Дипломатично закінчити війну в Україні стає дедалі складніше — Ердоган в ООН

Дипломатично закінчити війну в Україні стає дедалі складніше — Ердоган в ООН

У вівторок, 24 вересня, на відкритті Генасамблеї ООН президент Туреччини заявив про те, що знайти дипломатичний спосіб досягнення миру в Україні стає дедалі складніше. Конфлікт посилюється і “простір для дипломатії звужується”.

Можливостей врегулювати військовий конфлікт і досягти миру в Україні дедалі менше. Про це Реджеп Тайіп Ердоган заявив з трибуни ООН.

“Ми все ще чекаємо встановлення постійного миру і стабільності в Україні. Але в міру зростання гонки озброєнь простір для дипломатії звужується” — заявив президент Туреччини.

Політик наголосив на тому, що “дипломатія та діалог” — це запорука успіху у вирішенні конфлікту між Україною та Росією. На його думку, саме ці складові гарантували б територіальну цілісність та суверенітет нашої країни.

Крім цього, Ердоган запевнив присутніх, що в рамках процесу зі стабілізації ситуації Туреччина виконуватиме положення Конвенції Монтре і триматиме закритими Чорноморські протоки для військових кораблів.

Ердоган наголосив, що основними принципами Туреччини є зміцнення дружби, зниження розбіжностей та забезпечення миру, а також, що країна вважає повагу до міжнародного права, суверенітету держав та територіальної цілісності неодмінною умовою. Ердоган зазначив, що сучасний світ потребує цих принципів як ніколи.

Джерело: “Телеграф”

Микола Томенко: Як врятувати Конституційний суд – захисника і тлумача основного Закону України

Вирішив поділитися своїми роздумами та пропозиціями щодо ситуації з Конституційним Судом України – найбільш незалежною і фінансово захищеною інституцією в нашій країні.

Перед тим як розпочати свій аналіз нагадаю, що у відповідності із змінами до Конституції України від 02.06.2016 року (так звана судова реформа) судді КСУ на 9 років стали абсолютно недоторканними з погляду їх можливого звільнення (у відповідності з статтею 149-1 суддю КСУ можуть звільнити ЛИШЕ щонайменше дві третини його колег) і фінансово автономними від решти громадян (у відповідності з статею 148-1 видатки на утримання визначаються з урахуванням пропозицій Голови Суду, а розмір винагороди (щоб не обмежили зарплати і пенсії) встановлюється законом про Конституційний Суд України.

Тепер про ситуацію із складом КСУ.

Після останнього рішення зʼїзду суддів, який 18 вересня проголосував за призначення Алли Олійник до Констиуційного суду України, вона стане 14 (після складання присяги) із конституційно визначеного складу із 18 членів Суду. Досі свої конституційно визначені квоти не заповнили: Верховна Рада – 2 суддів, Президент і зʼїзд суддів по одному члену.

Ще сумніша ситуацію і Головою КСУ, точніше його відсутністю.

Голову Суду НЕ МОЖУТЬ ОБРАТИ з 2021 року. Відтак з 2021 до 29 травня 2024 року його обовʼязки виконував Сергій Головатий, а після припинення повноважень у звʼязку із тим, що йому виповнилося 70 років, новим в.о. КСУ від 4 червня став Віктор Кривенко, як старший за віком.

Про діяльність КСУ в період правового режиму воєнного стану.

У відповідності із Щорічною доповіддю КСУ у 2022 році не отримав ЖОДНОГО констиуційного подання та звернення і продовжив розгляд справ за конституційними поданнями , що перебували у конституційному впровадженні.

Таким чином за 2022 рік було ухвалено 4 рішення за попередніми поданнями та зверненнями та 9 рішень за конституційними скаргами громадян.

У відповідністю із Щорічною доповіддю у 2023 році до КСУ надійшло 416 звернень, з них: конституційних подань – 3 і 1 конституційне звернення (лише розподілено суддям) та 412 конституційних скарг (222 – розподілено суддям, 190 – повернуто, як такі, що за формою не відповідають вимогам Закону).

Таким чином за 2023 рік було ухвалено 11 рішень за конституційними скаргами і лише ОДНЕ рішення за конституційним поданням 56 депутатів про відповідність Конституції абзацу третього часттни другої статті 22 Закону України “Про повну загальну середню освіту” (обмеження терміну трудових договорів для педагогічних працівників пенсійного віку).

