“Франкофонія” подарує киянам цікаві зустрічі і концерти

standard

“Франкофонія” подарує киянам цікаві зустрічі і концерти

“Дні Франкофонії в Україні” – це міжнародний фестиваль, що об’єднує шанувальників франкомовної культури та мистецтва в усьому світі. В Києві він розпочався концертом “Море музики та крапля поезії” та триватиме до кінця березня.

Фестиваль започаткований Міжнародною організацією Франкофонії (МОФ), яка була створена 20 березня 1970 року з підписання Ніамейського договору. З часів створення МОФ 20 березня відзначають як Міжнародний День Франкофонії, і всі закохані у французьку мову та є прихильниками цінностей, які пропагує Франкофонія, беруть участь у різноманітних культурно-мистецьких та освітніх заходах, що проходять у Франції та в усьому світі.

В Україні фестиваль проводять посольства Бельгії, Канади, Франції, Швейцарії, Французький інститут в Україні та мережа “Альянс франсез в Україні” з метою популяризації франкомовної культури та французької мови як мови спілкування, демократичних цінностей, дотримання прав людини та підтримки культурної різноманітності.

В українській програмі заплановані численні заходи, де щось цікаве зможуть знайти для себе всі поціновувачі мови та культури: вечори музики та поезії, виставки фотографій та військових раритетів, зустрічі та лекції з провідними фахівцями франкомовного світу, ніч музики і танців у стилі «френч мікс» від французьких діджеїв, показ фільму про відомих франкомовних українців та багато іншого.

 

ПРОГРАМА “ДНІВ ФРАНКОФОНІЇ У КИЄВІ”

Виставка. Бельгійський автобронедивізіон в Україні під час Першої Світової війни.

Між 1915 та 1918 роками Бельгійський автобронедивізіон в Україні, який був на дуже високому технологічному рівні для тієї епохи, був розміщений на Заході України та у Києві, до його повернення  (в Бельгію) через Сибір та США. Сьогодні ці експонати представлені у Києві, що дає змогу ще раз відкрити для себе частину історії України та Бельгії.

Коли: До 31 березня
Де: Актова зала, Київська православна богословська академія. Свято-Михайлівський Золотоверхий Монастир

 

Презентація українського перекладу твору “З кленом в серці” Люсьєна Нуллєза

“З кленом в серці” розповідає про брюссельське дитинство у 60-ті роки та захоплюючу пригоду молодого жандарма в часи Першої світової війни, якому вдалося вижити завдяки дружбі, коню та музиці. Гарне оповідання та музичний гімн відомого блогера, поета та бельгійського літературного критика Люсьєна Нуллєза.

Коли: 14 березня о 17.00
Де: Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського
Конференція. Європа: від початку до сьогодні

Пані Амаль Мусса Герен завітає до Французького інституту в рамках Франкофонії поговорити про Європу: від самого її створення до сьогоднішього дня
Вхід вільний, за наявності вільний місць. Мова зустрічі – французька.

Коли: 15 березня о 19.00
Де: Французький інститут в Україні

 

Виставка. Діти Чорнобиля виросли. Фотографії Нільса Акерманна у присутності автора

Швейцарський фотограф Нільс Акерманн – лауреат кількох престижних швейцарських конкурсів з фотографії у 2015 році, у своїх роботах передав чутливий образ молоді Славутича, «наймолодшого» міста України. Йому вдається зробити чутливими душі цієї молоді. Репортаж підкреслює контраст між трагедією Чорнобиля та цією молоддю у пошуках майбутнього.

Коли: 15-22 березня, вернісаж: 15 березня о 18.00.
Де: Національний музей Тараса Шевченка
Вхід вільний
Дискусійна панель. Яке майбутнє у молоді Чорнобиля?

Гості заходу: Андрій Курков, Гаетан Ваней, Юлія Герасімова, Володимир Удовиченко, Тетяна Цибульник, Микола Мовчан – заступник Міністра молоді та спорту України з питань європейської інтеграції та Нільс Акерманн. Модератор: Тетяна Огаркова.

