Окупація Криму: Україна та ще чотири країни приєдналися до продовження санкцій Євросоюзу проти Росії

Окупація Криму: Україна та ще чотири країни приєдналися до продовження санкцій Євросоюзу проти Росії

Україна, Грузія, Норвегія, Албанія та Північна Македонія приєдналися до рішення Європейського Союзу продовжити санкції проти Росії через окупацію Криму ще на рік.

Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС.

«Країни-кандидати Північна Македонія та Албанія, країна-учасниця Європейської економічної зони Норвегія, а також Україна та Грузія приєднуються до цього рішення Ради. Вони забезпечать відповідність своєї національної політики цьому рішенню», — йдеться в повідомленні.

У Євросоюзі вже привітали рішення п’яти країн.

Зазначимо, йдеться про санкції проти Росії, ухвалені Європейським Союзом 21 червня. Обмежувальні заходи триватимуть щонайменше до 23 червня 2022 року.

Санкції стосуються імпорту в ЄС товарів із Криму, зокрема із Севастополя, різних інвестицій, експорту технологій та послуг, що мають стратегічне значення та можуть використовуватися для розробки та видобутку нафти, газу і мінеральних ресурсів, а також товарів подвійного призначення для військових потреб тощо.

Джерело: “Бабель”

Країни «Великої 20-ки» не змогли домовитись щодо амбітних цілей з подолання зміни клімату

Міністри країн «Великої 20-ки», відповідальні за екологію та енергетику підтвердили намір стримувати глобальне потепління на рівні менше 2 градусів за Цельсієм, однак не змогли затвердити більш амбітну ціль – 1,5 градуса, яку пропонувала встановити Італія.

Про це за результатами засідання в п’ятницю повідомив італійський міністр екології Роберто Чінголані.

Країни «Великої 20-ки» відповідальні за 80% економіки світу, в них проживає 60% світового населення. Також ці країни відповідальні за 85% шкідливих викидів у світі6 повідомляють ЗМІ.

Серед країн «Великої 20-ки» спостерігається значна відмінність у підході до подолання зміни клімату.

Китай, Росія, Бразилія та Австралія – чотири країни «Великої 20-ки» дотримуються стратегії, що може спричинити потепління клімату на 5 градусів за Цельсієм, що значно вище цілей, оголошених іншими країнами. Про це йдеться в інформації, опублікованій Паризькою групою дотримання рівності (Paris Equity Check Group). Дослідники наголошують, що ці країни досі покладаються на викопне паливо, пише The Guardian.

Науковці застерігають, що неконтрольована зміна клімату може призвести до значних руйнувань на планеті. Вони пов‘язують зростання кількості природних катаклізмів у світі, таких як посухи та повені, саме зі зміною клімату.

Джерело: “Голос Америки”

Раді пропонують позбавляти громадянства у разі отримання паспорта РФ

Суд зобов’язав ДБР відкрити справу щодо можливої державної зради Зеленського через “вагнерівців”

Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливого вчинення Володимиром Зеленським та його оточенням державної зради через зрив операції із затримання членів “ПВК Вагнера”.

Заяву щодо вчинення злочину Зеленським до ДБР подала група осіб, серед яких ексдепутат Андрій Тетерук. Однак правоохоронці не почали досудове розслідування, тому заявники звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність ДБР та вимогою змусити відомство почати розслідування.

“Ми будемо розглядати скаргу на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає в тому, що в порядку, передбачено статтею 214, слідчий не вніс відомості до реєстру досудових розслідувань і відповідно не розпочав розслідування”, — заявив перед засіданням адвокат позивачів Ігор Волошин.

Як передає кореспондентка Суспільного, скаргу було задоволено у повному обсязі.

“Суддя прийняв рішення зобов’язати ДБР вчинити так, як передбачає українське законодавство, а отже: нащу заяву про вчинення кримінального правопорушення за статтю 112 “державна зрада” зареєструвати і внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань”, — розповів Тетерук.

Попереднє засідання у справі було відкладене, оскільки на нього не прийшов слідчий ДБР.

Джерело: “Суспільне”

Президент підписав закон про корінні народи України

Президент України Володимир Зеленський підписав ініційований ним Закон “Про корінні народи України” № 1616-IX, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року, передає УНН.

Документ спрямований на максимальний захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з Українською державою. Зокрема, визнаються представницькі органи корінних народів.

Закон визначає, що корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки.

«Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України», – йдеться в документі.

Корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України. Вони мають колективне та індивідуальне право на повне володіння всіма правами людини та основоположними свободами.

Законом забороняється заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України.

Згідно з документом, який підписав Глава держави, корінні народи мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини; визначення переліку власних місць та об’єктів релігійного та культурного значення; відновлення своєї історичної топоніміки; співпрацю із закладами освіти задля забезпечення вивчення своєї мови, історії, культури корінного народу.

Також корінні народи мають право через представницькі органи створювати свої засоби масової інформації та отримувати державну підтримку.

Крім того, корінні народи можуть спрямовувати частину доходів від користування природними ресурсами, розташованими на території АР Крим та міста Севастополя, на свої потреби; на резервування для представників корінних народів, що повертаються на територію Криму, земель сільськогосподарського та іншого призначення.

Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві.

Закон набирає чинності з дня його опублікування (крім частини 3 ст. 7, якою визначено право корінних народів на спрямування частини доходів від користування природними ресурсами на потреби корінних народів України, яка набирає чинності після повернення тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя під загальну юрисдикцію України).