У Києві створять Музей Гідності

standard

У Києві створять Музей Гідності

Напередодні другої річниці святкування Революції Гідності Кабмін підписав розпорядження про створення “Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музей Гідності”

3

Як зазначається в документі від 18 листопада 2015 року, цей державний заклад буде віднесений до сфери управління Українського інституту національної пам’яті.

Інститут має затвердити статут “Музею Гідності”, вжити заходів для проведення його державної реєстрації та призначення керівника.

44 1

Міністерство фінансів разом з Міністерством культури та Українським інститутом національної пам’яті мають передбачити головному розпоряднику кошти на утримання “Музею Гідності” при підготовці проекту держбюджету на 2016 та наступні роки.

Як відомо, у лютому до ВРУ внесений проект закону, який серед іншого передбачає створення Музею Майдану.

Депутати пропонують повернути у державну власність “майновий комплекс підприємства Федерації професійних спілок України “Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України” – Жовтневий палац – та створити на його базі музей Майдану.

Проект не проголосований у парламенті.

День Героїв Небесної Сотні в Україні відзначають 20 лютого.

standard

Київ має переважну думку щодо вступу до ЄС, але соціум ще не готовий, – опитування

Якби нині проходив референдум щодо вступу України до Євросоюзу, переважна більшість киян висловилася б «за». Про це у п’ятницю, 20 листопада, розповіла голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка Ольга Балакірєва, представляючи результати досллідження громадської думки.

Опитування було проведене Інститутом соціальних досліджень спільно з Центром «Соціальний моніторинг» з 6 по 15 листопада 2015 року. Так, за словами експерта, більше 50% опитаних киян висловилися за вступ до ЄС. При цьому, пані Балакірєва наголосила на регіональних особливостях, оскільки, у Києві, центральних та західних областях більшість громадян тяжіють до Європи, на сході та півдні більшість – против. Київ, наголосила вона, «має переважну думку щодо голосування про вступ до Євросоюзу».

Загалом по країні 42% респондентів заявили, до довіряють європейським політикам, 54% опитаних висловилися на підтримку ідеї референдуму щодо вступу України до ЄС, 24% залишаються противниками євроінтеграції, але «більшість все-таки «за».

Порівняно з роками перед Революцією гідності, настрої українців не зазнали особливих змін. Ольга Балакірєва відзначає, що 72% опитаних переконані, що Україна розвивається «неправильно», і цей показник майже зіставний з аналогічним дореволюційним.  Синхронно реєструється огіршення оцінки громадянами свого матеріального забезпечення. Так, інфляційні очікування, котрі були найгіршими восени 2014 року, нині складають трішки більше 180 пунктів, що свідчить про настороженість відносно курсів валют. У структурі витрат українських родин на першому місці залишаються жарчування і ЖКГ, а от стратегічні витрати відкладено на останній рядок (освіта дітей, відпочинок, оздоровлення тощо). Тобто, люди далеко не планують і багато не відкладають. Самі українці оцінюють свій матеріальний стан переважно як низький (30%) та нижче середнього (38%). Показові цифри є такими: респонденти оцінюють нормальний рівень доходів для задоволення основних потреб на рівні понад 5 тис грн на особу, що у 2,35 рази перевищує фактичний середньостатистичний рівень доходу (2200 грн).

– Хоча показники не найгіргші, але розрив у 2,35 рази свідчить про соціальну напругу, яка не зменшується, – зазначила експерт.

Відтак євроінтеграцію чимало респондентів пов’язують, перш за все, з покращенням рівня соціальних гарантій. Принаймні, патерналістські настрої (держава має дбати і гарантувати достойний рівень життя громадян), хоча і зменшилися з 90-х років, але залишаються на рівні 50%, і лише 9% опитаних думають, що ц є відповідальністю самої людини.

– Люди не готові до таких можливих наслідків євроінтеграції, як посилення конкуренції, зростання безробіття, – зазначила вона.