Коли: 15 березня о 19.30
Де: Національний музей Тараса Шевченка
Вхід вільний

 

Відео-портрети франкомовних українців сьогодні

Хто такі франкофони в Україні сьогодні? Посольства Канади та Франції пішли на зустріч з ними, щоб познайомитись з ними через серію портретів цих людей та познайомити з ними глядачів. А також через добірку короткометражних фільмів лауреатів відеоконкурсу,  віком від 12 до 25 років, які протягом двох хвилин відповідали на запитання «Що для вас найголовніше в житті?».

Нагородження призерів відео-конкурсу пройде після допрем’єрного показу комедії «Гібор іде на війну», режисера Філіпа Фалардо. Це – весела політична сатира не лише про відповідальність політиків, але й виборців, наповнена цинізмом та свідченнями краху системи.

Коли: 16 березня о 18.30
Де: кінотеатр “Жовтень”
Вхід вільний

 

Конференція. Якість по-французьки

Пані Селія Гільйото, експерт з менеджменту якості, розповість про поняття «якості по-французьки». В люкс-індустрії якість стала справжнім успіхом французів.
Приходьте поговорити про вимоги «якості» на підприємстві  та про те, що ж насправді приховується за цим словом…
Мова зустрічі – французька.

Коли: 16 березня о 18.30
Де: Французький інститут в Україні
Вхід вільний, за наявності вільних місць.

 

Концерт. ФранкоНіч – ніч франкофонії за участю французьких  DJ Таті Шарбі та Гаррі Ковер

Всім поціновувачам нічної франкофонії, які хочуть відсвяткувати її танцюючи! Двоє учасників ліонської ночі будуть грати платівки у незвичному та непередбачуваному діджей-сеті, старі та нові електро-хіти, міксовані та змішані: абсолютно неперевершені французький мікс!

Коли: 18 березня о 23.00
Де: клуб “Атлас”
Вхід вільний, 18+

 

Перша поетична кава

Вже відомі читачі поезії чи ще зовсім невідомі автори пристрасно розповідатимуть про свою любов до франкомовної поезії, у перекладі та у оригіналі. Це все відбуватиметься за горнятком кави у дружній атмосфері.

Коли: 19 березня о 13.00
Де: кнайп-клуб “Купідон”
Концерт. Schola Cantorum Basiliensis. Перлини французького класицизму

Ансамбль у складі п’ятьох музикантів, заснований у відомій академії старовинної музики «Schola Cantorum Basiliensis» в Базелі (Швейцарія), які віртуозно виконують на інструментах епохи композиторів золотого віку французьку вокальну музику часів Людовика XIV та Людовика XV.

У програмі твори: Жан-Марі Леклер, Мерен Маре, Тома-Луї Буржуа, Франсуа Куперен, Мішель Ламбер, Жан-Філіп Рамо та Марк-Антуан Шарпантьє.

Коли: 22 березня о 19.00
Де: Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського

 

Вечір поезії та музики. Срібний вік бельгійської поезії

Музика Володимира Губи та поезія бельгійських фронкомовних авторів кінця ХІХ ст.-початку ХХ ст. в перекладі Дмитра Чистяка.

Виконавці:  Раїса Недашківська, Юрій Зморович (розповідь), Наталія Ізмайлова (арфа), Людмила Войнаровська (сопрано), Олег Артеменко (баритон), Микола Павленко (віолончель), Андрій Павлов (скрипка), Микола Чикаренко (фортеріано).

Коли: 31 березня о 19.00
Де: Будинок актора
Концерт. Музика часів Першої Світової Війни (Тон Фрет та  Вероніка Ільченко)

Тон Фрет та Вероніка Ільченко – два виключні бельгійські солісти, які вперше відправлються в турне по Україні, виконуючи твори, які дихають періодом « Belle Epoque» (Прекрасної Епохи) та та  Die Welt von Gestern (Вчорашнього Світу), драматичні та безжальні сутінки яких вловив Стефан Цвайк.

