Жити, дихати скоро теж можна буде у розстрочку?

Жити, дихати скоро теж можна буде у розстрочку?

Виходячи з того, що за тепло й гарячу воду відтепер можна сплачувати у розстрочку, можна зробити висновок, що на відміну від позитивних меседжів уряду Гройсмана про здобутки й перспективи, рівень життя українців продовжує знижуватися.

Так вважає політолог, громадський діяч Олександр Федоренко, коментуючи нововведення Кабінету міністрів щодо можливості громадянам, які не отримують житлові субсидії, платити за житлово-комунальних послуги в розстрочку. Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, 19 жовтня.

« Відтак, уряд фактично розписався у своїй незграбній політиці, та реформах, які не є прогресивними. Люди у розстрочку вимушені сплачуватимуть за комунальні послуги, більшість з яких навіть не відповідає необхідному рівню якості, через низький рівень зарплат та високі тарифи. Виходить, що досить скоро, багатьом українцям влада запропонує жити та дихати у розстрочку? Щонайменше, це зневага по відношенню до людей», – вважає Олександр Федоренко.

Нагадаємо, що відповідно до рішення Кабміну, споживач повинен написати заяву та отримати розстрочку. Ця можливість буде введена для тих громадян, які не отримують субсидії. Тоді споживач може отримати розстрочку і в місяць звернення повинен сплатити 50% рахунку, а іншу частину необхідно буде оплатити рівномірно протягом квітня-вересня наступного року, до початку наступного опалювального сезону.

Влада без національної гідності – держава без майбутнього

«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна»

(М. Грушевський)

Історія з пошануванням, точніше, непошануванням 150-річчя з дня народження керівника української держави та батька української історії Михайла Грушевського є показовою і водночас сумною.

Справа в тому, що науковці та громадськість кілька років апелювали до влади з тим, щоб відзначити цьогорічний ювілей М. Грушевського на високому державному рівні. Адже загалом 2016 рік – це рік, на який припадає низка ювілеїв новітньої української державності та батьків національної української ідеї: 25-річчя Незалежності, 20-річчя Конституції, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 175-річчя Михайла Драгоманова тощо. Тому цілком логічно, що поточний рік мав бути роком української історії та української мови.

Але не сталося, як гадалося… Плани влади настільки «мінімізувалися», що з початкової задумки майже місячного пошанування ювілею очільника української держави ХХ ст. (адже за умов парламентської республіки, якою була УНР, М. Грушевський як Голова Української Центральної Ради керував державою), влада скоротила їх до кількаденного відзначення. А на практиці – взагалі про них «забула».

Виявилося, що відомі трагічні події інших народів стали більш важливими для української влади за історію власного народу!

Адже повага до керівника УНР не була проявлена жодною із нинішніх найвищих посадових осіб держави. Так сталося, що 29 вересня відбулося позачергове засідання Верховної Ради України. І як не тут згадати свого попередника, керівника українського парламенту (1917–1918 рр.)? Натомість, ні Голова Верховної Ради А. Парубій, ніхто інший бодай оголошенням не додумались пошанувати М. Грушевського…

Про уряд Гройсмана і мови немає, адже урядовці займалися іншими питаннями.

Лише на сайті Президента з’явилося невеличке «Слово до Українського народу з нагоди 150-річчя від дня народження Михайла Грушевського», хоча Президент, як і інші високопосадовці, не взяв участі в жодному офіційному заході до 150-річчя Грушевського. Навіть не спромоглися на покладання квітів!

Натомість на поодинокому заході у київському Будинку вчителя – Міжнародній науковій конференції «Творча спадщина Михайла Грушевського: минуле і сучасне» — владу представляла «аж» заступник київського міського голови.

На противагу цьому треба віддати належне багатьом областям України, де заходи поваги до творців української державності початку ХХ ст. проводились на гідному рівні.

Про те, що зневага високопосадовців до власних українських героїв, до власної історії не є випадковою, підтвердив і наступний день – 30 вересня, день 175-річчя видатного українського публіциста, історика, громадського діяча, вчителя Лесі Українки Михайла Драгоманова. Про цю річницю не згадав вже ніхто з очільників нинішньої влади.

Можна і надалі продовжувати приклади такого сучасного українського владного «малоросіянства»…

Але вже очевидно, що українська влада з великим пієтетом і пошаною звертає увагу на значимі історичні події — чи героїчні, чи трагічні – інших народів світу, аніж на власні. Тому виглядає таким чином:  як писав колись Михайло Грушевський — «Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна»! 

Микола Томенко, доктор політичних наук, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Джерело: Рідна країна

У Києві прийнято Рамкову антикорупційну програму

Сьогодні комісія Київради з запобігання корупції підтримала Рамкову антикорупційну програму.

— Робоча група комісії провела низьку засідань, опрацювала даний проект рішення та зауваження до нього. Пропоную комісії підтримати даний проект рішення, — зазначив на засіданні депутат Андрій Осадчук.

До Рамкової антикорупційної програми свої пропозиції та зауваження раніше надали фахівці юридичного управління апарату КМДА, секретаріату Київради та Департаменту фінансів КМДА, депутати постійних комісій Київради та члени робочої групи постійної комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції.

