Микола Томенко:Розслідування корупції у нинішній ЦВК має стати уроком для нового складу

standard

Микола Томенко:Розслідування корупції у нинішній ЦВК має стати уроком для нового складу

Перш, ніж обговорювати новий склад ЦВК, необхідно розібратися з її нинішнім складом.

Цілком очевидно, що Президент і Верховна Рада майже 2 роки порушували Конституцію та законодавство, не замінивши членів ЦВК, у яких завершився строк повноважень. До того ж, за вірну службу (тепер вже режиму Порошенка) голова ЦВК М. Охендовський був нагороджений орденом, що засвідчує той факт,що нинішній склад ЦВК служив не українському народу і законності, а радше президентам – раніше Януковичу, а тепер – Порошенку.

 

Фото: Макс Требухов

Більше того, матеріали так званої «чорної каси» Партії регіонів, в яких йдеться про виплату лише у 2012 році голові ЦВК М. Охендовському більше1 мільйона доларів нібито на відрядження, потребують серйозного дослідження відповідними правоохоронними органами. До речі, цікаво, чи поділився Охендовський цими грошима з усіма членами ЦВК, чи лише з деякими?

Отож, без розслідування Національного антикорупційного бюро щодо наявності корупції у нинішньому складі ЦВК, не можемо говорити про адекватну роботу майбутнього складу ЦВК.

Усі майбутні члени ЦВК повинні розуміти, що будь-яке виконання вказівок влади, а тим більше за гроші, буде як не при теперішньому, так при майбутньому керівникові держави покаране.

На жаль, поки що важко уявити, наскільки ефективним буде наступний склад ЦВК, оскільки більшість оприлюднених прізвищ – це помічники Порошенка, Яценюка та їхніх друзів. Тому покладати великі надії на таке ЦВК, очевидно, не приходиться. Отож, доводиться говорити про потужний громадський контроль і спробу при голосуванні у ВР все-таки змінити нинішній склад ЦВК для того, щоб зберегти бодай відносну конкуренцію у складі ЦВК.

Джерело: http://blogs.lb.ua/mykola_tomenko/337212_rozsliduvannya_koruptsii_ninishniy.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=blog

standard

Олександр Федоренко: Чи зміниться ЦВК якщо змінити її склад?

3 червня президент Петро Порошенко заявив, що вніс у Раду кандидатури на посади членів ЦВК. Сьогодні тексти подання оприлюднили на сайті Верховної Ради.

Як відомо, у 12 з 15 членів ЦВК 7-річний термін повноважень закінчився 2014 року. Та вони продовжують виконувати свої обов’язки на підставі змін до закону “Про Центральну виборчу комісію”. Їх ухвалили для забезпечення неперервності виборчого процесу під час президентської кампанії.

Фото: Сергей Нужненко

Чи зміниться ЦВК якщо змінити її склад?

Коментуючи опублікований  на сайті парламенту України, внесений Президентом,  проект постанови № 4790  щодо розгляду Верховною Радою кандидатур членів Центральної виборчої комісії, можна зазначити, що українці не довіряють ЦВК, яка завжди була залежним органом від президентів України.

Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії за поданням Президента України. У поданні Президента України про призначення на посаду членів Комісії- замінити 12 із 15 членів Центральної виборчої комісії,  враховані пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України

Старий склад ЦВК, який пліч-о-пліч працював з режимом Януковича, не має ні законодавчого, ні морального права займати кабінети на Лесі Українки. Нині з  12 членів Комісії у яких закінчився строк повноважень, семеро були обрані до ЦВК за квотою Партії регіонів, Комуністичної партії та Соціалістичної партії.

Проте, є велика ймовірність, що оновлений склад  – запропоновані до розгляду 11 кандидатур, працюватиме у тому ж «слухняному» до Порошенка і «глухому» до букви закону й виборців напрямку. Призначення новиx членів комісії не змінить думку виборців і не збільшить їx рівень довіри до цього органу. Українці розуміють – нелегітимного Оxендовського змінюють на чергову, залежну від Адміністрації Президента, фігуру.

В Україні  ЦВК завжди залежна, ротації в складі ЦВК спрямовуються під впливом кулуарних інтересів. На відміну від європейських  країн, українська виборча комісія працює не для вдосконалення інституту виборів, а для  забезпечення   й захисту  результатів виборів певного кола осіб. На суспільну думку щодо ЦВК має вплив і  формування цього органу:  до складу комісії потрапляють не стільки за  фаховими якостями ( досвід роботи, публічна діяльність, наукові здобутки, тощо),  скільки за врахуванням  особистих зв’язків та лояльність.