У програмі: низка творів Александра Фон Землінського, Габрієля Форе, Жоржа Енеску та Зігфріда Карг-Елерта з бельгійською ноткою Жозефа Йонгена та українською – Євгена Станковича.

Коли: 5 квітня о 19.00
Де: Будинок актора

standard

У Голосіївському районі відбудеться акція зі збору крові для військових

3317-18 березня з 10.00 у великій залі Голосіївської райдержадміністрації (просп. Голосіївський, 42, ІІІ поверх) відбудеться акція зі збору крові для поранених військових із зони АТО. Про це повідомляє прес-служба Територіальної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» в м. Києві.

– Голосіївська райдержадміністрація разом із активістами та волонтерами звертається до усіх небайдужих з проханням підтримати акцію та здати кров для тих, хто захищає країну ціною власного життя і здоров’я, – зазначив т.в.о. голови Голосіївського району, керівник Голосіївської районної в м. Києві організації Андрій Мельничук.

Задля уникнення черг та витрачання часу на очікування з 1 по 14 березня усі охочі можуть попередньо зареєструватись за тел. 258-28-85, 257-32-46, (щодня з 09.00 до 17.00, окрім вихідних та святкових днів).

standard

Без сильного громадянського суспільства нічого не змінюватиметься- експерт

ulica_lyudi_ploschad_doroga_2560x1600Стандарти добробуту- однакові для всіх людей, незалежно від того, де і в якому місці вони живуть. Якщо місто створює умови для городян, а це якість суспільних послуг, охорона здоров’я, освіта, стан середовища, житлово-комунальні умови, то таке місто буде комфортним.

Про це зазначив експерт з місцевого самоврядування, представник Фонду М.Томенка “Рідна країна” у Києві Олександр Федоренко, відповідаючи на питання щодо визначення поняття “комфортне місто” під час ефіру на радіо “Голос Києва”.

На думку експерта, варто приділити значну увагу діяльності міської влади у сфері містобудування, громадського транспорту, екологічної безпеки. Зокрема, Олександр Федоренко зазначив, що в багатьох питаннях міська влада чинить так само неуважно й недбало, забуваючи про киян, про загальний добробут і комфорт, як і попередня влада.

“Якщо влада декларує прозорість у процесі зонування центральної частини Києва, то це має бути надзвичайно публічний і прозорий процес. Не створювати новий документ на основі недіючого Генплану 2025, а реально залучати фахівців і незалежних експертів для якісного, професійного доробку. Не створювати механізм для узаконення землевідводів та захоплених чиновниками ділянок, а виробити систему унормування правил для всіх, умов для інвесторів, запоруки для розвитку міста”,- зауважив Олександр Федоренко.

Коментуючи питання розвитку місцевого самоврядування та відновлення райрад, експерт зазначив на важливості й необхідності наближення влади до людей.

” Ми всі пам’ятаємо, для чого у 2010р. райради були ліквідовані. Але зараз можемо констатувати факт: нова, демократична київська влада не збирається відновлювати знищену Черновецьким систему народовладдя. Попри численні деклараціі мера і його команди, питання райрад ними блокується.- зауважив експерт.- Я переконаний, що зміни в житті суспільства можливі тільки за умов нашої активності. Всі новації, як і всі деструктивні процеси в Києві, залежать від сили громадянського суспільства. Без сильного громадянського суспільства нічого не змінюватиметься”.

standard

У приміщенні Житнього ринку відбудуться святкові заходи з нагоди 8 березня

Сьогодні, 4 березня 2016 року, у приміщенні Житнього ринку відбудуться святкові заходи з нагоди 8 березня. На відвідувачів чекають смачні національні частування та напої. Також у програмі заходу святковий концерт за участю грузинського народного ансамблю «Іберіелі».

Початок о 12:00.

Місце проведення заходу: Житній ринок (вул. Верхній вал, 16)

Вхід вільний

standard

Діти, куди вас подіти? Швидко збільшити кількість київських дитсадків – реально .Блог голови ГО “Муніципальна ліга Києва” Олександра Федоренка

Ні для кого не секрет, що дефіцит місць у дошкільних навчальних закладах Києва є однією з глобальних проблем міста. Проблема влаштування дитини до дитсадка існує на рівні з вбитими дорогами, відключенням води і опалення, небезпечним міським транспортом, «самофінансуванням» міських лікарень і поліклінік.