Ефективність роботи останньої відзначили представники Антикорупційної ради.

— Опрацювання програми та зауважень до неї у робочій групі комісії – це приклад реальної роботи з пошуку компромісів для спільного рішення. Внесок депутатів комісії у цей процес є суттєвим. Ми підтримуємо внесені у програму правки у повному обсязі та просимо депутатів комісії підтримати проект рішення, — сказав на засіданні Андрій Мирошніченко, член Антикорупційної ради при Київському міському голові.

В результаті голосування більшість членів комісії підтримала проект рішення про затвердження Рамкової антикорупційної програми для міста Києва.

читайте також: Українську залізницю змушують скасувати тендери на 109 млн грн

Про програму

Рамкова антикорупційна програма – це документ, розроблений експертами від громадськості, членами Антикорупційної ради при Київському міському голові, РПР-Київ та за участі депутатів Київради і спеціалістів КМДА.

Метою програми є істотне зниження корупції як ключової проблеми столиці та збільшення довіри громадян і бізнесу до влади. Серед завдань програми – покращення доступу до інформації про діяльність столичної влади, зниження корупції, обумовленої організаційною структурою, недосконалими процесами, системою менеджменту та управлінням людськими ресурсами на рівні столичної влади та інші. Для подолання корупції розробники програми пропонують ввести механізми контролю за діяльністю місцевої влади та комунальних підприємств, механізми упередження корупційних ризиків в рамках бюджетного процесу та регулярний моніторинг ефективності впровадження антикорупційних заходів.

У програмі особлива увага приділяється ролі громадськості у питаннях протидії корупції.

Джерело: Соцпортал

Європейська столиця має відходити від практики сутичок через забудови, – експерт

Якщо влада міста є дійсно народною , з європейським менеджментом та професійним підходом до вирішення будь-якого питання, то суспільно-значущі проблемні ситуації  мають вирішуються мирним шляхом на користь громади. Київська ж практика обговорення та вирішення питань щодо забудов, проти яких виступають мешканці міста, до цього часу існує в рамках «бойових дій».

Так, на думку експерта з місцевого самоврядування, голови ГО «Муніципальна ліга Києва» Олександра Федоренка, сутички, стрілянина, застосування димових шашок та сльозогінного газу вчора й сьогодні між обуреними  будівництвом 25-поверхівки   по вулиці Святошинській, 2, у Києві, представниками забудовника та правоохоронцями, є ганебним явищем для цивілізованої Європи.

« Складається враження, що Черновецький продовжує «рулити» містом. Тобто продовжується той самий дерибан землі й забудова міста, в якому  кияни є поза процесом. Столичний голова, який на кожному кроці говорить,  що «Київ  – це безпечна європейська столиця для бізнесу, а також унікальне місто з багатою історією і культурою», повинен не допускати подібних інцидентів. Повноваження міського голови дають йому змогу контролювати всі дії в сфері будівництва, в даному випадку, особливо. Адже  йдеться про «Київміськбуд», – вважає Олександр Федоренко.

На переконання експерта, Київ має рівнятися на досвід європейських столиць, де подібних конфліктів просто не виникає. Якщо Київ – європейська столиця, то місто  має відходити від практики сутичок через забудови.

«Поняття «проблемне будівництво» взагалі має зникнути з вжитку, як і «тітушки», «друзі мера». Влада має зрозуміти, що кожне «будівництво на крові» це не тільки удар по рейтингу довіри до власних персон, але й негативна увага  до Києва на національному та європейському рівні.  Відповідно, ризики для інвесторів та втрати для туристичної галузі, – говорить експерт. Правота сторін у будівельних конфліктах  має встановлюватися по-перше, на етапі громадського обговорення, по-друге – мирним шляхом».

Нагадаємо,  увечері 8 вересня у провулку Святошинському, 2, де “Київміськбуд” намагається звести будинок, були сутички і стрілянина. Вранці, 9 вересня, під будівлею “Київміськбуду” відбулася акція протесту, у результаті якої сталися сутички з застосуванням димових шашок та сльозогінного газу.

Боротьба з корупцією в Україні має декларативний характер

Реформи у сфері боротьби з корупцією в Україні мають декларативний характер, що зупиняє розвиток  країни, дозволячи жити по- новому за старими стандартами.

Таку думку висловив політексперт, громадський діяч Олександр Федоренко, коментуючи існуючі в Україні реформи щодо  боротьби з корупцією та запуск системи Е- декларування.

” Українець так влаштований, що шукатиме й знаходитиме нові й нові варіанти жити по- старому, ігноруючи вимоги Євросоюзу, зусилля новостворених незалежних антикорупційних організацій, “оновлену” суддівську систему. В нас влада провадить реформи не за необхідності чи за бажанням змінити країну, а ” під примусом” ЄС. Саме тому  вітчизняні реформатори залишають “лазєйки” для уникнення відповідальності. Так, наразі, поки є можливість переписувати майно на довірену особу, брати     хабарі, класти їх в трилітрові банки, а потім спокійно виїжджати з країни,  доти сенс боротьби з корупціонерами втрачає свою актуальність. Якщо реформи будуть передбачати суб’єктивність та необов’язковість, недоробленість та постійний тестовий режим,  то відповідним буде і результат”,- говорить експерт.