Можливо, саме тому 59% респондентів на запитання, чи виїхали б вони з країни, коли б мали такий вибір, відповіли «ні», оскільки усвідомлюють неготовність до життєвої боротьби за європейськими правилами. Однак 26% залюбки виїхали працювали за кордон, 20% готові змінити батькивщину назавжди. Однак лише 3-4% роблять для цього щось конкретне.

Із цими цифрами корелюють і показники щодо хабарів та зарплат у конвертах. Так, більше 50% респондентів зізналися, що дають хабарі, оскільки для них це є нормальним способом вирішити питання оптимальніше за ті прпваові схеми, які є. Лише 44% відповіли, що дають хабарі на вимогу. І лише 20% вважають хабарі аморальним явищем. Тому, говорячи про корупцію, слід зауважувати, що потрібні не лише законодавчі жорсткі заходи, але і зміна ставлення соціуму до хабарництва та хабарів.  При цьому, не є дивним високий показник (більше 27%) тих, хто отримує частину зарплати «у конверті», і ще понад 45% сказали те ж про родичів чи знайомих. Сукупно, звертає увагу експерт, близько 60% опитаних так чи інакше стикаються з «конвертами», і «наш аналіз дозволяє припустити, що люди отримують у конвертах більшу частину доходів, а зусилля держави вивести доходи з «тіні» є неефективними».

Цікаво, що Збройні Сили є одним із небагатьох інститутів з позитивним балансом довіри. Натомість суспільство починає довіряти саме собі, оскільки, при рівні довіри до партій 15%, 57% респондентів переконані, що їхні інтереси мають представляти та відстоювати ті чи інші форми громадських об’єднань.

Вечірній Київ

standard

В Києві проходить науково-практична конференція, присвячена бібліотекам для дітей

В Національній бібліотеці України для дітей проходить Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотеки для дітей в контексті культурно-історичного розвитку України». Конференція приурочена виходу в світ монографії колективу працівників НБУ для дітей «Історія розвитку бібліотек України для дітей (кінець ХІХ-ХХ ст.)».

DSCN4540

Серед учасників конференції – провідні співробітники бібліотек України, науковці та представники громадських організацій з Національної бібліотеки України для дітей, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Закарпатської обласної бібліотеки для дітей , Київської обласної бібліотеки для дітей, Тернопільської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва, Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки, Одеської обласної бібліотеки для дітей ім. Н.К. Крупської, Миколаївської обласної бібліотеки для дітей ім. В.О.Лягіна, Львівської обласної бібліотеки для дітей, Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка, КЗ «Рівненська обласна бібліотека для дітей Рівненської обласної ради», Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка, Чернівецької обласної бібліотеки для дітей, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національного музею літератури України, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету культури і мистецтв, Української асоціації працівників бібліотек для дітей та Українського інституту національної пам’яті.

DSCN4498

Почесними гостями наукової конференції стали представники Фонду «Рідна країна» – доктор політичних наук, голова Фонду Микола Томенко та кандидат політичних наук, Уповноважений представник Фонду М.Томенка «Рідна країна» у м.Києві Олександр Федоренко. Для учасників наукового заходу Фонд «Рідна країна» презентував декілька своїх видань, зокрема, «Український щорічник-2016» , аудіовидання «Слуханка для української малечі» та збірник казок Василя Симоненка.

Конференція працюватиме за двома напрямками (секціями): бібліотека для дітей в системі життєдіяльності дитини та бібліотека для дітей і бібліотекар в контексті історичного розвитку. Для учасників та гостей конференції презентовані спеціалізовані книжково-інформаційні виставки «Бібліотека для дітей в контексті культурно-історичного розвитку України» та «Історія державних бібліотек України для дітей», а також презентація монографії колективу працівників НБУ для дітей «Історія розвитку бібліотек України для дітей (кінець ХІХ-ХХ ст.)»

standard

У Києві без вихідних працюватимуть центри комунального сервісу

У Києві відкрито перші центри комунального сервісу, і протягом 2015-2017 років планується відкриття ще 80-100 сучасних точок прийому споживачів. Про це повідомляє Департамент житлово-комунальної інфраструктури.