Сьогодні в столиці працюють більше 646 навчальних закладів для дітей дошкільного віку, це біля 50 садків на кожен район міста (в найбільших за чисельністю спальних районах Києва – Дніпровському, Деснянському та Оболонському – 60-70 садків). Проте, кількість місць у цих дошкільних закладах не відповідає наявній потребі. Створювані відповідно до потреб громадян ДНЗ, де забезпечується догляд за дітьми, відбувається їх розвиток – укомплектовані понад розрахункову потужність. Станом на травень 2015 р. влаштування у дошкільні навчальні заклади Києва, без урахування дітей переселенців, потребували понад понад 14 тисяч дітей

Нас багато, місць на всіх не вистачає
Зважаючи на сьогоднішні реалії, батьки мало не з перших днів життя дитини замислюються над тим, чи буде місце у дитсадку. Місць для всіх не вистачає, і ця проблема не вирішується впродовж багатьох років. Перевантаження груп діючих дошкільних навчальних закладів дітьми дошкільного віку досягає 122 – 150 дітей на 100 місць.

І якщо електронна черга покликана побороти корупцію при влаштуванні на дорогоцінне дитсадкове місце, то міська влада має все ж таки вирішувати проблему наявності даного місця з розрахунку на район проживання, демографічну ситуацію (її прогнози), ущільнення Генплану законними й незаконними забудовами, тощо. Причинами складної ситуації є не стільки бебі-бум і переїзд до Києва родин з тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької областей та Криму, скільки багаторічний досвід забудовників «забувати» про планування інфраструктури та «вміння» чиновників віддавати приміщення дитсадків у приватну власність чи в довгострокову оренду

Попри переповнені групи в дошкільних навчальних закладах (найвищі показники переповнення груп п′ять років поспіль спостерігаються в Дарницькому та Печерському районах) та тисячні черги до цих установ, сьогодні в Києві є біля 100 приміщень дитсадків, які не використовуються за своїм функціональним призначенням. Хоча міська влада має бути зацікавлена у відновленні роботи цих дошкільних навчальних закладів за прямим призначенням.

У мережі ДНЗ за останніми даними обліковується 57 непрацюючих комунальних закладів та 34 непрацюючі заклади державної та приватної форми власності . Переважна більшість з них передані під різноманітні установи, управління, департаменти різних структур державної, міської та районної влади.

В приміщеннях дитсадків, які належать територіальній громаді міста Києва (ДНЗ комунальної форми власності) розташовуються управління охорони здоров’я та юстиції, КП будівництва і експлуатації автостоянок, управління пенсійного фонду…. Замість дітей, яким немає де зростати.

Наприклад, у Голосіївському районі в приміщенні ДНЗ №64 по вул.Набережно-Корчуватській, 56/66, розташовані Управління охорони здоров’я Голосіївської РДА та поліклініка сімейних лікарів.

У Дарницькому районі в приміщенні ДНЗ №108 по вул.Вербицького, 9-І можна знайти Центр обслуговування пенсіонерів, фонд соціального страхування, КП будівництва і експлуатації автостоянок, управління соцзахисту. Там, де мають функціонувати садки(ясла) наразі є Головне управління юстиції в м.Києві , Служба у справах неповнолітніх Дарницького РДА та СЕС Дарницького району (ДНЗ №741, пр.Бажана, 7-е), ВАТ «Атоменергокомплект» (ДНЗ №345, вул.Санаторна, 9-А), Київський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді(ДНЗ № 114, в.Ново-Дарницька,26-Б). Все майно – комунальне, власником його є Дарницька РДА та районне КП.

