Микола Томенко: Ілон Маск як послідовник Арахамії та Пінчука із Медведчуком

standard

Микола Томенко: Ілон Маск як послідовник Арахамії та Пінчука із Медведчуком

Всеукраїнський фейсбук-спротив так званому «мирному плану» Ілона Маска щодо завершення війни правильний і справедливий.

Проте чесно було б нагадати, що ідея НЕЙТРАЛЬНОГО статусу України та «вічного миру» на умовах Росії вигулькувала в різні часи і від різних людей.

Найбільшим виразником її (як тепер зрозуміло за російські гроші) був Медведчук, Янукович і вся нині, ніби заборонена, ОПЗЖ.

В 2017 році нинішній відомий «філантроп і бізнесмен» Віктор Пінчук оголосив черговий новий план порозуміння з Росією, де головною умовою був нейтральний статус України, «заморожування» на 15 років російського статусу Криму і вибори в так званих ДНР і ЛНР.

В кінці березня-на початку квітня 2022 року керівник переговорної делегації від України Давид АРАХАМІЯ оголосив про готовність влади визнати нейтралітет, який потім буду винесено на референдум.

Також владні переговорники погодилися протягом 15 років вести консультації щодо статусу Криму. І найголовніше – одним із гарантів цього мирного договору повинна була стати …Росія!

Про українську воду для російського Криму, звісно теж придумав не Маск, про це говорили багато наших посадовців і той же очільник «Слуги народу» Арахамія.

Про іноземних порадників, яких було ЛЕГІОН, я вже мовчу. Для прикладу й позиція екс-президента США Дональда Трампа часами нагадували всі вищевказані.

Отож, як бачимо, Ілон Маск ПОВТОРИВ так звану РОСІЙСЬКУ версію «ВІЧНОГО МИРУ» для УКРАЇНИ і вона ОДНОЗНАЧНО суперечить НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ нашої ДЕРЖАВИ.

І не забуваємо також, що нині мусимо воювати за УКРАЇНУ не лише із чужоземними ВОШАМИ, а і з власними ГНИДАМИ, як і застерігав Симон ПЕТЛЮРА.

 

standard

У Держдумі росії за «приєднання нових територій» проголосувало депутатів більше, ніж було на засіданні

Госдума Росії вчора проголосувала за «ратифікацію» «договорів» про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

Спікер Держдуми В’ячеслав Володін оголосив, що нижня палата парламенту чотири рази — окремо за кожну територію — проголосувала одностайно.

При цьому, судячи з табло Думи, щоразу за ратифікацію договору проголосувала різна кількість депутатів. Водночас, не було жодного депутата, хто проголосував «проти», або утримався.

Як повідомляють російські опозиційні ЗМІ, результати на табло мали такий вигляд:

• за «приєднання» ДНР —413 голосів

• за «приєднання» ЛНР — 412 голосів

• за «приєднання» Запорізької області — 409 голосів

• за «приєднання» Херсонської області — 411 голосів

При цьому, судячи з попередньої реєстрації, в залі перебували 408 депутатів.

В’ячеслав Володін пояснив розбіжність у цифрах тих, хто голосував «технічним збоєм».

 «Не рахуйте голоси: один плюс, один мінус. Це може бути технічним збоєм» — закликав він.

 

Джерело: ZN.ua 

standard

Верховна Рада збирається націоналізувати понад 900 об’єктів РФ в Україні

Верховна Рада на найближчому засіданні розгляне питання про націоналізацію активів РФ в Україні. До переліку, який склав уряд, увійшли понад 900 об’єктів.

Про це повідомила заступниця голови комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа, пише пресслужба ВРУ в Telegram.

Зазначено, що Кабінет міністрів підготував список із 903 об’єктів, що належать безпосередньо Росії як державі. Примусове відчуження цих об’єктів відбудеться за особливою процедурою.

За словами депутатки, до списку об’єктів увійшли такі відомі підприємства, як Енергомашспецсталь у Краматорську, що на 92% належить офшорній кіпрській компанії, яку контролює Росатом.

Також у цьому переліку є відома мережа магазинів BROCARD, що на 100% контролюється офшорною компанією, яка, своєю чергою, контролюється міністерством промисловості РФ.

