Жити по-багатому за кошти українців!

standard

Жити по-багатому за кошти українців!

Продовжуємо аналізувати проект бюджету на 2018 рік в рамках проекту Громадського руху «Рідна країна» «#Нашбюджет — під контроль!».

Отож, кілька бюджетних «цікавинок» від владних структур:

  • Мінфін — підтримка культурно-оздоровчих та соціальних заходів фінансової системи — 6 млн 555 тис. грн;
  • Мінекономіки — внесок до єдиного бюджету органів СНД, фінансова підтримка видань з економічних питань — 748 тис. грн;
  • Верховна Рада — висвітлення діяльності ВР — 61 млн 550,9 тис. грн;
  • НАЗК — фінансування політичних партій — 513 млн 671,1 тис. грн;
  • ДУС — фінансування заповідників і природних парків (резиденції «Залісся»та всі інші) — 39 млн 341,7 тис. грн;
  • КМУ — фінансування газети «Урядовий кур’єр» — 4 млн 361,1 тис. грн;
  • Мінінформполітики — виробництво і трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції…- 458 млн 198,8 тис.грн;
  • Управління держохорони — придбання житла — 40 млн грн;
  • СБУ — придбання житла — 120 млн грн…

На жаль, у проекті Держбюджету органи державної влади та відомства подають лише узагальнені статті своїх видатків. Ми ж намагатимемося проаналізувати більш детально забаганки державних чиновників. Але навіть ці цифри, які я навів вище, шокують своєю нахабністю: посадовці і далі продовжують закладати кошти для власного піару та вирішення своїх соціальних, оздоровчих та інших проблем за рахунок платників податків!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

 

 

Джерело: Обозреватель

standard

Чому необхідно збільшувати кількість працюючих, а не зменшувати кількість пенсіонерів і Чому НВФ краще за МВФ?

Нині у дискусії про зменшення дефіциту Пенсійного фонду і так звану пенсійну реформу уряд переймається насамперед питанням: «Як зменшити кількість пенсіонерів в Україні?».

Як на мене, головне питання в іншому: «Як збільшити кількість ПРАЦЮЮЧИХ в Україні?». Тут додам: ОФІЦІЙНО працюючих!

Тому без зміни стратегії влади у справі пенсійної реформи, годі сподіватися на успіх.

Подібна ситуація — з МВФ і не завжди адекватними вимогами для нашої національної економіки в обмін на міжнародні кредити. Натомість, було би набагато перспективнішим знайти взаємовигідний формат співпраці держави з тимчасово працюючими за кордоном (так званими заробітчанами).

Доки національний ринок праці не здатний конкурувати з європейським за рівнем зарплати, важливо створити найвигідніші та найпростіші умови руху коштів заробітчан в Україну і з України. Це допоможе залучити більше грошей в українську економіку і, фактично, створить своєрідний Національний валютний фонд (НВФ). Але, звичайно, це не знімає з порядку денного і потребу у створенні нових робочих місць в країні через стимулювання роботодавців із одночасним збільшенням відповідальності за «сірі» заробітні плати.

За будь-яких обставин, очевидно: для нашої країни НВФ значно краще і вигідніше за МВФ!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

standard

Президент має звільнити голову Закарпатської ОДА, а ВР – оголосити вибори облради

Президент зобов’язаний звільнити голову Закарпатської ОДА. Верховна Рада повинна оголосити позачергові вибори облради.

Затята підтримка національних інтересів Угорщини «українською» владою в Закарпатті набула загрозливого характеру. Як відомо, ці національні інтереси дедалі частіше суперечать інтересам України, а то й становлять небезпеку для її суверенітету й територіальної цілісності.

Останнє рішення Закарпатської обласної ради,скероване проти державного статусу української мови, ухвалили депутати від партії Президента на чолі з Г. Москалем спільно з колишніми регіоналами й представниками угорських партій. Це не може залишатися поза увагою влади та правоохоронних органів.

Нагадаю, що згідно з останнім Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Закарпатській області проживало:

українців – 80,5 відсотків;
угорців – 12.1;
румунів – 2.6;
росіян – 2.5;
ромів – 1.1;
словаків – 0.6….

