Литва вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

standard

Литва вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

Литовський Сейм ухвалив резолюцію, в якій вимагає від Росії відшкодування збитків від радянської окупації. За документ проголосували 103 члени парламенту.

Ухвалили резолюцію у зв’язку з 80-ю річницею початку сталінських депортацій у Литві. У документі зазначають, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації саме з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.

Також його автори пропонують продовжити історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На їхню думку, це допоможе забезпечити імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі країни.

Джерело: Факти ICTV

standard

Росія не має права голосу

Рішення щодо членства України в НАТО буде прийматися виключно членами альянсу без огляду на позицію Росії.

Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на брифінгу за підсумками саміту НАТО в Брюсселі 14 червня.

“Надзвичайно важливо підкреслити, що кожна нація має право вибирати свій шлях. І це включає те, частиною яких заходів щодо забезпечення безпеки вона хоче бути, включно з тим, хоче вона бути членом НАТО чи ні. Меседж полягає в тому, що Україна і 30 союзників вирішать, коли Україна стане членом НАТО. Росія, звичайно, не має права голосу, тому що вона не може ветувати те, що можуть робити сусіди”, – повідомив Столтенберг.

Генсек наголосив, що часи, коли одні держави могли диктувати іншим свою волю, залишилися у минулому.

“Ми не повернемося в часи, коли у нас були сфери впливу, де великі держави вирішували, що маленькі сусіди можуть робити”, – додав Столтенберг.

За підсумками саміту, країни-члени НАТО закликали Росію припинити “дестабілізацію в Україні”.

“Ми закликаємо Росію відмовитися від нарощування військової потужності і припинити обмежувати судноплавство в частинах Чорного моря. Ми також закликаємо Росію припинити перешкоджати доступу до Азовського моря та українських портів. Росія як країна, яка підписала Мінські угоди, несе значну відповідальність в цьому відношенні. Ми закликаємо Росію припинити розпалювати конфлікт, надаючи фінансову та військову підтримку збройним формуванням, які вона підтримує на сході України”, – йдеться у тексті підсумкового комюніке НАТО.

Джерело: “Суспільне”

standard

“Це не змагання”: Байден пояснив відмову від спільної прес-конференції з Путіним

Президент США Джо Байден пояснив рішення відмовитися від спільної прес-конференції зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, щоб не влаштовувати змагання. Він також зазначив, що цей захід може відвернути його від питань, які він планує обговорити з російським лідером.

Про це американський лідер заявив на прес-конференції за результатами саміту “Великої сімки” в британському Корнуоллі, передає CNN.

“Це не змагання в тому, хто буде кращим перед пресою, хто кого зможе поставити в незручне становище”, – сказав він.

Байден зазначив, що зустріч з Путіним необхідна для того, щоб чітко позначити умови поліпшення двосторонніх відносин між США і Росією.

“Я думаю, що краще, якщо ми зустрінемося з ним, проведемо власні обговорення. Після цього я розповім, про що, на мій погляд, була зустріч, і він може сказати, що, з його точки зору, означала зустріч”, – додав американський лідер.

Байден також уточнив, що рішення відмовитися від спільної прес-конференції пов’язане з тим, що цей захід може відвернути його від питань, які він має намір торкнутися під час переговорів з Путіним.

standard

Суд у справі МН17. Вперше озвучені покази свідків пуску ракети

На суді в Нідерландах у справі про МН17, збитого в небі над Донбасом у 2014 році, вперше озвучені покази очевидців того, що слідство вважає пуском ракети зенітно-ракетного комплексу “Бук” у бік лайнера.

Свідків допитували як представники Міжнародної слідчої групи (JIT), так і слідчий суддя. Загалом 20 свідків заявили, що бачили у небі слід від пуску якоїсь ракети. 12 з них також чули гуркіт чи вибух, що передували появі у небі цього сліду. Із цих 12 вісім безпосередньо бачили або чули політ ракети в небі.

Відповідаючи на запитання про можливе місце пуску ракети, більшість опитаних свідків вказали напрям лівіше від населеного пункту Сніжне (у липні 2014 року, як і зараз, цей населений пункт перебуває під контролем сил самопроголошеної “Донецької народної республіки”).

Дехто з очевидців вказував більш точну локацію – місце неподалік від Савур-Могили або ж село Первомайське.

Ці заяви збігаються із розрахунками бельгійських експертів і висновком слідства про те, що Boeing збили ракетою, що випустили з поля поблизу села Первомайське в районі Сніжного.