Одіозність ЦВК

Якщо комусь зі співвітчизників сказати, що українська ЦВК здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб,  він буде довго сміятися. Кожен з нас, українців, розуміє наскільки  цинічними й брехливими виглядають слова про професійність, аполітичність та публічність   діяльності Комісії. Бо ЦВК – то є дзеркало української політики, де  відкрито і публічно можуть роками розводити демагогію про європейськість, рівність, соціальну спрямованість.. .

Одіозність ЦВК – в неповторності її очільників. Поміркований Михайло Рябець, з яким пов’язують інформацію  про значний хабар, буцімто даний йому  за проведення у 1994-му до парламенту СДПУ(о). Орденоносець (чого тільки вартує медаль  Пушкіна  від президента РФ Путіна за прийнятий з його ініціативи мовний закон) та знаний на всю Україну «Підрахуй»  Сергій Ківалов. Забезпечивший перемогу Віктора Януковича  на президентськиx вибораx у 2010 р. Володимир Шаповал (він же не зміг провести у 2008 р. засідання комісії, після якого повинне було відбутися поповнення лав фракції БЮТ в Київраді замість раніше вигнаних депутатів, що перейшли до більшість яка підтримувала мера Леоніда Черновецького).

Нинішній голова Комісії є не менш одіозною фігурою: у 2004 році Михайло Охендовський у Верховному суді відстоював позицію тодішнього керівника Центрвиборчкому Сергія Ківалова щодо перемоги Віктора Януковича у другому турі виборів. До ЦВК Охендовський потрапив в 2007 році за квотою Партії регіонів, і за Януковича став головою комісії в липні 2013 року.

Наразі подання Президента – консенсус між фракціями Верховної Ради, які воліють й надалі впливати на роботу ЦВК через своїх кандидатур. Тобто, провадити торги за ухвалення рішень,  забезпечувати представникам  своїх партій керівні посади в ТВК й ДВК,  отримувати «правильний» підрахунок голосів, давати старт   проведенню виборів на Донбасі чи  до скасовувати вибори депутатів  до районних  рад у Києві, тощо.

ЦВК і підготовка до виборів

Переконаний, що оновлений склад ЦВК готують «перевірити  на відданість» в  ході проведення проміжних виборів до Верховної Ради цього літа. Зайнявши посади членів виборчої Комісії, новообрані представники ЦВК працюватимуть на розвиток своєї кар’єри. Це означає, що вони з дотримуватимуться політичних правил гри й будуть  зговірливими у конфліктних ситуаціях.   Відтак, вже «перевірена» легітимна й «монолітна»  ЦВК зможе ефективно виконувати вказівки Президента  й забезпечити результати місцевих виборів у жовтні  2017 р.

ЦВК, до складу якого наразі належать особи, обрані  ще «Антикризовою коаліцією» на чолі з  Партією регіонів та схвалені  Януковичем,   не мінявся , бо декому було  вигідно мати слухняних осіб на посадах. Наразі, Комісію  оновлюють також задля інтересів певного кола осіб. Присутність же  серед кандидатів декількоx науковців  – тільки маскування для широкого загалу. Xоча всі розуміють, що деполітизації Центральної виборчої комісії поки що не буде.

Джерело: http://blogs.lb.ua/oleksandr_fedorenko/337149_depolitizatsii_tsentralnoi_viborchoi.html?utm_source=local&utm_medium=cpm&utm_campaign=blog

standard

Деполітизації Центральної виборчої комісії не буде, – політолог

«Суспільство не довіряє ЦВК, яке завжди було залежним від президентів України. Призначення новиx членів комісії за поданням президента Порошенка  не змінить думку виборців і не збільшить їx рівень довіри до цього органу. Українці розуміють – нелегітимного Оxендовського змінюють на чергову,  залежну від Адміністрації Президента, фігуру», – вважає політолог, один з лідерів Громадського руxу «Рідна країна» Олександр Федоренко, коментуючи опублікований  на сайті парламенту України, внесений Президентом,  проект постанови № 4790  щодо розгляду Верховною Радою кандидатур членів Центральної виборчої комісії.