Колишні дитсадки Деснянського району наразі прилаштовані під районне управління пенсійного фонду (ДНЗ № 618, вул. Каштанова, 6), приватну гімназію (ДНЗ № 422, вул. Шолом-Алейхема, 1-А), спецшколу ( ДНЗ № 782, вул. Сабурова, 16-А). Та ж картина в Дніпровському районі: існує 8 приміщень, які могли би бути садками, але наразі є офісами для Служби зовнішньої розвідки України (ДНЗ № 364, вул. Сєрова, 32), районного пенсійного фонду (ДНЗ № 354, вул. Мініна, 4-А), районного відділу соціального забезпечення (ДНЗ № 194, вул.Курнатовського,7-А), тощо.

В Оболонському районі є 6 приміщень, які можуть відновити роботу за прямим призначенням. Натомість, наприклад, в будівлях провадять діяльність Київський міський центр зайнятості та експлуатаційна група РУО (ДНЗ №231, вул. П.Панча, 7-Б), Служба у справах неповнолітніх (ДНЗ №122, вул. Полярна, 7-А), НВК “Колегіум “Олімп” (ДНЗ №206, вул. Полярна, 13-А).

В найменшому за чисельністю населення і найбільш проблемному через ущільнення центральної частини міста новобудовами комерційного характеру, Печерському районі, існує 6 колишніх дитсадкових приміщень. Одне з них віддано під Будинок сімейного типу (ДНЗ №288, вул. Бастіонна, 3/12). Інші ж зайняті податковою міліцією ДПІ Печерського району (ДНЗ № 209, пров. Кутузова, 5), КП по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» (ДНЗ №287, пров. Мар’яненка, 7), тощо.

На Подолі ситуація менш критична: у районі 3 ДНЗ, що не функціонують за прямим призначенням. Приміщення ДНЗ №600 – знесене, приміщення ДНЗ №97 (вул. Щекавицька, 43) віддано навчально-виховному комплексу «Поділля», а ДНЗ № 751 (пров. Квітневий, 5) – Міжнародній школі.

У Святошинському районі ситуація синхронна. У приміщеннях садків – Міський центр зайнятості (ДНЗ №179, вул. Я.Коласа, 19), нотаріальна контора ЗАТ «Торговельний дім «Ріелтер Україна» (ДНЗ №415, пр. Перемоги, 104-Б), районне управління у справах сім’ї, молоді, Пенсійний фонд (ДНЗ №497, вул. Корольова, 5-А), тощо.

Рекордсмен за «зайнятими» ДНЗ, Солом’янський район, має 10 приміщень, в яких також розташовані різноманітні структури міської та районної влади. Серед прикладів, районний військовий комісаріат (ДНЗ №109, вул. Іскрівська, 5-А), департамент експлуатації водопровідного господарства ВАТ «АК «Київводоканал» (ДНЗ №168, вул. Монтажників, 97), Міське управління пенсійного фонду (ДНЗ №230, вул. Керченська, 5-А та ДНЗ №410, пров. Західний, 4), відділ держслужби Солом’янського РУГУ МВС України (ДНЗ №252, вул. Чумака, 8-Б), відділ податкової інспекції УПП ДПА (ДНЗ № 808, пров. Чугуївський, 15-А), тощо.

У Шевченківському районі Києва також є декілька приміщень дошкільних закладів комунальної власності, в яких сьогодні перебувають, наприклад, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі (ДНЗ №310, вул. Щербакова, 480), СЕС Святошинського району (ДНЗ №324, вул. Ольжича, 10), районний центр соціального захисту (ДНЗ №646, вул. В.Василевської, 11-а).

Тільки щодо 9-ти столичних дитсадків комунальної форми власності управліннями освіти йде процес відновлення (принаймні, так зазначено на сайті Департаменту освіти і науки КМДА). Вони внесені в план відновлення на різні роки, щодо деяких з них іде процедура повернення до комунальної власності територіальної громади району та тривають судові процеси. Ймовірність введення їх в експлуатацію та поновленння в мережі все ж таки існує.

Щодо ДНЗ державної та приватної форми власності, які знаходяться в мережі м. Києва і сьогодні використовуються не за цільовим призначенням, то більшість з них пройшли процедуру ліквідації та вилучені з мережі. Серед проданих – приміщення ДНЗ №216 по вул.Попудренка, 16-А (власник – АТ “Хімволокно”), ДНЗ №90 по вул.Курській, 3 (власник – Міністерство оборони України), ДНЗ № 470 по вул.Якіра, 14-а (власник – АТ “Київський мотозавод”), і т.п.