Ситуація на Закарпатті певною мірою нагадує багаторічне нагнітання напруги довкола «мовного питання» в Донбасі, що врешті вилилось у російську агресію. Загравання місцевої влади з тими політичними силами, які спекулюють питанням державної мови, має негайно і рішуче дістати свою оцінку з усіма, так би мовити, оргвисновками.

Микола Томенко
кандидат історичних наук, доктор політичних наук, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/09/22/prezydent_maie_zvilnyty_golovu_zakarpatskoi_oda_a_vr__ogolosyty_vybory_1172421

 

standard

Партія Яценюка – як валіза без ручки, але з грошима

Поясню логіку можливого створення «єдиної партії влади», тобто обʼєднання Блоку Петра Порошенка з «Народним фронтом».

Не секрет, що «Народний фронт» в силу різних обставин не має жодних шансів знову повернутися до влади в результаті парламентських виборів. Тому у нього — єдиний варіант: домовлятися з Президентом щодо створення нового виборчого блоку, через який можна було би зберегтися при владі у майбутньому.

Досить промовистими щодо цього єдиного варіанту для партії Яценюка є останні результати соціологічних досліджень в місті Києві, згідно з якими «Народний фронт» набирає 1% від усіх опитаних і 1,1% від тих, хто прийде на вибори.

Згідно з цими ж дослідженнями, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк очолює рейтинг недовіри киян – 85,5% загальної недовіри. 83% недовіри має Олександр Турчинов  (нинішній Секретар РНБО, № 3 у списку «Народного фронту» у 2014 р.»), 77,1% — Андрій Парубій (нинішній спікер парламенту, №4 у списку «Народного фронту»). Я вже не згадую про антирейтинг таких «позитивних» героїв, як С. Пашиський та інші окремі обличчя команди Яценюка.

Водночас команда пропрезидентського блоку теж у непростій ситуації, оскільки не гарантувати співпраці з «Народним фронтом» на майбутніх парламентських виборах означає – конфліктувати, спровокувати офіційний розвал нинішньої, фактично, неіснуючої коаліції та створити передумови для дочасних виборів, чого нинішній владі зовсім не потрібно.

Натомість «Народний фронт» має і свої переваги: достатньо високий відсоток впливу на нинішній адміністративний ресурс і, звичайно, надвисокі фінансові можливості, які вдалося здобути за 3,5 роки офіційного перебування при владі.

Тому і виглядає так, що Порошенко та його партія, можливо, і не хочуть, але змушені домовлятися з партією Яценюка про створення на майбутніх виборах або нової партії, або нового спільного блоку.

Бо для них, образно кажучи, «Народний фронт» — це валіза без ручки, але з грошима!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

standard

Обіцянки «жити по-новому» переносяться на високосний 2020 рік

Закликавши народних депутатів «внести і узгодити нарешті зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканість… Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію. Давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів вже нової Верховної Ради», Порошенко публічно відмовився від своєї передвиборчої програми і заради власного спокою при владі запропонував депутатам своєрідну «індульгенцію».

По-перше, очевидно, Президент забув про свій невідкладний законопроект про скасування недоторканності № 1776, який ще з грудня 2015 року «очікує розгляду» Верховної Ради. Між іншим, цей законопроект давно вже «узгоджений» і депутатами (365 голосів), і Конституційним Судом, і профільним парламентським Комітетом…

По-друге, виходить, що логіка Президента така: залишити депутатів недоторканними vip-персонами, аби вони тільки його не критикували, не створювали йому зайвих проблем і підтримували його ініціативи. За такою ж аналогією, не треба ухвалювати і Закону «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», який розблоковує дію процедури імпічменту, доки Порошенко буде Президентом?! Мабуть, тоді не треба чіпати й міністрів та інших чиновників, щоб вони собі далі спокійно крали, вирішували власні бізнесові інтереси, працевлаштовували родичів тощо?..

Подібних запитань занадто багато. Але очевидно одне: ця ініціатива Порошенка увійде в історію як відтермінування відповідальності за порушення закону, або як своєрідний бартер підтримки Президента за «індульгенцію»: поки ми при владі, закон на нас не поширюється…

Тож, усі обіцянки «жити по-новому» переносяться на високосний 2020 рік…

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»