«Усі ці об’єкти будуть націоналізовані. Це не означає, що відразу надійдуть гроші до українського бюджету. Ці всі об’єкти перейдуть до власності держави, після цього держава може визначатися, що з ними робити. Україна або буде отримувати прибуток від підприємства, яке працює, або вона його виставить на приватизацію, або запропонує його до оренди тощо», — сказала Підласа.

Джерело: “НВ”

standard

Чи готова Україна до опалювального сезону?

За даними Мінрегіону, Україна готова до опалювального сезону на 88%. У першій декаді жовтня цей показник має наблизитись до 100%.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками засідання Антикризового енергетичного штабу.

За його словами, голови майже 140 міст разом із Мінрегіоном та “Нафтогазом” провели посилену підготовку до зими. Розроблено антикризові плани кожної області.

За інформацією міністра Міненерго, наразі Україна має близько 2 млн тонн вугілля та майже 14 млрд куб. м газу. Шмигаль поставив завдання перед НАК “Нафтогаз” та Міненерго збільшити на початок опалювального сезону кількість газу, вугілля та мазуту.

Окрім цього, під час засідання заслухали керівника Держінспекції з енергетичного нагляду щодо ремонтних програм та керівника НКРЕКП щодо фінансового стану підприємств енергетичної галузі.

Уся Європа готується до найскладнішої зими через агресію росії. Україна також має достойно та зібрано пройти цей опалювальний сезон. За результатами роботи Антикризового енергетичного штабу дано завдання максимально пришвидшитись у питанні накопичення енергоресурсів та розробити плани їх ощадливого використання в осінньо-зимовий період. Зокрема, розглянути можливості оперативного збільшення власного видобутку газу та вугілля, корегування енергобалансів та стимулювання зменшення споживання електроенергії в пікові години”, – підкреслив Шмигаль.

Джерело: ТСН

standard

Вибори після війни. ЦВК висвітлила головні дилеми та шляхи їхнього вирішення

Через знищення важливої інфраструктури окупантами та вимушене покидання громадянами своїх домівок ЦВК прогнозує можливі проблеми під час майбутнього проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Через це може знадобитися перегляд виборчого законодавства та внесення до нього відповідних системних змін.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу ЦВК.

Так, Комісія надіслала відповідному комітету Верховної ради пропозиції щодо врегулювання основних процедурних моментів щодо внесення змін до Виборчого кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законів України.

Зокрема, проектом закону пропонується передбачити можливість утворення на тимчасовій основі додаткових виборчих дільниць та додаткових закордонних виборчих дільниць.

Так, на території України у разі необхідності додаткові виборчі дільниці утворювалися б у місцях компактного поселення ВПО. На території іноземних держав додаткові виборчі дільниці могли б утворюватися як при закордонній дипломатичній установі України, так і поза її межами.

Окрім того, ЦВК пропонує низку змін до виборчого законодавства, що стосуватимуться кандидатів на виборах. Зокрема, щодо права висування кандидатів, яке не може бути реалізовано через політичну партію та її місцеві організації, якщо діяльність такої партії заборонено або її реєстрацію анульовано в установленому законом порядку.

Ще одним правовим наслідком заборони діяльності політичної партії, на думку Комісії, має стати заборона здійснення заміщення нардепів, депутатів ВР Криму, місцевих рад, повноваження яких достроково припинені та які були обрані за виборчими списками політичних партій (місцевих організацій політичних партій), діяльність яких заборонено.

Окрім того, на переконання Комісії, слід до розумної міри підсилити наявні у виборчому законодавстві обмеження щодо здійснення спостереження за виборами особами, дії яких можуть загрожувати основам нацбезпеки, оскільки ризики впливу іноземних держав, зокрема РФ, на внутрішні справи в Україні через втручання у виборчий процес залишаються досить високими.

ЦВК також підкреслює необхідність встановлення безумовного порядку фінансування підготовки та проведення виборів місцевою радою.

Комісія взяла до уваги також необхідність удосконалення чинного законодавства в частині регулювання процедури встановлення неможливості проведення виборів на окремих територіях та виборчих дільницях.

Також можливого обговорення потребуватиме питання організації підготовки та проведення виборів на відповідних територіях, зокрема, після деокупації Кримського півострова.