Наступаючи «на граблі» Черновецького, столична влада не робить висновків

Наступаючи «на граблі» Черновецького, столична влада не робить висновків

Вже призначена дата чергової нелегітимної сесії Київради – 2жовтня. Надзвичайну «поступовість» у роботі київського органу місцевого самоврядування пояснити легко – керованим апаратчиками з Банкової Київраді та КМДА, вкрай необхідно показати киянам і міжнародній спільноті так звану стабільність і законність у роботі місцевої ради. Мовляв, вибори в столиці не потрібні, депутати працюють як «годинниковий механізм»: злагоджено та плідно.

 

Досі питання порядку денного залишаються таємницею, їх не опубліковано в жодному виданні, вони відсутні на сайті Київської міської ради. Проте можна припустити, що скандальний «успіх» у прийнятті необхідних питань під прикриттям виділення муніципальних дотацій бюджетникам, депутати продовжать лобіюванням власних інтересів. А щоб не наробити зайвого галасу, обранці знову прикриватимуться соціальними питаннями. Тож, цілком ймовірно, що ми знову зможемо побачити мітинг вчителів чи лікарів, вихователів дитсадків чи пенсіонерів, які нібито вимагатимуть для себе кращого життя… Ниннішня столична влада мало чим відрізняється від команди екс-мера Києва Леоніда Черновецького. Щоправда, той не прикривався соціальними виплатами, а просто створював шоу. Згадайте, лишень 2009 рік, коли він співав шансон на мітингу, або 2006 – коли встановив скляний щит, щоб відгородитися від депутатів.

 

Наступаючи «на граблі» Черновецького, столична влада не робить для себе висновків. Набиваючи гулі Попов і Герега пліч-о-пліч продовжують господарювати. Згадаймо природні явища (сніг, повінь): за Черновецького кияни дізналися, що таке жахливе стихійне лихо, а за Олександра Попова і Галини Гереги – як може починатися кінець світу. Згадаймо забудову славнозвісних київських пагорбів: Черновецький не стидаючись і не дотримуючись букви закону забудовував багатоповерхівками буквально все – майданчики, стадіони, історичний центр, буферні зони біля архітектурних пам’яток. На рахунку Попова – Гостинний двір на Подолі, знесені історичні будівлі на Андріївському узвозі, забудова Десятинного провулку біля Софії Київської. Теж саме з боргами: Черновецький залишив місто з 8 мільярдним боргом, Попов і команда мають банківські зобов’язання вже на 2,5 млрд. грн. Аналогій чимало.

 

Відмінність одна – Черновецький визнав вимоги опозиційних сил та киян і пішов на позачергові вибори у 2008 році. Про результати соцопитування КМІС не згадували тільки ліниві: більше 60% киян хочуть проведення виборів цього року, половина киян вважає, що проведенню виборів у столиці заважає президент України Віктор Янукович. Що думає про це сам Президент, який має намір обиратися на другий термін? Що думає про це Попов, рейтинг якого не дивлячись на масову джинсупадає? На кого розраховує Герега, яка не змогла у 2012 році купити підтримку виборців свого округу на парламентських виборах?

Найбільш популярними серед опозиційних політиків-кандидатів на посаду київського мера – Віталій Кличко і Микола Томенко

Найбільш популярними серед опозиційних політиків-кандидатів на посаду київського мера – Віталій Кличко і Микола Томенко

19 вересня були оприлюднені результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Комітету виборців України щодо ставлення мешканців столиці до перенесення виборів Київського міського голови та Київської міської ради на 2015 рік.

Як засвідчило опитування, абсолютна більшість киян (70,5%) знають, що повноваження Київського міського голови та Київської міської ради закінчилися 2 червня цього року.

Більше 60% опитаних вважають, що вибори київського мера і Київради треба проводити якнайшвидше, вже у 2013 році. Натомість лише 19,4% киян висловили думку, що їх потрібно проводити у 2015 році разом з виборами місцевих органів у всій Україні.

Негайному призначенню виборів Київського мера і Київської міської Ради, на думку киян, найбільше перешкоджає Президент (50,8%), провладна парламентська більшість (48,2%) та Голова КМДА (19,1%).

На запитання, кого із кандидатів на посаду столичного міського голови кияни вражають опозиційним, а кого – провладним кандидатом, голоси розділилися так.

Серед тих, хто представляє опозицію, найбільш популярними серед киян виявились Віталій Кличко (78,5%) та Микола Томенко (59,5%). Потім йдуть Микола Катеринчук, Андрій Ільєнко, Олег Ляшко, Петро Порошенко.

Провладними кандидатами на посаду мера опитаними вважаються Олександр Попов і Петро Порошенко. Інших кандидатів провладними вважають менше 4% киян.

Зауважимо також, що готовність киян брати участь у виборах міської влади досить висока. Так, сума тих, хто точно піде на вибори і скоріше піде, аніж не піде, 81,8%. Не підуть на вибори 14% киян.

Не хочуть! Змусимо?

Чи сподобалося б вам, якби у вашому домі господарювали чужі люди? Або гості, які приїхали на 2 дні, та без вашої згоди влаштувалися жити у вашому помешканні?

Напевно, що ні.

