МВС України посилює кордон із Білоруссю

МВС України посилює кордон із Білоруссю

Міністерство внутрішніх справ посилює кордон із Білоруссю, особливу увагу приділяють дільницям, де ймовірне скупчення мігрантів. На цьому наголосив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський на брифінгу після засідання Ради нацбезпеки та оборони України 10 листопада, передає кореспондент видання “ГОРДОН”.
“Сьогодні питання номер один – це питання по українсько-білоруському кордону. Не можу вдаватися у деталі, але можу сказати, що ми готуємося до сценаріїв, подібних до тих, що відбуваються на польсько-білоруському кордоні. Ми сьогодні приймаємо рішення про посилення присутності Держприкордонслужби на українсько-білоруському кордоні. Сьогодні були визначені найімовірніші ділянки масового скупчення мігрантів коло держкордону. Буде здійснено посилення охорону держкордону силами Нацгвардії та Нацполіції України”, – сказав міністр.

Він додав, що також залучать підрозділи територіальної оборони у прикордонних областях, щоб провести навчання щодо взаємодії усіх підрозділів і бути готовими до “будь-яких можливих сценаріїв у разі потрапляння незаконних мігрантів з африканських країн, в першу чергу, які прибувають на територію Білорусі та штучно просуваються сьогодні до польського кордону”.

“Але ми не виключаємо, що такі сценарії можливі і щодо українського кордону. Тому відповідь та реакція українських правоохоронців, гвардійців буде досить жорсткою, чіткою, коректною, в межах закону, що регламентує захист державного кордону”, – заявив Монастирський.

Ситуацію з мігрантами на кордоні Білорусі з Польщею обговорювали на сьогоднішньому засіданні РНБО і ухвалили “відповідне рішення”, повідомляв секретар РНБО Олексій Данілов.

Європейські посли стривожені закриттям англомовного видання Kyiv Post

Європейські посли в Україні з сумом та стурбованістю відреагували на новину про закриття англомовного видання Kyiv Post, власником якого є бізнесмен Аднан Ківан.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас відзначив, що втрата газети Kyiv Post матиме наслідки.

“Сумно чути про закриття Kyiv Post. Це було перше англомовне джерело для більшості іноземців – сьогодні Україна ризикує втратити це, з наслідками”, – написав він у Twitter у вівторок.

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен відзначила, що Kyiv Post була з нею всі її роки в Україні.

“Мене турбує, що газету закрили, а всю редакцію прибрали”, – зазначила Фельдгузен.

Посол Швеції в Україні Тобіас Тіберг зазначив, що вільні та незалежні ЗМІ в Україні потребують захисту на кількох фронтах.

“Kyiv Post була закрита. Це одне з найсильніших у світі джерел новин та аналітики про Україну. Вільні та незалежні ЗМІ в Україні потребують захисту на кількох фронтах. Сумний день”, – зазначив Тіберг на своїй сторінці у Twitter.

Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс раніше висловила розчарування з приводу закриття англомовного українського видання Kyiv Post.

Як відомо, 8 листопада власник англомовного видання Kyiv Post Аднан Ківан заявив про тимчасове призупинення роботи редакції для перезавантаження. Водночас працівники редакції повідомили, що видання закрили повністю.

Одеський забудовник Аднан Ківан купив Kyiv Post у Мохаммада Захура у 2018 році.

Аднан Ківан – один із найбільших і найстаріших девелоперів Одеси. Підприємець має сирійське походження, володіє підприємством Ківан-компані, яке має мережу філій в Єгипті, Нігерії і країнах Близького Сходу. Йому також належить компанія KADORR Group.

Закон про олігархів. Стало відомо, коли РНБО оголосить перших «номінантів»

Скандальний закон про олігархів набуде чинності через пів року. А наприкінці травня 2022 року Рада національної безпеки та оборони України визначить перших «номінантів», повідомив глава Мін’юсту Денис Малюська у Facebook.

«Введення в дію закону про олігархів припадає на період між травневими святами, а перші «номінаційні» засідання РНБО будуть можливі (з дотриманням усіх процедурних обмежень) вже з двадцятих чисел травня», – зазначив Малюська.

Він також наголосив, що з метою імплементації закону про олігархів Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення найближчим часом затвердить Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації. Крім того, РНБО затвердить Положення про реєстр олігархів та порядок його формування та ведення, а також розробить такий реєстр.

Нагадаємо, 5 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про олігархів, почавши так званий процес «деолігархізації».

24 вересня Верховна Рада України прийняла закон про створення реєстру олігархів і про позбавлення їх деяких прав. Законопроєкт №5599 президента Володимира Зеленського у цілому підтримали 279 депутатів.

Закон критикує опозиція, а також колишній голова парламенту Дмитро Разумков. Документ, ухвалений у першому читанні, спікер спрямував до Венеціанської комісії на експертизу. 22 вересня він заявив, що залежно від висновків експертів Ради Європи, закон можуть переглянути. Висновок Венеціанської комісії має надійти у грудні.

Закон про олігархів потрібен оточенню президента Володимира Зеленського задля нападків на своїх співвітчизників, вважає політолог Євген Магда.

Ексгенеральний прокурор Руслан Рябошапка заявив, що Рада національної безпеки і оборони почне торгувати місцями в реєстрі олігархів після ухвалення скандального проєкту закону про олігархів.

Джерело: “Главком”

Бояться “розсипатись”?

ОПОРА назвала депутатів-прогульників Ради за жовтень

Про це повідомляє Громадянська мережа “ОПОРА” у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“У жовтні 7 народних депутатів пропустили усі 556 голосувань, шестеро з яких представники “Опозиційної платформи — За життя” (Вадим Рабінович, Вадим Столар, Віктор Медведчук, Тарас Козак, Григорій Суркіс та Юлія Льовочкіна) та один позафракційний депутат — Олесь Довгий”, – розповіли в ОПОРІ.

Крім того зазначається, що депутати з фракції “Слуга народу” Єлизавета Ясько була присутня на 8 засіданнях Ради (99% пропущених засідань) й Любов Шпак — на 15 засіданнях (97% пропущених засідань), а позафракційний Олександр Дубінський — на 9 засіданнях (98% пропущених засідань).

В ОПОРІ нагадали, що відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється їхньою участю в голосуваннях, тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях.

За законодавством, народним обранцям, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.