Київ має переважну думку щодо вступу до ЄС, але соціум ще не готовий, – опитування

Якби нині проходив референдум щодо вступу України до Євросоюзу, переважна більшість киян висловилася б «за». Про це у п’ятницю, 20 листопада, розповіла голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка Ольга Балакірєва, представляючи результати досллідження громадської думки.

Опитування було проведене Інститутом соціальних досліджень спільно з Центром «Соціальний моніторинг» з 6 по 15 листопада 2015 року. Так, за словами експерта, більше 50% опитаних киян висловилися за вступ до ЄС. При цьому, пані Балакірєва наголосила на регіональних особливостях, оскільки, у Києві, центральних та західних областях більшість громадян тяжіють до Європи, на сході та півдні більшість – против. Київ, наголосила вона, «має переважну думку щодо голосування про вступ до Євросоюзу».

Загалом по країні 42% респондентів заявили, до довіряють європейським політикам, 54% опитаних висловилися на підтримку ідеї референдуму щодо вступу України до ЄС, 24% залишаються противниками євроінтеграції, але «більшість все-таки «за».

Порівняно з роками перед Революцією гідності, настрої українців не зазнали особливих змін. Ольга Балакірєва відзначає, що 72% опитаних переконані, що Україна розвивається «неправильно», і цей показник майже зіставний з аналогічним дореволюційним.  Синхронно реєструється огіршення оцінки громадянами свого матеріального забезпечення. Так, інфляційні очікування, котрі були найгіршими восени 2014 року, нині складають трішки більше 180 пунктів, що свідчить про настороженість відносно курсів валют. У структурі витрат українських родин на першому місці залишаються жарчування і ЖКГ, а от стратегічні витрати відкладено на останній рядок (освіта дітей, відпочинок, оздоровлення тощо). Тобто, люди далеко не планують і багато не відкладають. Самі українці оцінюють свій матеріальний стан переважно як низький (30%) та нижче середнього (38%). Показові цифри є такими: респонденти оцінюють нормальний рівень доходів для задоволення основних потреб на рівні понад 5 тис грн на особу, що у 2,35 рази перевищує фактичний середньостатистичний рівень доходу (2200 грн).

– Хоча показники не найгіргші, але розрив у 2,35 рази свідчить про соціальну напругу, яка не зменшується, – зазначила експерт.

Відтак євроінтеграцію чимало респондентів пов’язують, перш за все, з покращенням рівня соціальних гарантій. Принаймні, патерналістські настрої (держава має дбати і гарантувати достойний рівень життя громадян), хоча і зменшилися з 90-х років, але залишаються на рівні 50%, і лише 9% опитаних думають, що ц є відповідальністю самої людини.

– Люди не готові до таких можливих наслідків євроінтеграції, як посилення конкуренції, зростання безробіття, – зазначила вона.

Можливо, саме тому 59% респондентів на запитання, чи виїхали б вони з країни, коли б мали такий вибір, відповіли «ні», оскільки усвідомлюють неготовність до життєвої боротьби за європейськими правилами. Однак 26% залюбки виїхали працювали за кордон, 20% готові змінити батькивщину назавжди. Однак лише 3-4% роблять для цього щось конкретне.

Із цими цифрами корелюють і показники щодо хабарів та зарплат у конвертах. Так, більше 50% респондентів зізналися, що дають хабарі, оскільки для них це є нормальним способом вирішити питання оптимальніше за ті прпваові схеми, які є. Лише 44% відповіли, що дають хабарі на вимогу. І лише 20% вважають хабарі аморальним явищем. Тому, говорячи про корупцію, слід зауважувати, що потрібні не лише законодавчі жорсткі заходи, але і зміна ставлення соціуму до хабарництва та хабарів.  При цьому, не є дивним високий показник (більше 27%) тих, хто отримує частину зарплати «у конверті», і ще понад 45% сказали те ж про родичів чи знайомих. Сукупно, звертає увагу експерт, близько 60% опитаних так чи інакше стикаються з «конвертами», і «наш аналіз дозволяє припустити, що люди отримують у конвертах більшу частину доходів, а зусилля держави вивести доходи з «тіні» є неефективними».

Цікаво, що Збройні Сили є одним із небагатьох інститутів з позитивним балансом довіри. Натомість суспільство починає довіряти саме собі, оскільки, при рівні довіри до партій 15%, 57% респондентів переконані, що їхні інтереси мають представляти та відстоювати ті чи інші форми громадських об’єднань.

Вечірній Київ

Trackbacks and pingbacks

Leave a Reply