Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив уряду розробити комплекс додаткових заходів проти санкцій Великої Британії, США та Канади.
Про це заявила його прессекретарка Наталія Ейсмонт, повідомляє державне агентство БелТА.
«Глава держави доручив уряду розробити комплекс додаткових заходів проти чергового санкційного витка. Білорусь у боргу не залишиться. Наскільки можливо, ми вжиємо відповідних заходів», — сказала вона.
Джерело: “Бабель”
Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Твіттері.
“Ще одна європейська країна щойно підтвердила участь в Саміті Кримської платформи. Кількість учасників зросла до 34. Підтримка Платформи продовжує зростати, а ми продовжуємо працювати над залученням нових країн”, – наголосив Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, 23 серпня саміт Кримської платформи в Києві відкриє співачка Джамала піснею «1944».
6 серпня в Києві пройшов форум експертів Кримської платформи.
Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Як повідомив кореспондент Укрінформу, участь в акції взяли кілька сотень осіб.
Учасники акції пройшли ходою від посольства Республіки Білорусь до Майдану Незалежності, скандуючи «Жыве Беларусь». У рамках заходу запланований показ фільму від проєкту підтримки політв’язнів Білорусі Politzek.me. Стрічка розповідає про масштаби репресій в Білорусі і демонструє кадри з фотографіями та іменами ув’язнених білорусів.
Також під час акції збирають листівки на підтримку політв’язнів Білорусі, зокрема – журналіста Андрія Александрова.
Організатори акції нагадують, що попри масову підтримку передвиборчої кампанії Світлани Тихановської і рекордну в історії країни явку на виборах президента Білорусі, 9 серпня 2020 ЦВК заявила, що понад 80% голосів отримав Олександр Лукашенко. На той час він перебував при владі вже 27 років. Це викликало масові мирні акції протесту по всій країні.
Згідно з даними організаторів заходу, станом на сьогодні у Білорусі відкрито близько 5 тисяч політично мотивованих кримінальних справ і 605 людей визнані політичними в’язнями.
Шостий апеляційний адміністративний суд залишив фінансування для партії «Голос», яке раніше призупиняло Національне агентство з питань запобігання корупції.
Таке рішення 30 червня ухвалила колегія суддів ШААС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, 11 січня стало відомо про позбавлення партії «Голос» державного фінансування з боку Нацагентства з питань запобігання корупції. Як стверджували у партії, у НАЗК є дві претензії до партії. Перша стосується оформлення угод та актів виконаних робіт у підрядників. Друга претензія полягає в тому, що «Голос» сплатив орендну плату за офіси трьох територіальних організацій.
У НАЗК тоді повідомляли, що партія «Голос» оформила низку договорів із фізичними особами-підприємцями на суму близько 1,1 млн грн щодо послуг, виконання яких документально належним чином не підтверджено. Серед таких послуг: медійний моніторинг, пошук інформації, соціологічні дослідження.
Не погодившись з таким рішенням, партія «Голос» подала позов до НАЗК в Окружний адмінсуд Києва. У ньому просили скасувати наказ Нацагентства про призупинення держфінансування «Голосу» та визнати протиправними дії НАЗК щодо складання акту та висновку стосовно про проведення аналізу звіту партії. ОАСК позов задовольнив частково і скасував наказ НАЗК про призупинення фінансування партії.
НАЗК рішення ОАСК оскаржило в Шостому апеляційному адмінсуд, щоправда суд Нацагентству відмовив. 23 липня НАЗК подало касаційну скаргу. Наразі її розглядає Касаційний адміністративний суд. Представник «Голосу» вже намагався відвести деяких суддів, втім йому відмовили. 4 серпня Касаційний адмінсуд відкрив провадження за скаргою НАЗК.
Про це глава української дипломатії повідомив у Твіттері, передає Укрінформ.
«Щойно отримали ще одне підтвердження участі в Кримській платформі від важливого партнера. Кількість учасників досягла 31-го та пішла на четвертий десяток. Працюємо над подальшим розширенням ядра міжнародної коаліції за звільнення Криму», – зазначив міністр.
Як повідомлялося, в Україні 23 серпня відбудеться саміт Кримської платформи. Крім основного засідання, передбачається проведення 4 тематичних панелей про подальші кроки: про невизнання спроби анексії Криму, про мілітаризацію Азово-Чорноморського регіону, про шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток і про відновлення прав кримськотатарського народу.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на тимчасову окупацію Криму, відповіді викликам у сфері безпеки, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.