” не загрожують енергетичній безпеці Словаччини чи Європи в цілому. Тому питання їх скасування не розглядається. У цьому Україна має підтримку Брюсселя. Справжньою загрозою для Словаччини визнається саме росія.

Українська сторона також застерігає Словаччину від спроб шантажу чи погроз у адресу України. Такий підхід підкреслює принципову позицію Києва у питаннях енергетичної безпеки та міжнародної співпраці в умовах російської агресії.

“Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки — це сумнівний шлях”, — додав український премʼєр.

Джерело: “Ми-Україна” 

standard

Юлія Тимошенко: Парламент має негайно ліквідувати колізію в законі про мобілізацію

Юлія Тимошенко вимагає негайно ухвалити законопроєкт 11379, яким вносяться зміни до Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» щодо розширення кола військовозобов’язаних до 25-річного віку для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Лідерка «Батьківщини» обурена тим, що  попри чіткі вікові параметри мобілізації, юнаків віком від 18 до 25 років незаконно «тягають» по ТЦК та чинять перепони перед вступом до магістратури.

Перед голосуванням постанови щодо продовження мобілізації через воєнний стан, Юлія Тимошенко нагадала, що головним питанням має бути те, чи є мобілізаційні процеси справедливими та законними.

Лідерка «Батьківщини» вкотре назвала  стратегічною помилкою парламенту та президента ухвалення репресивного, а не мотиваційного закону про мобілізацію.

«Сьогодні дванадцятий раз голосуємо постанову про продовження мобілізації. Дванадцять разів партія «Батьківщина» за це голосувала, але саме головне питання, яке стоїть перед нами,  – це яка мобілізація проводиться в Україні, як вона проходить, наскільки справедливо, наскільки законно і наскільки до української нації, до її самого існування правильно. І тут я хотіла б вам сказати, що, на жаль, закон про мобілізацію, який був ухваленій на репресивній, а не мотиваційній основі – це є велика стратегічна помилка нашого парламенту і президента», – зазначила Юлія Тимошенко.

Вона пояснила, що  через певні параметри цього репресивного  закону порушуються права юнаків від 18 до 25 років, які через колізії в законі та  після першої ВЛК, втрачають статус призовника, стають військовозобов’язаними, а в деяких випадках мобілізовуються, попри не мобілізаційний вік.

«В законі ми чітко визначили певні параметри, які мусять бути виконані. Є певні категорії людей, які не мобілізуються по закону, і цього треба дотримуватися.  Але саме головне, на чому би я хотіла сьогодні наголосити, – це наша молодь, наші діти від 18 до 25 років. Хто дав право? Коли парламент визначився чітко в законі, що мобілізація лише з 25 років, хто дав право забирати дітей з 18 до 25? Знайшли колізію в законі, знайшли якусь підставу і сьогодні дітей тягають практично протизаконно і проти рішення парламенту,  в тому числі не допускаючи їх до магістратури», – обурено наголосила  Юлія Тимошенко і закликала негайно ухвалити  відповідний законопроєкт, припинивши порушувати права юнаків цієї категорії.

Окрім цього, за пропозицією депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка,  парламент  339 голосами доручив Комітету з питань національної безпеки невідкладно розглянути  законопроєкт 11379 на засіданні комітету, щоб негайно розглянути його на засіданні парламенту та прибрати дискримінаційні норми, які стосуються незаконної мобілізації юнаків до 25 років.

standard

Микола Томенко: “Як забезпечити фінансування ЗСУ без збільшення податків”

Поки активна українська громада обговорює перебіг виборчої кампанії в США, успіхи повстанців-таурегів в Малі та церемонію відкриття Олімпіади в Парижі, влада готує масштабне підвищення податків для народу. На жаль, суспільна дискусія на цю тему відсутня як така.

Тож пропоную ДОПОМОГТИ владцям у справі належного та своєчасного фінансування наших військових та ЗСУ в 2024 році.

З огляду на правий режим воєнного стану і конституційні приписи соціальної держави та бюджетної справедливості НЕОБХІДНО:

1. Обмежити граничну межу заробітних плат та премій для ВСІЄЇ системи державної та місцевої влади починаючи від членів Наглядових рад до помічників депутатів ВР та чиновників місцевих ОТГ; (для прикладу ВР збільшила фонд заробітної плати для помічників депутатів до 133 тисяч гривень в місяців, при тому, що середньостатистичний депутат має не більше 2 помічників);

2. Ліквідувати державне фінансування політичних партій (нагадую, що лише в 2024 році воно складає 840 мільйонів);

3. Передбачити виплати пенсій для всіх категорій пенсіонерів у сумі, що не перевищує максимальну пенсію у 23 тисячі гривні (нагадую, що середня пенсія суддів нині складає більш як 100 тисяч гривень);

4. Відмінити рішення про збільшення заробітних плат податківцям, на яке нині заплановано більш як мільярд гривень до кінця року;

5. Скасувати фінансування із бюджету владних ЗМІ та інших піар-заходів влади (для прикладу, лише в Києві для чиновницьких ЗМІ передбачено більш 200 мільйонів гривень в 2024 році);

6. Зупинити бюджетні видатки на так звані фонди та помічників депутатів місцевих рад (нагадую, що лише одна Київрада запланувала витратити майже мільярд гривень на зарплати 240 помічників та фонди 120 депутатів;

7. Оптимізувати чисельність управлінської вертикалі, яка фінансується із державного та місцевого бюджетів.

(для прикладу, визначити максимальну чисельність заступників керівників організацій та установ бюджетної сфери не більше як 3 особи. Для розуміння проблеми: в МОНі 9 заступників міністра, в Кличка – 13 заступників, в КНУ – 9 проректорів тощо)

8. Ввести мораторій на тендерні закупівлі для проведення НЕ ПРІОРИТЕТНИХ на час ВІЙНИ робіт: будівництво і реконструкція стадіонів, закупівля техніки та авто, перекладання бордюрів та плитки…

9. Зупинити «чемпіонат світу» по поїздках у закордонні відрядження посадовців для «обміну досвідом та залученню інвестицій» та «чемпіонат України» по проведенню пафосних владних форумів, конференцій і презентацій за бюджетні кошти;

10. І, звичайно, дуже хотілося б побачити НОВИЙ самостійний, професійний та патріотичний УРЯД із реальною програмою діяльності, замість нинішнього Уряду тимчасових та ніяких міністрів при офісі Президента.