“Росія не вирішуватиме, бути чи ні Грузії та Україні в НАТО”

“Росія не вирішуватиме, бути чи ні Грузії та Україні в НАТО”

У Росії немає права вирішувати, бути чи не бути Україні і Грузії членами організації Північноатлантичного договору.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, виступаючи по відеозв’язку перед учасниками конференції Паризької наукової школи з питань закордонних справ 18 січня, передає «Інтерфакс-Україна».

“У Росії немає права навіть намагатися втручатися, блокувати або зупиняти членство суверенної держави в НАТО”, – наголосив генсек Альянсу.

Як приклад Столтенберг привів свою країну – Норвегію.

“На той час Радянському Союзу не подобалося, що ми хочемо стати членом НАТО. Сталін чітко заявив, що він хоче, щоб Норвегія стояла осторонь від НАТО, але, на щастя, лідери НАТО в Парижі, Лондоні, Вашингтоні і скрізь сказали “ні”. Норвегія, сусідка Росії, має суверенне право вирішувати свій власний шлях, вони хочуть бути членами, вони відповідають стандартам НАТО, і ми їх вітаємо”, – пояснив він.

Генсек наголосив, що для нього особисто ставити під сумнів право суверенної держави вирішувати своє власне майбутнє, це “майже провокація”.

У зв’язку з цим генсек заявив, що, якщо Грузія хоче бути членом НАТО, “не Росії це зупинити”.

“Буде чи ні Грузія членом – це вирішувати Грузії і союзникам, і тільки їм. Тому що все інше буде посяганням на суверенні права суверенної незалежної держави». Те, що вони (Росія – ред.) зробили, порушуючи територіальну цілісність і незалежність Грузії – неприйнятно. Те ж саме стосується, звичайно, і України: незаконна анексія Криму, дестабілізація Донбасу на сході України порушує фундаментальні принципи, завдяки яким ми створюємо мирний і стабільний мир”, – констатував він.

При цьому він зазначив, що роль НАТО полягає в підтримці цих країн, допомагаючи їм у розвитку можливостей, в проведенні реформ, надаючи навчання, коли вони присутні “в різних формах”, як в Грузії, так і в Україні.

Джерело: “Дзеркало тижня”

ЦВК: місцеві вибори у прифронтових місцевостях неможливі

Центральна виборча комісія визнала неможливим проведення місцевих виборів 28 березня 2021 року у деяких прифронтових місцевостях Донецької і Луганської областей. Про це йдеться у заяві ЦВК.

Мова йде про 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Бахмутського, Волноваського, Маріупольського і Покровського районів Донецької області та 8 – Сєвєродонецького і Щастинського районів Луганської області.

У Комісії зазначили, що не мають повноважень визначати, чи безпечно проводити голосування на тих чи інших територіях Донбасу. Тому в січні ЦВК звернулася за роз’ясненнями до Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА.

Тепер ЦВК отримала відповідь на своє звернення. За інформацією уповноважених органів, на Донбасі досі фіксують обстріли підконтрольної українській владі територій з боку російських військ. Крім того, на цих територія зберігається підвищена терористична загроза.

«Враховуючи висновки Командування ООС, ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за результатами робочої наради з питання проведення місцевих виборів на територіях Донецької та Луганської областей, у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на окремих територіях Донецької та Луганської областей неможливо забезпечити належну безпеку громадян та уникнути терористичної загрози під час організації та проведення перших місцевих виборів 28 березня 2021 року», – йдеться у повідомленні.

В разі змінення безпекової ситуації ЦВК повернеться до питання проведення місцевих виборів на цих територіях, йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що ще у серпні 2020 року на підставі відповідних висновків Донецької та Луганської ОДА – ОВЦА ЦВК визнала неможливим проведення місцевих виборів у деяких прифронтових місцевостях Донецької і Луганської областей. Відтак місцеві вибори там не відбулися. При цьому у рішенні ЦВК тоді зазначалось, що в разі появи можливості проведення виборів на цих територіях Комісія має призначити там місцеві вибори на останню неділю березня 2021 року, тобто – 28 березня.

Джерело: Zaxid.net 

ЄСПЛ розгляне 11 скарг України проти Російської Федерації

Європейський суд з прав людини визнав достатніми підстави для прийняття до розгляду скарг України проти РФ за одинадцятьма пунктами у міждержавній справі щодо порушення прав людини у Криму.

Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ від 14 січня, повідомляє Укрінформ.

«Суд вважає, що загалом були надані достатньо серйозні (sufficient prima facie) свідчення стосовно як «повторюваності дій», так і «офіційного схвального ставлення» до таких складових адміністративної практики (з боку РФ щодо порушення прав людини у Криму – ред.)», – заявили у ЄСПЛ.

Зокрема, згідно з рішенням, Суд розгляне такі 11 скарг, порушених Україною проти РФ за цією справою.

Так, ідеться про зникнення людей та недостатність ефективності розслідувань, як цього вимагає ст.2 Європейської конвенції з прав людини.

Погане поводження та протиправне затримання, що підпадає під дію статей 3 і 5.

Поширення застосування російського законодавства на Крим. Відтак, кримські суди після 27 лютого 2014 року вже не були законними установами у розумінні ст. 6.

Автоматичне надання російського громадянства та посягання на приватні помешкання, що є порушенням ст. 8.

Переслідування та залякування релігійних лідерів, які не визнають РПЦ, напади на релігійні установи та конфіскація релігійної власності – ст. 9.

Заборона неросійських ЗМІ – ст. 10.

Заборона публічних зібрань та демонстрацій, а також залякування та свавільне затримання організаторів таких акцій – ст. 11.

Експропріація без компенсації власності громадян, а також приватних підприємств – згідно з протоколом 1 ст. 1.

Придушення української мови у школах та переслідування україномовних дітей, що підпадає під розгляд за протоколом 1 ст. 2.

Обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною, що де-факто призвело до перетворення Росією адміністративного розмежування на кордон – протокол 4 ст. 2.

ЄСПЛ окремо розгляне подану Україною скаргу відносно переслідування кримських татар, що може вважатися порушенням протоколу 4 ст. 2 Європейської конвенції з прав людини.

Джерело: “День”

Датська компанія вирішила не бруднитися в російському проєкті

Місцеві вибори завершаться у березні

Проміжні та повторні вибори до місцевих органів влади різних рівнів ще мають поетапно відбутися на 174 виборчих дільницях у 24 областях України, а завершити голосування планується до кінця березня.