У міської влади є перспективні плани по створенню в кожному з 10 районів столиці сервісних центрів, які б працювали без вихідних та святкових днів з 8:00 до 21:00. Це створить додаткові зручності для киян, які працюють і не мають можливості в робочий час звертатися до центрів комунального обслуговування. Також розглядається можливість територіально залишити точки прийому на тому ж місці, де раніше були розташовані ЖЕКи.

“Перед тим, як почати роботу з формування концепції створення нового сервісу, ми звернулися до киян з опитуванням на предмет того, яким вони бачать якісний сервіс житлово-комунального обслуговування. Результати цього опитування дозволили визначити три критерії – рівень тарифів, рівень сервісу і якість послуг”, – зазначила генеральний директор комунального концерну “Центр комунального сервісу” Катерина Саркісова.

 

standard

Кияни “закидали” Київраду петиціями

За трохи більше тижня у столиці функціонує портал петицій до Київської Міської Ради. За останній тиждень (2 – 8 листопада 2015) створено 369 нових петицій. Лише переглянувши тематику цих звернень можна зрозуміти, що сьогодні хвилює містян.

Так найбільше пропозицій (а саме – 120) надійшло щодо транспорту. Люди пропонують: заборонити паркування на тротуарах окрім спеціально відведених місць; обладнати для входу і виходу станцію міської електрички “Протасів Яр”; побудувати дорогу Київ-Вишневе від Жулянського мосту; побудувати пішохідний міст через Кільцеву дорогу в районі вулиці Миколи Трублаїні, запустити врешті-решт нічні маршрути громадського транспорту у столиці.

На другому місці щодо кількості звернень тема благоустрою та довкілля – 103 петиції. Топ 5 виглядає так: знесенння малих архітектурних форм (МАФів) біля станцій метро та у підземних переходах міста Києва; легалізація велосипедних трас у Голосіївоському НПП, Лисій горі та Сирецькому гаю; розчистити Русанівський канал; зупинити нелегальну торгівлю біля ст. м. “Політехнічний інститут”; зменшити кількість зовнішньої реклами на 50%.

А от тема житлово-комунального господарства, що є “найгарячішою” для іншого міського барометра проблем киян – Київського міського контактного центру 15-51, якось мало надихає на створення на петицій – лише 21 звернення. Проте тут є доволі резонні пропозиції. На кшталт повернути підвальні приміщення у власність мешканців багатоповерхових будинків чи обладнати всі будинки (з усіх сторін) табличками із назвою вулиць і номером. Також кияни просять уможливити поповнення електронних карток для проїзду в метрополітені з допомогою засобів електронних платежів (Приват24, LiqPay, Portmone та ін.)

Також є і доволі суперечливі петиції. У зв’язку з тим, що в Києві досі немає вулиці на честь видатного українського політичного діяча Степана Бандери, кияни просять назвати одну із вулиць його ім’ям. І пропонують перейменувати Повітрофлотський проспект, де, як відомо, розташоване посольство Російської Ферерації. Петицію, між іншим, уже підписало 397 чоловік.

Нагадаємо, після реєстрації електронної петиції на веб-сайті, вона повинна набрати 10 тисяч електронних підписів протягом трьох місяців з моменту публікації, а після цього буде розглянута органами чи посадовими особами, яким вона адресована, профільними постійними комісіями Київради та винесена на пленарне засідання.

Петицію, яка не набрала необхідної кількості електронних підписів, автор може винести на обговорення повторно. Впровадження офіційної процедури розгляду електронних петицій та звернень громадян забезпечить киянам простоту та зручність в участі в ініціативах місцевого самоврядування.