Важливо не дискредитувати ідею суспільних петицій – експерт
Діалог між активною частиною населення країни та владою у формі електронних петицій відіграє важливу суспільну роль, тому не має перетворюватися на балаган чи тролінг. Таку думку висловив експерт з питань місцевого самоврядування Олександр Федоренко щодо стихійного захоплення українцями написанням електронних звернень.
«Інститут петицій говорить про зрілість демократичного суспільства та намагання влади різного рівня бути відкритою та доступною для людей. В Європі та в Америці діалог з президентом чи мером відносно тієї чи іншої проблеми чи, навіть, в інтересах конкретної особи, є нормальним. Таким чином громадянин може бути почутим, а проблема – вирішеною» – переконаний експерт.
Проте, за словами Олександра Федоренка, система українського подання петицій має певні суперечності. Так, цивілізоване спілкування з органами влади та органами місцевого самоврядування продовжує бути недоступним для певних локальних територій (села). Сільська проблематика лишатиметься, здебільшого, поза увагою через off-line. Натомість, цілком ймовірно, що петиції використовуватимуть в своїх цілях партії та політичні лідери.
«Українським законом не забороняється подання петицій жартівливого змісту. «Тимошенко в Гондурас» чи «Дарта Вейдера – прем’єром» це демонстрація настроїв громадян держави та їх відношення до певних осіб. Головним наразі є недопущення петицій провокативного змісту та перетворення системи суспільних звернень на безглуздість» – говорить експерт.
Головним завданням системи суспільних петицій Олександр Федоренко вважає виховання влади, орієнтованої на потреби українського суспільства. Відтак, на сьогодні прерогативою розвитку даної системи має бути створення якісного діалогу підписанта та адресата, тобто громадянина та державі в особі органів влади.
«Важливо не дискредитувати ідею суспільних петицій, зберігши та помноживши віру населення в демократичні інститути влади країни. В те, що дійсно відбувається діалог, а не черговий показовий спектакль «демократія по-українські» – запевняє експерт.
Нагадаємо, пропозицію запустити такий спосіб спілкування влади і громадян, Україна отримала в 2009 році від Ради Європи. Комітет міністрів Ради рекомендував тоді всім своїм членам розвивати “електронну демократію”.
В липні 2015-го Верховна Рада України внесла відповідні зміни до закону “Про звернення громадян” щодо електронного обігу і електронної петиції. У документі передбачено, що електронні петиції подаються через офіційні веб-сайти відповідних органів або веб-сайти громадських об’єднань. Так, електронна петиція, яка набрала необхідну кількість голосів на її підтримку спрямовується на офіційний веб-сайт Президента України, Ради, Кабміну, органу місцевого самоврядування не пізніше наступного дня після закінчення строку, встановленого для збору підписів.
28 серпня 2015 р. Президент підписав указ “Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України”. Наступного дня на офіційному сайті глави держави запрацював відповідний розділ.