В 2024 році до КСУ надійшло 7 конституційних подань, стосовно яких ще не ухвалено жодного рішення. Також надійшли 339 конституційних скарг від громадян. Цікаво, що останні дві зареєстровано від громадянина Ігоря Валерійовича Коломойського від 19.09. 2024 року щодо відповідності Конституції України норм Кримінального процесуального кодексу щодо розміру грошової застави та права на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

А тепер найсумніше.

За останні 3 роки Конституційний Суд не ухвалив ЖОДНОГО РІШЕННЯ щодо найбільш резонансних конституційних подань.

Для прикладу, досі НЕ УХВАЛЕНО РІШЕНЬ щодо:

– конституційних подань 53 і 48 депутатів щодо відповідності Конституції України Закону про умови обігу земель сільськогосподарського призначення від 14.05 та 04.05.2020 року;

– конституційного подання 99 народних депутатів щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції України (про єдине громадянство) від 20.12.2021 року тощо.

Про фінансування Констиуційного суду України без Голови.

В 2022 році на фінансування КСУ виділено 313 мільйонів 797,8 тисяч гривень, а фактично використано – 284 мільйони 418 тисяч.

В 2023 році – виділено 270 мільйонів 688,7 тисяч гривень, а використано – 255 901.3.

В 2024 році – виділено 333 мільйони 843,6 тисяч гривень.

В проекті бюджету на 2025 рік передбачено 332, 7 мільйонів гривень.

Як бачимо Констиуційний Суд України за останні три роки обійшовся воюючій України в майже МІЛЬЯРД гривень.

Також поінформую, що так звана виплата судді КСУ за місяць складала від 300 до 350 тисяч гривень.

Найбільш цинічним у цій історії є той факт, що КСУ найоперативніше береться за розгляд справ щодо неконституційності зменшення виплат (зарплат та пенсій) депутатам, прокурорам, суддям…

Для прикладу вже відкрито впровадження, а Велика палата Суду розпочала розгляд справи 12.09.2024 року за поданням 56 народних депутатів від 13.06.2024 року щодо підвищення пенсій в контексті забезпечення гарантій трудових прав народних депутатів.

Тож хотілося, щоб ПОВНИЙ склад Конституційного Суду України із повноцінним Головою було нарешті сформовано й він почав захищати нашу Конституцію та права і свободи ВСІХ громадян, а не лише права депутатів, прокурорів, слідчих та суддів!

П.С. І тоді відвідуваність та довіра до КСУ повернеться.

Південна Корея і Чехія уклали меморандум про співпрацю у сфері гуманітарної допомоги та відновлення України

Південна Корея і Чехія уклали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері гуманітарної допомоги та відновлення України.

Документ у присутності президентів двох країн Юн Сок Йоля та Петра Павела підписали у Празі міністри закордонних справ Чо Тхе Юл і Ян Ліпавський, повідомляє Korea Times, передає Укрінформ.

«Обидва уряди активно підтримуватимуть співпрацю між компаніями двох країн, включаючи обмін бізнес-інформацією, розробку проєктів та залучення інвестицій у рамках зусиль з відновлення України», — цитує видання південнокорейського лідера.

У контексті російської війни в Україні, Юн і Павел також висловили занепокоєння посиленням військових зв’язків між Північною Кореєю та РФ.

«Ми підтвердили, що незаконне військове співробітництво між Росією та Північною Кореєю, яке порушує резолюції Ради безпеки ООН, є серйозною загрозою міжнародному миру та безпеці», – заявив Юн.

Він додав, що Північна Корея нічого не виграє від своїх безрозсудних та ірраціональних провокацій, а лише створить нові ризики миру і стабільності на Корейському півострові.

150 гуманітарних місій на передову: як Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» допомагає військовим і медикам на фронті

Від початку повномасштабного вторгнення Благодійний фонд молодіжної ініціативи «Надія» системно допомагає військовим підрозділам, стабілізаційним пунктам і прифронтовим шпиталям, щотижня здійснюючи гуманітарні виїзди на передову. Сьогодні команда фонду, разом з партнерами – фондом «Батальйон Волонтер» та Романом Бочкалою, вирушила за маршрутом Харків-Купʼянськ-Борова-Покровськ-Лиман.

Це вже 150-та гуманітарна місія фонду «Надія» на прифронтові території Донецької, Харківської, Сумської, Херсонської та Запорізької областей. Про це розповів голова наглядової ради фонду «Надія», перший заступник голови Комітету ВРУ з питань здоровʼя нації Валерій Дубіль.

Лише за останні два тижні пʼять найсучасніших систем радіоелектронної боротьби з частотами 400-1200 було доставлено командою «Надії» для 3-ї танкової бригади та інших підрозділів на Донецький, Оріхівський та Курський напрямки. Вартість таких поставок сягає кількох мільйонів гривень.

