Микола Томенко: Вони воювали за свої зарплати і пенсії
У воюючій Україні триває бюджетна дискусія-2025. Я вже описував сумні й цинічні парадокси урядового проекту бюджету на 2025 рік, який заморожує ВСІ соціальні виплати НАРОДУ і суттєво збільшує фінансування владних структур і владців.
Однак є ще низка цікавих ініціатив (про які я не згадав раніше)від бідних посадовців, які ведуть непримиренну боротьбу за збільшення свого гідного бюджетного забезпечення.
1. Боротьба за ТРУДОВІ ПРАВА народних депутатів.
Після того як депутати Верховної Ради збільшили зарплатню своїм помічникам і собі, вони взялися за повернення так званих спецпенсій. Для цього 56 народних депутатів із забороненої ОПЗЖ, “Батьківщини” та “Слуги народу” звернулися із поданням до Конституційного суду щодо визнання НЕКОНСТИТУЦІЙНИМ норм закону про відміну спецпенсій від 2017 року. Подання під промовистою назвою “стосовно забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів” уже розглядає Велика палата Суду з 12.09.2024.
2. Судді будуть отримувати ще БІЛЬШЕ.
В проекті бюджету воюючої України на 2025 рік міститься спеціальна стаття 42, яка встановлює 40% премію для суддів місцевих судів.
Історія суддівської війни за збільшення зарплат суддів першої інстанції тривала протягом року. Нагадаю, що середній розмір суддівської винагороди в першому півріччі 2024 році становив 127, 8 тисяч гривень на місяць. Однак, на тлі 300-200 тисячних зарплат суддів Конституційного, Верховного та апеляційних судів, судді першої інстанції отримували в середньому 63 060 гривень і вимагали покращення життя вже сьогодні. Що і зробив Мінфін, який не може знайти кошти на зарплати військовим: тепер судді місцевих судів отримуватимуть на більш як 10 тисяч більше – 73 тисячі 570 гривень.
Варто також зауважити, що середня пенсія суддів у бюджетно проблемному 2024 році зросла із 99,8 тисяч гривень до 105,6 тисяч. Середня пенсія народу – 5 тисяч 816 гривень.
Звісно ж, колишні очільники чесної судової системи країни
за часів від Кучми і Януковича до Порошенка отримують щомісячно по більш як 200 тисяч гривень так званої пожиттєвої винагороди.
3. Керівники рад та їхні друзі під час війни стали бюджетними МІЛЬЙОНЕРАМИ..
Черкаські журналісти нещодавно описали відверто дику ситуацію, коли депутати обласної ради, які під час війни точно не перевантажуються роботою, проголосували за збільшення премії своєму голові, який потребував матеріальної підтримки, бо в 2023 році задекларував лише 1 мільйон 119 тисяч 155 гривень своєї зарплати. Це справедливо, жартують журналісти, бо його підлеглі чиновники по раді вже давно системні бюджетні мільйонери за річною зарплатою з преміями. Хоча треба сказати всю правду – керівники черкаських комунальних підприємств випереджають обласних колег і мають від 1.5 до 3 мільйонів гривень зарплати на рік!
І щоб ви не сумнівалися: патріотичні бюджетні мільйонери у нас розкидані на всій території воюючої України – від керівників невеликих ОТГ до посадовців місцевих рад і адміністрацій.
Про збільшення фінансування сумлінних податківців та прокурорів більш як на З МІЛЬЯРДИ гривень у 2025 році ви вже й так знаєте.
Але про одну принципову річ, я мушу вже ж сказати:
коли читаю критичні статті парламентських опозиціонерів про здирницький бюджет на 2025 рік, розміщені за наші гроші на правах реклами, так і хочеться сказати – а ви не пробували ВІДМОВИТИСЯ від 840 мільйонів бюджетних гривень в 2024 році й 890 мільйонів в 2025 році на свою партійну рекламу.
Тож не мовчимо і вимагаємо від влади виконувати конституційні приписи про соціальний і справедливий бюджет:
– якщо соціальні виплати будуть заморожені, то для ВСІХ – і депутатів, і суддів і прокурорів;
– найвищою зарплатою у воюючій Україні повинні бути виплати військовим, а не членам Наглядових рад і суддям у відставці;
– всі решта виплат, зокрема посадовцям, на час правового режиму воєнного стану повинні бути суттєво обмежені.
Бо ВОЮВАТИ потрібно всій країні за нашу СВОБОДУ і НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, а не за спецпенсії та мільйонні зарплати!