Відомчі дитсадки здебільшого використовуються для потреб власника, ймовірно, що як офіси та склади. Серед тих, що не працюють, ДНЗ № 510 по вул. Метрологічній,16 (власник – НАН України), ДНЗ № 331 по вул. Дніпродзержинській, 110 (власник – Міністерство промислової політики України, Казенний завод “Радіовимірювач”), ДНЗ №37 по вул.Госпітальній, 18 ( власник – Міністерство оборони України), ДНЗ №504 по пров. Лобачевського, 8-а (власник – КП Завод “Вулкан”), тощо.

Швидко збільшити кількість київських дитсадків – реально

Необхідно змусити владу піти на реприватизацію приміщень колишніх дитячих садків, безвідповідально та незаконно переданих чиновниками новим «господарям» у різні часи. Змусити відновити функціонування дитячих дошкільних закладів в тих приміщеннях, які були відібрані під довготермінову оренду і які зараз займають державні установи (суди, фіскальна служба, міські й районні управління і т.п.).

Одним з механізмів примусу, з доречним акцентуванням уваги міської влади на реальне вирішенні соціально значимої проблеми дефіциту місць у ДНЗ Києва та перевантаження груп діючих дошкільних навчальних закладів дітьми дошкільного віку, є петиції.

На сайті Київської міської ради зареєстрована петиція про повернення сотень приміщень дитсадків, які були незаконно приватизовані або ж віддані в оренду. Відновлення їх діяльності дасть можливість піти до дошкільного закладу тисячам дітлахам, чиї батьки наразі не можуть відвести їх до садкових груп через нестачу місць. Такі родини змушені стояти в чергах, відвозити дітей з Києва до бабусь, наймати нянь, сплачувати за дорогі приватні садки.

Суть звернення:

Київська міська рада має розглянути питання з врегулювання даної критичної ситуації. Зокрема, прискіпливо вивчити ситуацію з приміщеннями дошкільних закладів, які протягом останніх 20-ти років не використовувалися за призначенням: перейшли у приватну власність, були перепрофільовані, зачинені. Реприватизація приміщень колишніх дитячих садочків, які столична влада безвідповідально та незаконно у різні часи передала новим «господарям», має поповнити комунальне майно тисячами квадратних метрів, необхідних для виховання дітей.

Також, Київська міська рада має відновити функціонування дитячих дошкільних закладів в тих приміщеннях, які були відібрані під довготермінову оренду. Майно дитсадків на базі приміщень, які наразі займають державні установи (суди, фіскальна служба, управління і т.п.), має бути повернене до комунальної власності. Держустанови мають звільнити місце для малечі.

Петиція – те, що може спонукати владу провести аналіз дошкільних навчальних закладів, які знаходяться в мережі м. Києва і на сьогодні використовуються не за цільовим призначенням та, нарешті, почати міську владу діяти на користь громаді. В першу чергу, розірвати договори купівлі та оренди з комерційними структурами, звільнивши десятки приміщень для ДНЗ та розібратися з приміщеннями комунальної власності, які підпорядковані міській та районній владі й наразі перебувають в оренді державних структур (органів виконавчої влади).

Без сумнівів, що деякі судові процеси з повернення вкраденого майна затягнуться на роки. Звісно, що переселення управлінців з окремих займаних приміщень, вимагатиме: ущільнення квадратної робочої площі (відповідно, дискомфорт у «материнських» структурах), пошуку нових офісних приміщень, поінформованості відвідувачів згаданих центрів, фондів, служб. Проте, загальний коефіцієнт корисної дії від такого кроку, досить вагомий :
– відновити функціонування дитсадків значно дешевше, ніж побудувати нові ДНЗ;
– звільнення приміщень та введення в робочий режим ДНЗ у такий спосіб відбувається у найкоротші терміни.