Росія створює громадські організації, які сіють розкол між тими, хто лишився та поїхав з України

standard

Росія створює громадські організації, які сіють розкол між тими, хто лишився та поїхав з України

Країна-агресор Росія фінансує діяльність громадських організацій, щоб сіяти розколи між тими, хто лишився та поїхав з України.

Про це повідомив голова Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони Андрій Коваленко.

За його даними, Росія через агентурні мережі створює громадські організації для українців за кордоном.

«В багатьох з них працюють з українцями, надаючи юридичні послуги, допомагаючи з пошуком житла та роботи. Також фінансується інформаційна діяльність, направлена на розкол між тими, хто в Україні, і хто поїхав», — зазначив він.

Коваленко додав, що також фінансуються окремі блогери, які знаходяться за кордоном, «завданням яких і є сіяти ці розколи».

Джерело: NV

standard

Чехія купить боєприпаси для України за рахунок доходів від заморожених російських активів

Чехія використає частину відсотків, отриманих від заморожених у Євросоюзі російських активів, для купівлі сотень тисяч артилерійських снарядів для України, повідомило міністерство оборони Чехії.

Країни ЄС забирають відсотки, отримані від активів РФ, які включають облігації та інші цінні папери, і поміщають їх у фонд ЄС для допомоги Україні. Міністерство оборони Чехії заявило, що частина цих грошей буде використана для очолюваного ним проєкту із закупівлі артилерійських боєприпасів для України по всьому світу.

“Завдяки коштам, отриманим від заморожених російських фінансів і виділеним Європейським союзом, ми зможемо поставити Україні кілька сотень тисяч великокаліберних боєприпасів”, – заявила міністр Яна Чернохова.

Міністерство не надало детальнішої інформації, але заявило, що поставки відбудуться “найближчими місяцями”, і, таким чином, незабаром вони вплинуть на поле бою.

“Це ще один доказ довіри наших союзників до Чеської Республіки та нашої ініціативи щодо боєприпасів. Це унікальна можливість підтримати Україну, використати ресурси, які спочатку належали Росії, і зберегти державні фінанси європейських країн”, – додала Чернохова.

Боєприпаси для України – деталі

У лютому чеський президент Петр Павел пообіцяв українцям 800 000 снарядів. Поставки зайняли досить довгий час, проте в червні перші 45 тисяч снарядів прибули в Україну, а до кінця року Україна має отримати загалом півмільйона. Це менше, ніж було обіцяно спочатку, і, як пише NZZ, недостатнє фінансування ініціативи є лише однією з багатьох причин, причому не найголовнішою.

Міністр закордонних справ Чехії заявив, що початкова мета не буде досягнута більш ніж на третину, якщо країни-партнери не внесуть більше коштів. За словами празького уряду, не всі країни ще заплатили, що є однією з причин скорочення поставок.

Джерело:  UA Press

standard

Президент Чехії допускає вступ України в НАТО, поки вона частково окупована

Чеський президент Петр Павел вважає, що вступ України до Північноатлантичного Альянсу не повинен залежати від відновлення повного контролю над всією її територією.

Про це він сказав у спільному інтерв’ю чеським виданням Novinky та Pravo, повідомляє “Європейська правда”.

Павел вважає, що повне відновлення контролю України над всією територією не є “обов’язковою умовою” членства в НАТО.

“Якщо буде демаркація, навіть якогось адміністративного кордону, то ми можемо прийняти цей адміністративний кордон як тимчасовий і прийняти Україну в НАТО на тій території, яку вона буде контролювати на той момент”, – пояснив він.

Президент Чехії нагадав про приклад Німеччини, яку прийняли в Альянс у 1955 році, хоча частина її території була під окупацією Радянського Союзу до 1990-го.

“Тому я думаю, що є рішення і технічне, і юридичне, щоб дозволити Україні вступити в НАТО, не втягуючи НАТО в конфлікт з Російською Федерацією”, – зазначив Павел, додавши, що це можливо тільки після початку переговорів між Києвом та Москвою.

Він підкреслив, що демократичні країни повинні розглядати окуповані Росією території України лише як тимчасово окуповані.

 

standard

В Молдові розповіли, чи може Україна ввести свої війська до Придністров’я

Україна не може сама вирішити ввести своїх військ до невизнаного Придністров’я у Молдові, але разом з тим було б бажано, щоби Молдова разом з Україною вирішили питання присутності російських військ у регіоні.

Про це ексміністр оборони Молдови Анатолій Шалару сказав у ефірі “Київ24”.

Шалару відповів, чи може Україна без дозволу Молдови ввести війська до Придністров’я.

“Багато хто каже і запитує у мене, чи може Україна без дозволу Молдови це зробити. Україна хоче вступити до Євросоюзу, і Україна дотримується усіх міжнародних угод. Україна не нападатиме практично на Республіку Молдова”, – зауважив ексміністр оборони.

“Було б бажано, на мій погляд, якби Молдова разом з Україною вирішили питання присутності російських військ у Придністров’ї. Але Республіка Молдова розглядає жителів Придністров’я як громадян Республіки Молдова, і не може починати якихось воєнних дій проти своїх громадян”, – пояснив Шалару.

Він додав, що відповідно до молдовських законів, армія країни не має права воювати з Придністров’ям, “тому що армія не може воювати проти свого народу”.

Як повідомляли Українські Новини, у лютому так звані депутати невизнаного Придністров’я звернулись до країни-агресорки Росії з проханням про захист в умовах “посилення тиску Молдови”.

Джерело: “Українські новини”

standard

Лубінець засудив знесення окупантами храму ПЦУ в Євпаторії

Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець засудив дії росіян в Євпаторії окупованого Криму щодо незаконного знесення 21 липня Хрестовоздвиженського храму Православної церкви України (ПЦУ) — останньої української церкви на півострові.

Про це він повідомив у Telegram.

“Це є черговим свідченням систематичних репресій проти українського народу. Закликаю міжнародну спільноту посилити тиск на РФ з метою припинення порушень прав людини та релігійних свобод у тимчасово окупованому Криму”, — наголосив Лубінець.

Український омбудсман додав, що такі дії окупантів порушують норми міжнародного гуманітарного права.

Також він нагадав, що незважаючи на переслідування з боку окупаційної влади, громада Хрестовоздвиженського храму із настоятелем отцем Ярославом впродовж п’яти років, до демонтажу церкви, відстоювала право вільно сповідувати свою релігію.

Джерело: “Суспільне”