У Києві переглянуть заборону руху громадського транспорту під час повітряної тривоги

У Києві переглянуть заборону руху громадського транспорту під час повітряної тривоги

Влада Києва перегляне заборону руху громадського транспорту під час повітряної тривоги.

Це питання Рада оборони Києва розгляне під час наступного засідання. Про це повідомив очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

“На розгляд винесуть напрацювання алгоритму функціонування наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги”, – повідомив він.

Ткаченко обіцяє найближчим часом проінформувати громадян щодо подальших своїх кроків.

Джерело: Gazeta.ua

Владу Києва закликають зберегти фундамент палацу Кирила Розумовського: Ідеї для живого музею

У самому серці Печерського району Києва зберігся фундамент палацу гетьмана Кирила Розумовського, який є важливим свідченням історії козацької еліти. Цей історичний об’єкт, хоча й знаходиться в аварійному стані, має великий потенціал стати частиною культурної спадщини столиці. Останнім часом активно обговорюється ідея перетворення залишків фундаментів палацу на «живий музей», який дозволить киянам і туристам дізнатися більше про минуле міста та його видатних мешканців.

Фундамент палацу Кирила Розумовського: Історичний контекст

Фундамент палацу, що знаходиться на вулиці Мазепи, 3В, у Печерському районі, є однією з небагатьох архітектурних пам’яток, що нагадують про часи, коли Київ був столицею козацької еліти. Палац був збудований Кирилом Розумовським, останнім гетьманом Лівобережної України, який мав значний вплив на історію української культури та політики. Однак сам палац простояв не так довго — після переїзду Розумовського з Києва, будівля була вивезена.

Незважаючи на тимчасовий характер цієї забудови, фундамент палацу є важливим елементом, що зберігає археологічні свідчення про життя і побут того часу. Під час розкопок на цьому місці було знайдено численні артефакти, що дають уявлення про історію Києва та його мешканців.

Петиція за збереження фундаменту

Враховуючи історичну цінність цього об’єкта, на сайті Київської міської державної адміністрації була зареєстрована петиція з вимогою зберегти фундамент палацу Кирила Розумовського від знищення або забудови. Автори петиції пропонують створити на цьому місці інтерактивний музей, де відвідувачі зможуть побачити знайдені під час археологічних розкопок артефакти та дізнатися більше про життя гетьмана та його доби.

Ідеї для «живого музею»

Перетворення залишків фундаменту палацу на музей є чудовою можливістю для розвитку культурної спадщини Києва. Ідея живого музею передбачає створення інтерактивного простору, де можна не лише побачити артефакти, а й дізнатися про історичний контекст через мультимедійні засоби, екскурсії та лекції.

В такому музеї також можуть проводитись різноманітні культурні заходи: реконструкції історичних подій, виставки, майстер-класи, що допоможуть відвідувачам поринути у атмосферу XVII-XVIII століття, часу, коли Київ був важливим центром козацької культури.

Сучасні загрози для культурної спадщини

На жаль, фундамент палацу неодноразово став об’єктом уваги забудовників, які намагались його знести, щоб збудувати нові об’єкти. Тому важливо не тільки зберегти фундамент, але й інтегрувати його в сучасну культурну інфраструктуру Києва, створивши умов для популяризації історії міста.

Відповідно до рішення Департаменту охорони культурної спадщини, цей фундамент був оголошений об’єктом, який потребує охорони. Проте питання залишається відкритим: чи будуть знайдені необхідні кошти та ресурси для реалізації ідеї збереження та розвитку цього важливого історичного місця?

Як кияни можуть вплинути на ситуацію?

Активні громадяни можуть допомогти реалізувати ідею збереження фундаменту палацу, підтримавши петицію, поширюючи інформацію про важливість цього об’єкта для культурної спадщини Києва, а також звертаючись до місцевих органів влади. Усі ці кроки допоможуть привернути увагу до необхідності збереження історії міста і перетворення цього місця на важливу частину культурного ландшафту Києва.

Джерело: Life.kyiv.ua

У Києві відроджують виробництво легендарної жовтої цегли

У Києві намагаються відродити виробництво легендарної жовтої цегли, яка була одним із символів столиці, визначаючи її архітектурний стиль на початку 20 століття. Ця цегла була популярною завдяки своїй міцності та незвичайному кольору, що додавав будівлям Києва особливий характер.

Процес відродження цегельного виробництва

Виробництво жовтої цегли планується відновити з максимальною точністю до оригінальної технології. Для цього вже були проведені дослідження родовища київської спондилової глини, де ще на початку 20 століття виготовлялася ця унікальна цегла. В результаті виявилось, що уламки старої цегли збереглися навіть на схилах київських гір, що свідчить про довговічність матеріалу.

Процес виготовлення цегли включає кілька етапів: від висушування глини до кількоразового обпалювання у спеціальній печі. Важливим є те, що матеріали та методи виготовлення будуть максимально наближені до оригінальних, що забезпечить цеглі автентичність.

Відродження для реставрації пошкоджених будівель

Нова жовта цегла буде використовуватися не лише для нових проєктів, але й для реставрації історичних будівель, зокрема тих, що були пошкоджені під час російських обстрілів. Оновлені будівлі, виконані з такої цегли, будуть зберігати автентичний вигляд, одночасно отримуючи сучасні стандарти якості.

Відмінності від оригіналу

Згідно з експертами, нова цегла може мати трохи інший відтінок, оскільки сучасні технології виготовлення можуть вплинути на колір. Проте фактура цегли буде збережена, що дозволить відтворити ту саму атмосферу, яка була притаманна старовинним київським будівлям.

Важливість відродження для Києва

Відродження виробництва жовтої цегли є важливим кроком у збереженні історичної спадщини Києва та його архітектурного вигляду. Це також підкреслює важливість збереження культурної спадщини навіть в умовах сучасних викликів.

Джерело: Life.kyiv.ua

Мінкульт звернеться до ЮНЕСКО через пошкодження будівлі Спілки письменників України

У Києві попри заборону запускали феєрверки

У новорічну ніч у Києві зафіксували запуск феєрверків, попри заборону використання піротехніки під час воєнного стану. Про це повідомляють місцеві телеграм-канали із посиланням на Патрульну поліцію України.  

За даними очевидців, салюти запускали у різних районах столиці, зокрема на Червоному хуторі. Поліція перевіряє ці повідомлення та нагадує про відповідальність за використання піротехніки.

Чому піротехніка під забороною

Під час війни використання піротехнічних засобів заборонене через можливу шкоду психологічному здоров’ю населення. Звуки від феєрверків схожі на вибухи, що може викликати паніку, особливо у тих, хто пережив обстріли. Заборона також стосується захисту тварин і довкілля.

Поліція закликає громадян дотримуватися закону і повідомляти про порушення на гарячу лінію «102».

Відповідальність за порушення

За незаконне використання піротехніки передбачено:

• Штрафи: від 17 до 34 тисяч гривень;
• Арешт на 6 місяців або позбавлення волі до 5 років у разі серйозного порушення.

Новий рік традиційно асоціювався із феєрверками, але в умовах війни це створює додаткові ризики. Поліція наголошує: жодні святкування не виправдовують порушення закону.

Джерело: 44.ua