КВУ: як депутати спекулюють на темі коронавірусу
Значна частина законопроектів, присвячених боротьбі з коронавірусом – абсолютно пустопорожні.
Про це повідомив Комітет виборців України. Зазначається, зокрема, що з моменту введення карантину народні депутати зареєструвати півсотні (55) законопроектів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою COVID-19. Із них 21 законопроект передбачав економічну підтримку певних груп населення (підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо). КВУ проаналізував вказані інціативи на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію.
За даними КВУ половина законопроектів (10 із 21) були подані народними депутатами без жодного фінансово-економічного обґрунтування. У Пояснювальній записці до кожного з них вказано, що «законопроект не потребує видатків із Державного бюджету України», хоч на практиці вимагає коштів на реалізацію. Ще частина депутатів формально заповнили відповідну графу, однак не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків.
Серед прикладів законодавчих спекуляцій на темі коронавірусу:
1. Законопроект №3306-1 (Н. Королевська, Ю. Солод). Пропонується у зв’язку з карантином запровадити одноразову грошову допомогу для непрацездатних осіб. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
2. Законопроект №3306 (С. Мінько, Г. Вацак, І. Колихаєв). Пропонується здійснити одноразову доплату певним категоріям пенсіонерів у зв’язку з карантином. Ініціатори зазначили, що фінансові розрахунки має здійснити Кабінет Міністрів.
3. Законопроект №3329 (К. Нестеренко, Д. Чорний, В. Бородін, А. Поляков). Передбачено звільнення від оподаткування доходів медичних працівників. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
4. Законопроект №3293 (Д. Чорний). Пропонується звільнити до 1 липня 2020 року від сплати податків і зборів платників податків, діяльність яких була призупинена на період карантину. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України
При цьому деякі народні депутати стали авторами відразу кількох проектів законів щодо протидії коронавірусу. Так, народний депутат Дмитро Чорний («Слуга Народу») став співавтором відразу 7 проектів законів, що стосуються протидії коронавірусу. При цьому деякі з них депутат зареєстрував одноосібно, без інших колег.
«Тема коронавірусу прямо позначилася на законодавчій роботі парламенту. Фактично кожна фракція запропонувала своє бачення боротьби з пандемією. Однак також було зареєстровано значну кількість авторських законопроектів, які переважно базувалися не на фінансових розрахунках, а не бажаннях народних депутатів. В результаті законопроекти виглядали не як готові до реалізації документи, а як посібники із побажань політиків.
При цьому значну кількість авторських проектів зареєстрували депутати «Слуги Народу», що виглядає дивно, враховуючи, що монобільшість мала б працювати в унісон з урядом, який є основним центром вироблення рішень і володіє необхідною інформацією та розрахунками. З огляду на це хотілося б розуміти, чи були авторські законопроекти депутатів монобільшості погоджені з Кабінетом міністрів, зокрема, з Міністерством фінансів; чи належним чином було прораховано наслідки від їх прийняття для економіки; чи ці законопроекти були позицією фракції, чи є суто авторським напрацюваннями і власним баченням депутатів», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.
«Коли депутати подають законопроект, який, до прикладу, звільняє від сплати податків певну групу населення, то вони мають чітко вказати про яку кількість громадян йдеться, скільки в результаті недоотримає Держбюджет і звідки взяти кошти, щоб компенсувати різницю. Те ж саме, якщо пропонуються будь-які види доплат, адже тоді депутат має вказати, звідки взяти кошти на їх реалізацію і про які суми йде мова», – додав О. Кошель.
Відповідно до ч. 3 ст. 91 Закону «Про Регламент Верховної Ради»: «У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту іншого акта подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету».