На думку Федоренка, старий склад ЦВК, який пліч-о-пліч працював з режимом Януковича, не має ні законодавчого, ні морального права займати кабінети на Лесі Українки. Проте, є велика ймовірність, що оновлений склад  – запропоновані до розгляду  11 кандидатур, працюватиме у тому ж «слухняному» до Порошенка і  «глухому» до букви закону й виборців напрямку.

«В Україні  ЦВК завжди залежна, ротації в складі ЦВК спрямовуються під впливом кулуарних інтересів. На відміну від європейських  країн, українська виборча комісія працює не для вдосконалення інституту виборів, а для  забезпечення   й захисту  результатів виборів певного кола осіб. На суспільну думку щодо ЦВК має вплив і  формування цього органу:  до складу комісії потрапляють не стільки за  фаховими якостями ( досвід роботи, публічна діяльність, наукові здобутки, тощо),  скільки за врахуванням  особистих зв’язків та лояльність», – говорить політолог.

Федоренко переконаний, що оновлений склад ЦВК готують «перевірити  на відданість» в  ході проведення проміжних виборів до Верховної Ради цього літа. Відтак, легітимна й «монолітна»  ЦВК зможе ефективно виконувати вказівки Президента  й забезпечити результати місцевих виборів у жовтні  2017 р.

«ЦВК не мінявся  тому, що декому було  вигідно мати слухняних осіб на посадах. Наразі, його оновлюють також задля інтересів певного кола осіб. Присутність серед кандидатів декількоx науковців  – тільки маскування. Деполітизації Центральної виборчої комісії не буде», – зазначає політолог.

 

Нагадаємо, 3 червня президент Петро Порошенко заявив, що вніс у Раду кандидатури на посади членів ЦВК. Сьогодні тексти подання оприлюднили на сайті Верховної Ради

Як відомо, у 12 з 15 членів ЦВК 7-річний термін повноважень закінчився 2014 року. Та вони продовжують виконувати свої обов’язки на підставі змін до закону “Про Центральну виборчу комісію”. Їх ухвалили для забезпечення неперервності виборчого процесу під час президентської кампанії.

standard

Нетверезих водіїв каратимуть жорсткіше

Парламент погодився посилити відповідальність за керування транспортними засоблами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. Зокрема, позбавлення права керувати ТЗ хочуть застосовувати як основне і додаткове адімінстративне стягнення.

Відповідний законопроект №4373 “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції)” сьогодні було прийнято за основу.

Зауважимо, представники фактично всіх політичних сил виступили на підтримку цього документу, однак водночас майже всі вони наполягають на необхідності встановлення ще більш жорсткіших покарань.

Проектом стосується внесення змін до ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також низку супутніх правопорушень. Так, штраф може вирости до 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також передбачається, що штраф у випадку скоєння особою правопорушень, передбачених ст. 130 Кодексу, застосовуватиметься разом з позбавленням права керувати транспортним засобом. Максимум – права керувати ТЗ зможуть позбавити на 10 років.

Окрім того, повторним буде вважатись вчинення правопорушення, передбаченого вище, протягом 2 років з дня вчинення будь-якого з них (наразі цей строк становить один рік).

Закон і Бізнес

standard

Депутати погодились спростити реєстрацію ліків

Парламент вирішив спростити порядок державної реєстрації лікарських засобів, які зареєстровані компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або ЄС як лікарські засоби.

Відповідний Закон (проект №4484) про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» сьогодні було прийнято за основу та в цілому. Рішення про державну реєстрацію лікарського засобу приймається у строк до 10 робочих днів.

До заяви про державну реєстрацію лікарського засобу додаються:

матеріали доклінічного вивчення,

клінічного випробування та їх експертиз;

фармакопейна стаття або матеріали щодо методів контролю якості лікарського засобу, проект технологічного регламенту або відомості про технологію виробництва;

зразки лікарського засобу, його упаковка;

документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

В свою чергу до заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або ЄС, додаються лише матеріали щодо методів контролю якості лікарського засобу, матеріали реєстраційного досьє, зразки упаковки лікарського засобу з маркуванням, інструкції про застосування лікарського засобу і документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

Інформація про подані заяви про державну реєстрацію, стан розгляду документів та прийняті за його результатами рішення безоплатно оприлюднюється на веб-сайті установи, що здійснює експертизу реєстраційних матеріалів.

Закон і бізнес