Давайте згадаємо, що Київ – спільний дім усієї столичної громади. Та чомусь у ньому й досі порядкують «гості» – міська рада, повноваження якої закінчилися ще 2 червня.

А при кожній спробі забрати ключі, громада натикається на кордони «Беркута», веселих хлопців у спортивних костюмах і добровільно-примусових бюджетників, які за деревами лісу не бачать.

3 вересня Київський апеляційний адміністративний суд фактично легалізував діяльність нелегітимної Київради: розглянувши апеляційні скарги на постанову Окружного адміністративного суду Києва від 9 серпня 2013 року, залишив їх без задоволення, а постанову окружного суду – без змін.

Схоже, підмочену репутацію вітчизняної Феміди вже не врятує жоден плямовивідник.

А днями в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про чергове засідання Київради. Цього разу йтиметься ніби то про страхову медицину.

І влада знову кричатиме, що це вкрай соціальне питання, і знову збере під стіни Київради бюджетників, побудує кордон з «Беркута» і найме хлопців у спортивних костюмах, спонукаючи активістів і нардепів знову штурмувати мерію, яка нібито належить громаді.

І так може тривати безкінечно.

Тому, щоб там не освячувала українська судова система, єдиний вихід із ситуації, що склалася – це вибори. Призначити їх Верховна Рада, що знову зібралася після канікул, повинна якнайшвидше.

Як зробити, щоб вибори у Києві відбулися цього року? На сьогодні реальними я бачу кілька шляхів.

Найкращий і найкоротший – вийти на вулиці якомога більшій кількості киян. Маємо наразі повну узурпацію влади. А отже, мусимо повставати, аби захистити демократію і своє конституційне право – обирати.

Опозиція має використати всі можливості тиску у парламенті. Аби домогтися розгляду питання і призначення виборів найближчим часом, з тим, щоб вони відбулися ще цього року.

Блокування парламентської трибуни навряд чи буде ефективне, з огляду на практику виїзних засідань. А от неголосування опозиційних фракцій, особливо зараз, коли чимало питань не можуть бути ухвалені без голосів опозиції, могло б сприяти призначенню позачергових виборів.

Прискорити призначення виборів у Києві може і втручання у цей процес Європейського Союзу. Напередодні підписання угоди про Асоціацію, вірогідність того, що до думки Європи прислухаються, зростає. І призначення виборів у п’яти проблемних округах тому підтвердження.

Ну і передовсім, потрібно якомога ширше інформувати людей, про те, що їхня байдужість обертається для них їхнім же пограбуванням.

Олександр Федоренко, голова ГО «Муніципальна ліга Києва».

Попов зізнався, що на наступній сесії Київради знову буде дерибан

Засідання Київради може відбутися наприкінці вересня або на початку жовтня. Про це повідомив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов.

«Ми будемо просити міську раду провести засідання або в кінці вересня, або на початку жовтня», – сказав Попов.

За його словами, на розгляд Київради буде винесено, зокрема, питання про коригування Програми соціально-економічного розвитку та бюджету столиці на поточний рік шляхом перерозподілу фінансування за деякими об’єктами.

«Коригування бюджету буде обов’язково. Просто є об’єкти, які ми не починали, інші навпаки – вимагають додаткового фінансування. Тому потрібно коригувати Програму соціально-економічного розвитку», – пояснив він.

Разом із тим, Попов не зміг відповісти на питання про те, чи виділить Кабмін найближчим часом додаткові кошти Києву для фінансування споруджуваних об’єктів, зіславшись на те, що для цього необхідно вносити зміни до державного бюджету.

«Ми багато направляли пропозицій – з тих же зсувів, доріг. Я не можу зараз сказати, коли питання коригування державного бюджету розглядатимуться Верховною Радою», – сказав він.

Зазначимо, що опозиція вважає Київраду нелегітимною з 2 червня і має намір блокувати її засідання.

Батьківщина закликала владу «відкинути розбіжності» заради ЄС

 

Опозиція підтримує проведення Національного круглого столу «Згода заради європейського майбутнього» та збирається активно приєднатися до його роботи 23 серпня.

В партії «Батьківщина» підтримують позицію громадськості, що, відреагувавши на ініціативу Юлії Тимошенко, перейшла до конкретних заходів щодо організації на базі Національного круглого столу «Згода заради європейського майбутнього» плацдарму для прийняття конкретних рішень і планів з європейської інтеграції.

23 серпня опозиціонери візьмуть безпосередню участь у роботі політичного етапу Національного круглого столу «Згода заради європейського майбутнього», – зазначили в «Батьківщині».

«Батьківщина» завжди відкрита до діалогу і продовжує послідовно закликати Президента України, уряд, Партію регіонів, опозиційні партії, громадських активістів відкинути всі ідеологічні, особисті та політичні розбіжності і об’єднатися навколо реалізації історичної можливість підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Переконані, що загальнонаціональним пріоритетом №1 для нашої країни повинна стати цілеспрямована робота над виконанням усіх без винятку критеріїв, висунутих ЄС для підписання Угоди про асоціацію», – підкреслили в «Батьківщині».

Першим кроком у цьому напрямку має стати негайне припинення вибіркового правосуддя, політичних переслідувань та звільнення лідера опозиції Юлії Тимошенко.