Ресурси, які інформують про порушення прав людини в окупованому Криму, можуть заблокувати

standard

Ресурси, які інформують про порушення прав людини в окупованому Криму, можуть заблокувати

В окупованому Криму робота сайту громадської організації «Кримська солідарність» та низки інших популярних у соцмережах ресурсів, які публікують інформацію про порушення прав людини та інші проблеми півострова, може бути заблокована у зв’язку з ухваленими в РФ в кінці 2020 року законами, що спрямовані на обмеження прав і свобод громадян.

Про це повідомляється на сайті Кримської правозахисної групи (КПГ), передає Укрінформ.

«Якщо ми візьмемо окремо групи, наприклад, «Кримська солідарність», то вони публікують багато інформації, яка не влаштовує кримську владу, а тому цей закон може бути використаний для того, щоб блокувати їх контент або інші релігійні чи тематичні групи, які пишуть про права людини або економічні проблеми, наприклад, про ситуацію з водою, екологією та інші проблеми», – цитує КПГ голову правління Кримської правозахисної групи Ольгу Скрипник.

За її словами, нові російські закони можуть як мінімум обмежувати висловлювання на певні теми і блокувати ту інформацію, яку Росія не зацікавлена виносити за межі Криму.

«Якщо взяти проблему Криму, то РФ прагне інформаційно ізолювати півострів, зокрема, щоб люди не писали в соцмережах про якісь проблеми або не розміщували інформацію про дії ФСБ чи інших силових структур. За допомогою цього закону можна обмежувати соцмережі і блокувати ту частину інформації, яку Росія не хоче виносити за межі Криму», – зазначила Скрипник.

Правозахисниця вважає, що після ухвалення нових російських законів окупаційна влада зможе ще більше обмежувати надходження в окупований Крим інформації з материкової України.

«Протягом всього 2020 року, крім систематичних обшуків і переслідувань громадських активістів, журналістів і вірян на території окупованого Росією Криму, правозахисниками відзначається блокування сигналу українських FM радіостанцій. Тепер після ухвалення вищезазначених законів окупаційна влада зможе обмежувати українську інформацію і в Інтернеті», – повідомила керівник КПГ.

Що стосується відповідальності, то, за її словами, крім адміністративної, тепер, наприклад, за так званий публічний наклеп можуть позбавляти волі неугодних, наголосила вона.

Як зазначила Скрипник, те, що російське законодавство в цій сфері постійно посилюється, ще раз свідчить про те, що «посилюється тиск на вираження думки».

«Ідеться не тільки про працівників ЗМІ, а навіть про висловлювання пересічних людей. Тому що цими законами РФ розширила сферу суб’єктів, до яких вона може застосовувати ці закони», – наголосила керівник КПГ.

У Кримській правозахисній групі нагадали, що 30 грудня 2020 року президентом Росії було підписано кілька законів, зокрема закон № 482 «Про внесення змін до федерального закону «Про заходи впливу на осіб, причетних до порушень основоположних прав і свобод людини, прав і свобод громадян РФ», який нібито декларує захист свободи слова, однак, навпаки, може призвести до звуження прав і свобод у сфері ЗМІ.

Джерело: “Чорноморські новини”

standard

«Люблінський трикутник»: зустріч відбудеться на найвищому рівні

У цьому році плануються зустрічі на рівні Президентів та Прем’єр-міністрів України, Польщі та Литви у форматі “Люблінського трикутника”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.

“Додаткового імпульсу поглибленню тристоронньої взаємодії у рамках формату надало б залучення прем’єрського рівня, можливо, у рамках конференції щодо реформ в Україні (відбудеться 6 липня у Вільнюсі – ред.) або у рамках іншого міжнародного заходу. Працюємо також над проведенням установчого засідання саміту “Люблінського трикутника” на найвищому рівні”, – повідомив Боднар.

За його словами, саміт Президентів у цьому форматі може відбутися до кінця цього року.

Український дипломат зауважив, що Київ не хоче надмірно формалізовувати “трикутник”, аби не “зав’язнути в бюрократії”, а “сконцентруватися на конкретних справах і проєктах”.

Ключовими завданнями “Люблінського трикутника” він назвав координацію взаємодії у справах євроінтеграції, протидію російській агресії та боротьбу з дезінформацією.

Боднар також підкреслив, що формат залишається відкритим на інші країни, зокрема Білорусь.