При цьому 11 свідків, які чули запуск ракети, заявили, що того ж дня самі бачили ЗРК “Бук” або чули про те, що він перебуває у цій місцевості. Троє свідків твердять, що були безпосередньо у місці запуску ракети.

Особливу увагу в суді приділили показам свідка Х48.

Він повідомив, що 17 липня 2014 року, незадовго до падіння Boeing (близько 16:20 за місцевим часом), він перебував на блокпосту у села Первомайське.

Він бачив, як повз нього проїздить військова машина із зеленими ракетами, яка потім поїхала у бік поля та сховалася за деревами.

Згодом свідок почув гуркіт, потім свист і побачив, як в небі з’явився білий слід, що йшов у бік міста Торез (судячи із даних радарів та “чорних скриньок”, саме в тому напрямку на той момент був МН17).

За мить в небі стався вибух, а потім свідок побачив, як із хмар на землю падають уламки літака.

Невдовзі після цього свідок Х48 побачив, як військова машина рухається у зворотному напрямку, при цьому одна з ракет на верхній частині машини була відсутня. А частина поля, з якого приїхала установка, горить.

У суді представили технічні характеристики ЗРК “Бук” і дані про те, що після пуску ракети на місці стоянки комплексу утворюється хмара газів, а також може виникнути пожежа (якщо, наприклад, цьому сприяє наявність сухої трави).

Ракета “Бука” залишає у повітрі інверсійний слід, який можна бачити ще кілька хвилин. Момент запуску ракети супроводжується звуком гучного удару, оскільки ракета долає звуковий бар’єр. Цей звук, згідно із документацією та проведеними дослідами, можна чути на відстані приблизно п’яти кілометрів впродовж 20 секунд.

Щоб оцінити надійність показів цього свідка, слідчий суддя вивчив дані його телефонного білінгу.

З’ясувалося, що 17 липня він дійсно перебував у тому районі, про який каже.

Суд у справі про збиття літака Boeing 777 триває у Нідерландах від березня 2020 року.

В причетності до загибелі літака і смерті 298 людей звинувачують трьох громадян Росії та одного громадянина України.

У листопаді 2020 року суд заявив, що єдиною версією загибелі Boeing, яку розглядатимуть на засіданнях, буде ураження ракетою зенітно-ракетної установки “Бук”, що прибула з території Росії.

Альтернативні сценарії падіння літака, зокрема і варіанти із атакою військовим літаком та пуску ракети українським “Буком” також були розглянуті під час засідань. Але суд вирішив, що прокуратурі вдалося зібрати достатню кількість доказів того, що усі альтернативні версії є помилковими.

Джерело: ВВС

standard

У Польщі відреагували на рішення Лукашенка впровадити нове свято

17 вересня 1939 року є днем ​​нападу СРСР на Польщу. Саме в цей день в Білорусі, за рішенням диктатора Олександра Лукашенка, мають намір святкувати єдність країни. У Польщі вже відреагували на введення нового свята.

17 вересня треба вважати не «Днем національної єдності Білорусі», а «днем єдності двох тоталітарних режимів» – радянського і нацистського, повідомив Інститут національної пам’яті Польщі.

Як підкреслюють в ІНП Польщі, 17 вересня 1939 року Сталін виконав своє зобов’язання перед Гітлером відповідно до таємного протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа, а напад Червоної армії на Польщу дозволив третьому рейху швидше завоювати країну.

17 вересня є символом злочинного співробітництва Гітлера і Сталіна в підпорядкуванні вільних народів Європи, додали в інституті. Співпраця Німеччини і СРСР принесла поневолення мільйонів громадян Польщі, в тому числі і національних меншин, а символом співпраці двох тоталітарних режимів був загальний військовий парад у Бресті 22 вересня 1939 року.

На окупованих територіях третій рейх і СРСР почали проводити політику репресій, злочинів і геноциду.

«Те, що 17 вересня 1939 року проголошено «Днем національної єдності Білорусі», є наругою над пам’яттю не тільки польських, а й білоруських жертв двох тоталітарних режимів. Насправді 17 вересня 1939 року – це «день двох тоталітарних режимів», – зазначає інститут національної памяті Польщі.

Раніше Лукашенко підписав указ про введення у Білорусі нового свята – Дня національної єдності Білорусі, його буде відзначати 17 вересня.

У цей день в 1939 році радянські війська без оголошення війни перейшли кордон Другої Речі Посполитої і захопили території, населені переважно українцями і білорусами.

Джерело: UA.news