З початку війни фонд «Надія» забезпечив прифронтові шпиталі та стабілізаційні пункти 50 апаратами для непрямого масажу серця Easy Pulse Schiller (Швейцарія), 10 апаратами для гемодіалізу Prismaflex, сотнями реанімаційних моніторів, томографами, апаратами КТ і МРТ, сучасними УЗД, рентгенапаратами та операційними столами. Також фонд «Надія» поставив п’ять кабінетів гастроколоноскопії Fuji (Японія) у шпиталі Донеччини та Харківщини, завдяки яким медики рятують життя захисників із внутрішніми кровотечами.

Крім того, команда «Надії» передала у шпиталі на лінії вогню десятки швидких, близько 100 підігрівачів для інфузій, лазерне хірургічне обладнання та артроскоп для проведення безрозрізних операцій на кінцівках.

Окремий важливий напрямок роботи – це підтримка військових підрозділів. Фонд системно працює над забезпеченням бригад Збройних сил України, підрозділів Державної прикордонної служби України, Головного управління розвідки та Національної поліції України. Від початку вторгнення фонд оснащує Сили оборони України тисячами станцій Starlink, генераторів, потужних зарядних станцій, сучасних дронів.

«Наша місія — рятувати життя. Ми віримо, що підтримка наших захисників та медиків є основою майбутньої перемоги і справедливого миру, адже без міцного тилу неможливо здобути перемогу на фронті. Кожна гуманітарна місія нашої команди спрямована на те, щоб забезпечити необхідне обладнання для порятунку життів. Війна — це не лише про боротьбу зі зброєю в руках, це також про можливість вчасно надати допомогу тому, хто цього потребує. Ми забезпечуємо шпиталі та військові частини найсучаснішим медичним обладнанням, а військові підрозділи – засобами, які допомагають зберігати життя захисників на полі бою. Наш фонд допомагає, щоб кожен воїн і медик відчув підтримку і знав, що ми разом з ними на кожному кроці їхнього шляху до перемоги», – зазначив Валерій Дубіль.

Український ВПК отримав перші гроші з прибутків від заморожених активів РФ

За словами посла ЄС в Україні Катаріни Матернової, частину доходів від заморожених активів РФ вже спрямовано на фінансування українських оборонних підприємств.

Матернова підкреслила, що з прибутків від заморожених активів РФ у серпні було виділено перші 1,4 млрд євро, що дозволило одразу кільком країнам ЄС отримати гроші для подальших поставок зброї в Україну.

Але набагато важливіше те, що 400 млн євро з цієї суми підуть на українські оборонні підприємства. Це Данія придумала таку систему. Вона була першою країною, яка уклала контракт з українським підприємством і оплатила виробництво гаубиць “Богдана” для ЗСУ. Отже, ми влили цю суму через Данію в українську оборонну промисловість. Погодьтеся, це досить значна сума…  І це — така вишукана справедливість — за кошти російських заморожених активів ви робите гаубиці, — пояснює пані посол ЄС в Україні.

За її словами, наступний транш з прибутків від заморожених активів РФ на фінансування виробництва зброї в Україні має бути ще більшим.

Тому що ви випускаєте ту саму зброю тієї ж якості, але за менші гроші, робите це швидше, транспортні та логістичні витрати менші, і на додаток — виробники платять податки в Україні, — зазначила Матернова.

Пані посол зазначила, що в України попереду дуже важка зима через атаки злочинної армії по енергооб’єктах, однак ситуація не буде критичною.

Дивіться, я, звичайно ж, очікую, що будуть певні відключення електроенергії. Але з усіх обговорень, які ми провели, усі сценарії, які ми отримували, кажуть, що ситуація не буде катастрофічною. Так, буде складно. Так, ця зима не буде приємною, — підкреслила Матернова.

За її словами, найбільш вразливими є Київ, Харків та Одеса, а також інші міста з централізованим опаленням.

Я дійсно сподіваюся, що у нас не буде катастрофічного сценарію, але немає жодних сумнівів, що у нас буде важка зима. Я буду тут, у Києві, тож відчуватиму це особисто. Але Євросоюз довів свою здатність адаптуватися. Ми вже показали, що  готові підтримати мільйони біженців, які перетнули кордон через війну. Ми вперше в історії задіяли директиву про тимчасовий захист, щоб дозволити людям працювати і мати гідне життя, чекаючи на можливість повернутися в Україну. Тож так, ми розглядаємо різні сценарії, і я вважаю, що ми будемо готові, — підкреслила європейський дипломат.

Джерело: Оnline.ua