“Так, партнером могла би бути Білорусь, однак поки там існує тоталітарний режим, ця співпраця неможлива”, – констатував заступник глави МЗС України.

Як повідомлялося, “Люблінський трикутник” — тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Україною, Литвою та Польщею, заснована 28 липня 2020 року. Мета створення платформи – підтримка інтеграції України в Європейський Союз.

standard

Суд визнав збиття літака МАУ в Ірані терористичним актом

Верховний суд канадської провінції Онтаріо визнав збиття літака МАУ в Ірані, що прямував рейсом PS752 «Тегеран — Київ», умисним терористичним актом.

Про це інформує видання Globalnews.

Суддя Едвард Белобаба у своєму рішенні опирався на двох експертів, один з яких дійшов висновку, що представники Ісламської революції «знали, що рейс PS 752 був цивільним літаком, і навмисно збили його з наміром знищити».

Суддя ухвалив рішення проти Ірану за цивільним позовом, поданим чотирма родинами загиблих на борту. Зі 167 загиблих пасажирів — 57 канадців.

Нагадаємо, український літак Boeing-737 авіакомпанії «МАУ», який прямував рейсом PS752 «Тегеран — Київ», збили у ніч на 8 січня 2020 року незабаром після зльоту. На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, серед них — 11 українців. Усі загинули. 

Згодом Іран визнав свою провину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони. Вони назвали попадання у літак випадковим. Відповідальність за збиття літака взяв на себе Корпус вартових Ісламської революції. 

Джерело: “Громадське радіо”

 

standard

Комітет Конгресу США схвалив акт, який забороняє визнавати Крим російським

Комітет з питань закордонних справ Палати представників США розглянув та рекомендував для ухвалення нижній палаті законопроєкт H.R.922 – Акт заборони для уряду США визнавати заяви РФ про суверенітет над Кримом.

Розгляд документа відбувся в середу, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Акт про невизнання анексії Криму (скорочена назва документа – ред.) – це життєво важливе законодавство, яке забороняє уряду Сполучених Штатів здійснювати будь-які дії або розширювати будь-яку допомогу, яка означала би визнання претензій Росії на суверенітет над Кримом», – заявив у цьому зв’язку голова комітету Грегорі Мікс.

Він підкреслив, що дії Кремля, який у 2014 році розв’язав збройну агресію проти України, не можуть бути визнані Сполученими Штатами Америки.

Автор законопроєкту конгресмен Джеральд Коноллі підкреслив, що попри опір США намірам Путіна розширити російський вплив, у тому числі шляхом санкцій, амбіції кремлівського лідера не зменшилися. «Саме тому цей законодавчий акт є важливим кроком і висловленням позиції Конгресу США», – зауважив Коноллі.

Він нагадав, що норма про невизнання анексії Криму була прописана раніше в щорічних оборонних бюджетах США, однак зараз вона встановлюється окремим законом.

Співавтор законопроєкту Стів Чабо наголосив на своєчасності розгляду цієї законодавчої ініціативи в Конгресі з огляду на те, що РФ зосередила близько 80 тисяч військ вздовж українського кордону. «Дозвольте мені чітко заявити: Сполучені Штати і світ ніколи не мають визнавати незаконної анексії Путіним Криму – так само як і його амбіцій повернути собі частини колишньої радянської імперії», – заявив конгресмен.

Як повідомлялося, проєкт закону H.R.922 щодо заборони для уряду США визнавати заяви РФ про суверенітет над Кримом був внесений на розгляд до Палати представників 8 лютого 2021 року. Для набуття чинності як законом документ має також бути затверджений Сенатом і підписаний президентом США.

 

standard

Міноборони хоче “Залізний купол”

Міністерство оборони України розглядає можливості придбання протиракетної системи на кшталт “Залізного купола”.

Про це під час візиту на підприємство “Мотор Січ” сказав міністр оборони України Андрій Таран, передає кореспондент Укрінформу.

“Останні події, що відбуваються в Ізраїлі, довели необхідність наявності в країні протиракетної оборони. Хотів би зазначити, що “Залізний купол” – один із найкращих зразків протиракетної оборони, але це лише складова, одна зі складових частин протиракетної оборони. Ще минулого року ми розпочали певні дії щодо створення протиракетної оборони України. Розглядаємо можливості придбання чогось на кшталт “Залізного купола”, – сказав Таран.